Дослід 1. Розпізнавання окисно-відновних реакцій
Наливають у пробірку 1 - 2 мл свіжоприготовленого розчину ферум(2+) сульфату і додають розчин лугу до появи зеленого осаду ферум(2+) гідроксиду. Добре збовтують, спостерігають через 3-5 хв. утворення бурого осаду ферум(3+) гідроксиду .
Записують відповідні рівняння реакцій.
У висновках укажіть:
- Яка з реакцій є окисно-відновною?
- Визначте окисник і відновник.
Дослід 2. Окисні властивості калій дихромату Розраховують Е.Р.С. реакцій між калій дихроматом і: а) ферум(2+) сульфатом, б) калій йодидом, в)натрій сульфідом, г) натрій нітритом, д) станум хлоридом (2+) у сірчанокислому або солянокислому розчині.
Можливість протікання реакції перевіряють експериментально.
В окремі пробірки наливають 1-2 мл розчину дихромату калію, кілька крапель розчину сірчаної кислоти і додають:
а) кілька кристаликів ферум(2+) сульфату, б) 1-2 мл розчину KI, в) 1-2 мл розчину Na2S, г) кілька кристаликів NaNO2, д) 1-2 мл розчину SnCl2;
- записують спостереження;
- складають рівняння реакцій, використовуючи метод напівреакцій.
У висновку вкажіть: чи підтвердилися ваші розрахунки і припущення про можливість протікання цих процесів?
Дослід 3. Окисні властивості калій перманганату
За розрахованим значенням Е.Р.С. визначають можливість протікання реакції між КМnО4 та а) ферум (2+) сульфатом , б) калій йодидом, в)натрій сульфідом, г)натрій нітритом, д)станум(2+) хлоридом у сірчанокислому розчині.
Можливість протікання процесу перевіряють експериментально.
В окремі пробірки наливають по 2 мл розчину калій перманганату, додають в кожну по 1 мл розчину сірчаної кислоти і далі: а) кілька кристаликів FeSO4; б) 1-2 мл розчину KI; в) 1-2 мл розчину Na2S; г) кілька кристаликів NaNO2; д) 1-2 мл розчину SnCl2. Записують спостереження. Складають рівняння реакцій.
У висновку вкажіть: чи підтвердилися ваші припущення про можливість протікання цих процесів.
Дослід 4. Вплив рН середовища на характер відновлення перманганату калію
У три пробірки вносять по 2 мл розчину перманганату калію. В одну пробірку додають 1 мл 2 н. розчину сірчаної кислоти, у другу – стільки ж води, у третю – таку ж кількість розчину лугу.
В усі три пробірки вносять невеликі кількості розчину натрій сульфіту (можна кристалічного нітриту калію або натрію) і перемішують розчини.
Відзначають зміну забарвлення розчину у всіх трьох випадках, з огляду на те, що сполуки марганцю в різних ступенях його окиснення мають характерні забарвлення: іон МnО4- має фіолетове забарвлення, іон МnО42- - зелене, Мn2+ - безбарвний. Диоксид марганцю і його гідратована форма – важкорозчинні речовини бурого кольору.
Записують рівняння реакцій відновлення калій перманганату натрій сульфітом або калій нітритом в кислому, нейтральному і лужному середовищах, використовуючи метод напівреакцій (електронно-іонного балансу).
У висновку вкажіть: до якого ступеня окиснення відновлюється перманганат калію в розчинах, що мають рН<7, pН>7, pН = 7?