Постсинтетичний етап між завершенням синтетичного етапу і початком наступного поділу. Завершуються всі біохімічні процеси.
Отже, клітина виросла, утворила всі потрібні речовини, запаслася енергією і знову готова до поділу. На інтерфазу припадає 90% клітинного циклу, а на поділ-10%.
4. Мітоз (від грец. mitos — нитка), каріокінез, непрямий поділ, — це основний спосіб поділу еукаріотичних клітин, при якому з однієї материнської клітини утворюються дві дочірні, які є генетичними копіями материнської клітини.
У процесі мітозу умовно виділяють декілька етапів, які послідовно змінюють один одного:
- профазу,
- метафазу,
- анафазу,
- телофазу.
4. Профаза. Клітина припиняє виконувати специфічні функції в організмі. Тваринна клітина може змінювати форму та відокремлюватися. У профазі зміни відбуваються як у цитоплазмі, так і в ядрі клітини. Найважливіші ознаки профази — розходження центріоль, спіралізація хромосом, розпад ядерець і початок формування веретена поділу.
Центріоля — це циліндр, стінка якого утворюється мікротрубочками. Центріолі розходяться до двох полюсів клітини і від їх мікротрубочок починають рости ниточки-ці ниточки приєднуються до центромер (перетяжка на хромосомі) на хромосомах.
5. Метафаза. Третя стадія мітозу триває досить довго. Хромосоми, що були хаотично розміщені у ядрі переміщується до екватора клітини і вишиковуються в центральній площині. Так утворюється «метафазна пластина». Нитки веретена поділу прикріплені до центромер обох хроматид, натягнуті і готові розділити хромосоми на 2 хроматиди..
6. Анафаза. Це найкоротша фаза, триває декілька хвилин. В цей час діляться центромери і хроматини розходяться до різних полюсів клітини. Кожна з хроматид відповідає половині профазної хромосоми, тобто вони містять ідентичний спадковий матеріал.
7. Телофаза. Вона триває від моменту розходження хроматид до утворення дочірних клітин. Хроматиди розкручуються та перетворюються на тонкі невидимі нитки. Формуються ядра дочірних клітин і ділиться цитоплазма.
Весь клітинний цикл може тривати від 20-30 хвилин у бактерій до 10-20 год. у еукаріот.
8. Особливості клітинного циклу і мітозу.
У різних організмів мітоз протікає дещо по-різному. Наприклад, у тварин клітинний центр містить центріолі, а у квіткових рослин їх немає. У рослинних клітинах борозна поділу не утворється, а будується клітинна стінка, і цитоплазма поділяється іншим способом, ніж у тваринних клітин. Тривалість стадій мітозу різна і залежить від типу тканини, фізіологічного стану організму, зовнішніх факторів, температури.
У зв’язку з тим, що після поділу клітин материнська клітина ніби «зникає», утворюються дві нові дочірні клітини, може здаватися, що клітини, що здатні до мітозу «безсмертні» і можуть існувати безкінечно довго. Проте це не так, наприклад, у тварин більшість клітин мають обмеження на кількість поділів.
Апоптоз — (від грец. апоптозіс — розпад) запланована загибель клітин внаслідок старіння і втрати здатності до поділу.
Некроз — (від грец. некрозіс — змертвіння) незапланована запланована загибель клітин внаслідок ушкодження, дії несприятливих факторів.
В організмі мітоз контролюється системою нейрогуморальної регуляції, залежить від нервової системи, на нього впливають гормони надниркових залоз, гіпофіза, щитоподібної і статевих залоз, а також продукти тканинного розкладу, речовини, які виділяються внаслідок функціональної активності клітин.
Регуляційним фактором зовнішнього серодовища є добові ритми. Так у тварин, яким притаманний нічний спосіб життя, максимум мітозів припадає на день, а у денних тварин — на ніч.
4. Тема «Клітинний цикл. Мітоз» має внутрішньопридметні зв’язки з розділами:
Розділ «Творини»
а) з темою «Клітинна будова тварин та особливості будови тваринних клітин»
- будова клітин, органели клітини, ядро.
Розділ «Людина»
а) з темою «Особливості будови клітин»
- будова клітин, органели клітини, ядро.
Розділ «Молекулярний рівень організації життя»
а) з темою «Будова, властивості, функції нуклеїнових кислот. АТФ»
- види нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), типи РНК, компліментарність, процеси транскрипції та реплікації.
Розділ «Клітинний рівень організації життя»
а) ) з темою «Ядро. Будова і функції ядра»