Дослід 1. Взаємодія олова і свинцю з розчинами кислот і лугів

Дата: 2025-05-01; Просмотры: 2

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

а) дія на Sn і Pb розведених кислот

У три пробірки кладуть по невеликій гранулі металевого олова, ще в три пробірки поміщають стільки ж свинцю. Випробують дію на ці метали кислот: 2н. HCl, HNO₃, H₂SO₄, додаючи їх по 1 - 2 мл у кожну пару пробірок. Відзначають повільну взаємодію на холоду. Обережно нагрівають пробірки, спостерігаючи виділення газоподібних продуктів. Записують рівняння реакцій.

У висновку вкажіть: чому не у всіх пробірках відбувається розчинення свинцю ?

б) дія на олово і свинець розчинів концентрованих кислот

Проводять за методикою, описаною в досліді 1а. (Досліди виконуються під тягою!)

У висновку вкажіть: чи впливає на характер реакції концентрація соляної кислоти ?

в) дія розчинів лугів

У 2 пробірки наливають по 1-2 мл розчину NaOH і вносять в одну пробірку – гранулу олова, а в іншу – гранулу свинцю. Нагрівають пробірки. Складають рівняння реакцій, з огляду на, що Sn²⁺ і Pb²⁺ утворюють при цьому гідроксокомплекси.

У висновку вкажіть: чому олово і свинець на відміну від заліза, нікелю і деяких інших металів розчиняються в лугах?

Дослід 2. Одержання гідроксидів і вивчення їхніх властивостей

У 2 пробірки доливають 1–2 мл розчину хлориду олова (2+). У кожну пробірку додають розчин NaOH до утворення осаду гідроксиду. До отриманого гідроксиду додають у першу пробірку кілька крапель кислоти 2н. HNO₃, а в іншу – стільки ж 2н. NaOH. Розчини струшують, домагаючись розчинення в обох випадках.

Аналогічний дослід проводять із сіллю свинцю (2+). Записують рівняння реакцій одержання нерозчинних гідроксидів і їхнє розчинення в кислоті і лузі, враховуючи, що в лужному середовищі утворюються комплексні аніони [Sn(OH)₄]^2- і [Pb(OH)₄]^2-.

У висновку вкажіть:

- У виді яких іонів знаходяться Pb²⁺ і Sn²⁺ у кислому і лужному середовищі?

- Чому при розчиненні Pb(OH)₂ треба використовувати азотну чи концентровану оцтову кислоту, а не соляну чи сірчану?

Дослід 3. Окисно-відновні властивості сполук станума і плюмбума

3.1. Відновні властивості станума(2+)

а) у дві пробірки наливають небагато розчину станум(2+) хлориду. У першу додають 1 мл 2н. розчину HCl і 2 мл перманганату калію, у другу 1 мл 2н. розчину HCl і 2 мл дихромату калію. Спостерігають в обох випадках зміну кольору вихідних розчинів. Записують окисно-відновні реакції, підбирають коефіцієнти за допомогою іонно-електронного методу, з огляду на те, що в кислому середовищі MnО₄^- відновлюється до Мn²⁺, а Cr₂O₇^2- - до іона Cr³⁺;

б) у пробірку з розчином нітрату вісмуту додають по краплях розчин NaOH до утворення осаду. В іншій пробірці дією лугу на розчин SnCl₂ одержують Na₂[Sn(OH)₄]. Виливають розчин із другої пробірки в першу і спостерігають утворення чорного осаду металевого вісмуту. Складають рівняння реакцій.

3.2 Окиснення Pb²⁺ до Pb⁴⁺

У пробірку з розчином плюмбум ацетату (CH₃COO)₂Pb додають рівний об¢єм розчину хлорного вапна CaOCl₂. Суміш нагрівають і спостерігають утворення чорно-бурого осаду PbО₂. Складають рівняння реакції.

У висновку вкажіть: які окисно-відновні властивості виявляють сполуки Pb(2+) і Sn(2+).

3.3. Окисні властивості PbО₂

У пробірку з розчином HNO₃ додають небагато розчину KI і декілька крупинок PbО₂. Пробірку злегка підігрівають і спостерігають побуріння розчину. Дослідним шляхом установлюють, що в розчині утворився йод. Складають рівняння реакції.