Дослід 5. Комплексні сполуки металів
а) одержують гідроксиди міді, срібла, цинку і кадмію, як зазначено в досліді 3. До осадів, що утворилися, додають по краплях концентрований розчин NH3 до повного їхнього розчинення. Відзначають колір розчинів, знаходять по таблицях константи нестійкості отриманих аміакатів і роблять висновок про їхню відносну стійкість;
б) у три сухі пробірки відбирають невеликі кількості збезводненої солі CuCl2 і додають по 2-3 мл води, спирту й ацетону відповідно. Відзначають колір розчинів, отриманих сольватокомплексів;
в) одержують осад гідроксиду міді (див.пункт а), розділяють його на три частини і додають декілька крапель гліцерину, моноетаноламіну і глікоколу відповідно. Підігрівають при необхідності реакційну суміш до розчинення опадів і утворення розчинів хелатів (комплексних сполук) міді (2+). Записують рівняння реакцій.
Дослід 6. Очищення міді електролізом (електролітичне рафінування міді). Електрохімічне мідніния (елементи НДРС)
а) для очищення чорнової міді (у промисловості чорнова мідь містить близько 96% міді) її піддають анодному розчиненню і виділяють відновленням на катоді в тій же електролітичній ванні. Збирають установку, як показано на малюнку 4.
Чорнову мідь попередньо знежирюють ацетоном чи спиртом, зважують на аналітичних вагах і підключають до позитивного полюса (аноду) джерела постійного струму. Катод (чисту мідну пластинку) також знежирюють, витримують у 20% розчині азотної кислоти, промивають дистильованою водою і витирають фільтрувальним папером досуха. Зважують катод і підключають до негативного полюса. Включають електролізер і проводять електроліз протягом 1 – 1,5 год. Промивають електроди водою, висушують і зважують. Визначають масу міді, що виділилася на катоді, і зменшення маси анода;
б) сталеву пластинку (катод) опускають на 1 хв. у 20% - ний розчин азотної кислоти, а потім ретельно промивають водою. Наливають у електролізер розчин електроліту (200 г CuSO4.×5H2O і 27 мл концентрованої H2SO4 на 1 л води), опускають у нього електроди (анод мідний) і приєднують прилад до джерела постійного струму, амперметру, вольтметру і ключу. Включають цілком реостат і замикають струм у ланцюзі, включаючи одночасно секундомір. Пересувають движок реостату так, щоб катодна густина струму складала 1-2 А/дм2. Через 15 хв. виключають струм і розглядають осад, що відклався на катоді. Вимірюють площу віднікельованої поверхні в дм2. Знаючи силу струму, час електролізу, масу пластинки на катоді до і після виділення міді, розраховують товщину покриття, якщо густина міді 8,92 г/см3.
Визначають вихід цільового продукту по струму.
23.5. Список рекомендованої літератури
1. Фролов В.В. Химия. – М.: Высш. шк., 1986. – С. 382 - 395.
2. Глинка Н.Л. Общая химия. – Л.: Химия, 1988. – С. 551 – 562; 2004. – С.533-548.
3. Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. – Л.: Химия, 1985. - С. 229 - 236.
4. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. – М.: Высш. шк., 1981.-С. 621 – 638; 2001. – С.676-697.