Дослід 1. Визначення рН розчинів
Загальні вказівки
Для визначення рН середовища застосовують кислотно-основні індикатори. Більшість з них являють собою слабкі органічні кислоти або основи, недисоційовані молекули яких і іони дають розчину різне забарвлення. Наприклад, позначивши молекулу фенолфталіину Н I nd, дисоціацію його у водних розчинах можна виразити схемою: НInd ↔ Н+ + Ind -
безбарвний малиновий
Якщо розчин фенолфталеїну внести в розчин кислоти, то рівновага зміститься вліво і розчин знебарвиться. Якщо ж до розчину цього індикатора додати лугу, то ОН- іони зв'яжуть Н+ і рівновага зміститься вправо, убік збільшення [Ind -], і розчин офарбиться в малиновий (рожевий) колір.
Для наближеного визначення рН зручно користатися універсальними індикаторами, що представляють собою суміші декількох індикаторів, що змінюють забарвлення в широкому діапазоні рН. Папір, просочений універсальним індикатором, називається універсальним індикаторним папером. Визначення рН із точністю до ± 0,1 проводять на рН-метрі ЛПУ-0,1 або інших приладах.
а) Визначення рН розчину за допомогою універсального індикатора
Наносять на універсальний індикаторний папір по 1 краплі наступних розчинів: HNO3, H3PO4, CH3COOH, NaOH, NH4OH, H2SO4. Порівнюють забарвлення ще сирих плям, отриманих на індикаторному папері, з кольоровою шкалою і визначають рН розчинів. Записують рівняння електролітичної дисоціації для кожного з запропонованих електролітів (у випадку H3PO4, H2SO4 по першій ступіні).
б) Визначення рН на рН-метрі
Знайомляться з інструкцією для роботи на рН-метрі. Визначають за допомогою рН-метра значення рН досліджуваних розчинів. Перевіряють у викладача точність зробленого визначення.
У висновках: дайте порівняльну характеристику сили запропонованих електролітів, використовуючи значення рН розчинів, а також табличні дані значень a - ступенів дисоціації і Кд – констант дисоціації.
Дослід 2. Гідроліз солей
У чотири пробірки наливають розчини солей: AlCl3, K2CO3, (NH4)2CO3, K2SO4.
У кожну пробірку додають по 1-2 краплі лакмусу. Розчини розмішують (скляні палички не можна переносити з одного розчину в іншій). По зміні забарвлення лакмусу роблять висновок про реакцію середовища в розчині кожної солі. Результати зводять у таблицю:
№ пробірки | Формула солі | Забарвлення лакмусу | Реакція середовища | рН розчину: (рН<7, p=7, p>7) |
Для солей, що піддаються гідролізу, записують іонні і молекулярні рівняння реакцій гідролізу. У випадку ступінчатого гідролізу записують рівняння реакції тільки для першого ступеня, тому що в досить концентрованих розчинах наступні ступені протікають дуже слабко.
У висновках укажіть:
-яка реакція середовища в розчинах солей, утворених: сильною основою і слабкою кислотою; слабкою основою і сильною кислотою; слабкою основою і слабкою кислотою; сильною основою і сильною кислотою?
- укажіть фактори, що впливають на ступінь гідролізу солей.
Дослід 3. Контрольне завдання
Визначають за допомогою універсального індикаторного папера і розчинів BaCl2, AgNO3, у який з чотирьох склянок (1, 2, 3, 4) знаходяться розчини НСl, H2SO4, NaOH, K2SO4. Результати зводять у таблицю:
№ склянки з розчином | Значення рН по індикаторному паперу | BaCl2 | AgNO3 | Досліджувані розчини (формула речовини) |
1 | ||||
2 | ||||
3 | ||||
4 |
Записують рівняння реакцій у молекулярному й іонному виді.
9.5. Список рекомендованої літератури
1. Глинка Н.Л. Общая химия. – Л.: Химия, 1988. – С.219-249.
2. Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. – Л.: Химия, 1985. – С. 141-151.
3. Фролов В.В. Химия. – М.: Высш. шк., 1986. – С.182-207.
4. Курс общей химии / Под ред. Коровина А.В. – М.: Высш. шк., 1985. – С.156-172.
5. Кириченко В.І. Загальна хімія: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2005. – С. 245-259.