Складання методичної розробки
Розробка ___________________________________________ і твердженням паспорта і схеми маршруту, розрахунку кілометражу і часу використання автотранспорту.
Об'їзд (обхід) маршруту є одним з важливих етапів розробки нової екскурсійної теми. При організації об'їзду (обходу) маршруту ставляться задачі:
1) ознайомитися з плануванням траси, вулицями, площами, по яких прокладений маршрут; 2) уточнити місце, де розташований об'єкт, а також місце передбачуваної зупинки екскурсійного чи автобуса пішохідної групи; 3) освоїти під'їзд на автобусі до чи об'єктів місцям стоянок; 4) провести хронометраж часу, необхідного для показу об'єктів, їхньої словесної характеристики і пересування автобуса (пішохідної групи), а також уточнити тривалість екскурсії в цілому; 5) перевірити доцільність використання намічених об'єктів показу; 6) вибрати кращі крапки для показу об'єктів і варіанти розташування екскурсійної групи; 7) вибрати методику ознайомлення з об'єктом; 8) з метою безпеки пересування туристів по маршруті виявити потенційно небезпечні місця і вжити заходів.
ПІДГОТОВКА КОНТРОЛЬНОГО ТЕКСТУ ЕКСКУРСІЇ
Текст являє собою матеріал, необхідний для повного розкриття всіх підтем, що входять в екскурсію. Текст покликаний забезпечити тематичну спрямованість розповіді екскурсовода, у ньому формулюється визначена точка зору на факти і події, яким присвячена екскурсія, дається -об'єктивна оцінка показуваних об'єктів.
Вимоги до тексту: стислість, чіткість формулювань, необхідна кількість фактичного матеріалу, наявність інформації з теми, повне розкриття теми, літературна мова.
Текст екскурсії складається творчою групою при розробці нової теми і виконує контрольні функції. Це означає, що кожен екскурсовод повинний будувати свою розповідь з урахуванням вимог даного тексту (контрольного тексту).
13
Контрольний текст у більшості випадків містить хронологічний виклад матеріалу. Цей текст не відбиває структури екскурсії і не будується в маршрутній послідовності з розподілом матеріалу, що викладається, по зупинках, де відбувається аналіз екскурсійних об'єктів. Контрольний текст є ретельно підібраним і вивіреної по джерелах матеріалом, що є основою для всіх екскурсій, проведених на дану тему. Використовуючи положення і висновки, що містяться в контрольному тексті, екскурсовод будує свій індивідуальний текст.
На основі контрольного тексту можуть бути створені варіанти екскурсій на ту ж тему, у тому числі для дітей і дорослих, для різних груп трудящих.
З метою полегшення роботи зі створення таких варіантів у контрольний текст можуть бути включені матеріали, зв'язані з об'єктами, підтемами й основними питаннями, що не ввійшли в маршрут даної екскурсії.
Крім матеріалів для розповіді екскурсовода в контрольний текст включають матеріали, що повинні скласти зміст вступного слова і висновку екскурсії, а також логічних переходів. Він повинний бути зручний для користування. Цитати, цифри і приклади супроводжуються посиланнями на джерела.
КОМПЛЕКТУВАННЯ "ПОРТФЕЛЯ ЕКСКУРСОВОДА" "Портфель екскурсовода" — умовне найменування комплекту наочних приладдя, використовуваних у ході проведення екскурсії. Ці посібники звичайно містяться в чи папці невеликому портфелі.
Одна з задач "портфеля екскурсовода" полягає в тому, щоб відновити відсутні ланки при показі. В екскурсіях нерідко виходить так, що не всі об'єкти, необхідні для розкриття теми, збереглися. Наприклад, екскурсанти не можуть побачити: історичний будинок, зруйнований від часу; село, знищену в роки Великої Вітчизняної війни, і ін. Іноді виникає необхідність дати представлення про первісний вид того місця, на якому було побудоване
14
будинок, що оглядається, (жилою мікрорайон). З цією метою використовуються, наприклад, фотографії чи села пустиря, панорами будівництва підприємства, житлового масиву. Може також виникнути задача показати, що на місці, що оглядається, буде в найближчому майбутньому. У цьому випадку екскурсантам демонструються проекти будинків, споруджень, пам'ятників.
Більш переконливої екскурсію робить демонстрація копій справжніх документів, рукописів, літературних творів, про які розповідає екскурсовод.
І ще одна важлива задача наочних приладдя на екскурсії - дати зорове представлення про об'єкт (рослинах, мінералах, механізмах шляхом показу справжніх чи зразків їхніх фотографій, макетів, муляжів).
У "портфель екскурсовода" включаються фотографії, географічні карти, схеми, креслення, малюнки, зразки продукції і т.д. Такі "портфелі" створюються, як правило, по кожній темі. Вони є постійним супутником екскурсовода і допомагають зробити будь-як подорож у минуле і сьогодення більш захоплюючим і корисної. Зміст "портфеля" диктується темою екскурсії.
Наочні приладдя "портфеля екскурсовода" повинні бути зручні для використання. Кількість їх не повинна бути велика, тому що в цьому випадку посібника будуть відволікати екскурсантів від огляду справжніх об'єктів, розсіювати їхня увага.
Учасники творчої групи, підготовляючи нову екскурсію, відбирають з наявних у їхньому розпорядженні наочних матеріалів найбільш виразні, здатні зробити допомогу екскурсоводу у висвітленні теми. Методику демонстрації наочних приладдя перевіряють на маршруті. Потім рекомендації з використання матеріалів "портфеля" включають у методичну розробку.
До кожного експоната, включеному в "портфель", прикладається листок з чи поясненнями довідковим матеріалом. Іноді пояснення
15
приклеюються зі зворотної сторони експоната. Така анотація служить вихідним матеріалом для екскурсовода при показі експоната екскурсантам.
Перелік наочних матеріалів визначеної теми, включених у "портфель екскурсовода", повинний уточнюватися протягом усієї розробки нової екскурсійної теми.
Велику допомогу в підборі наочних матеріалів для "портфеля" екскурсійним організаціям роблять музеї, виставки, архіви.
СКЛАДАННЯ МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ
Методична розробка —і документ, що визначає, як провести дану екскурсію, як краще організувати показ пам'ятників, яку методику і техніку ведення варто застосувати, щоб екскурсія пройшла ефективно. Методична розробка викладає вимоги екскурсійної методики з урахуванням особливостей об'єктів і змісту матеріалу, що викладається. Вона дисциплінує екскурсовода і повинна відповідати наступним вимогам: підказати екскурсоводу шляху для розкриття теми; озброїти його найбільш ефективними методичними прийомами показу і розповіді; містити чіткі рекомендації з питанням організації екскурсії; враховувати інтереси визначеної групи екскурсантів (при наявності варіантів екскурсії); з'єднувати показ і розповідь у єдине ціле.
Методична розробка складається на кожну тему екскурсії, у тому числі і при диференційованому підході до підготовки і проведення екскурсії. У варіантах методичної розробки знаходять висвітлення вікові, професійні й інші інтереси екскурсантів, особливості методики її проведення.
Оформлення методичної розробки відбувається в такий спосіб:
— на титульному листі розташовуються дані: найменування екскурсійної установи, назва теми екскурсії, вид екскурсії, довжина маршруту, тривалість в академічний годинник, склад екскурсантів, прізвища і посади укладачів, дата твердження екскурсії керівником екскурсійної установи;
16
— на наступній сторінці ВЙЮІЗДа'ЮтЬСя меТа і задачі екскурсії, схема маршруту з вказівкою об'єктів і зупинок під час екскурсії.
Методична розробка складається їхніх трьох розділів: вступу, основної частини і висновку. Вступ і висновок не розносяться по графах.
Насамперед необхідно познайомитися з групою, назвати імена екскурсовода і водія, потім нагадати екскурсантам правила поведінки в автобусі, попередивши їх, що задавати питання і поділятися враженнями вони зможуть, коли буде надано для цього час. В інформаційній частині необхідно назвати тему, маршрут, тривалість екскурсії, але бажано це зробити так, щоб викликати інтерес до теми, привернути увагу екскурсантів, тобто ця частина вступу повинна бути яркою, емоційної. Вона може починатися віршами А. С. чи Пушкіна цитатою-висловленням декабристів про незліченні багатства Сибіру, великому майбутньому цього суворого краю". Місце посадки групи визначається в робочому порядку разом із замовником, місце початку екскурсії визначається методичною розробкою. Ефективність методичної розробки залежить від правильного заповнення всіх семи граф. Розмір розробки — 6—12 сторінок машинописного тексту. Обсяг документа залежить від кількості екскурсійних об'єктів, числа підтем, тривалості екскурсії за часом і довжиною маршруту.
| Маршрут | Зупинки | Обєкти | Час | Найменування | Організаційні | Методичні |
| показу | підтем та перелік основних питань | вказівки | вказівки | |||
| * | * | * | * | * | * | * |
У графі "Маршрут екскурсії" називається крапка початку екскурсії і закінчення І підтеми.
У графі "Зупинки" називаються ті крапки маршруту, де передбачений вихід з автобуса; передбачається огляд об'єкта з вікон автобуса
17
без виходу чи екскурсантів передбачається зупинка на пішохідній екскурсії. Не слід робити таких неточних записів, як наприклад:
"Набережна ріки Волги" чи "Центральна площа". Вірніше записати: "Набережна ріки Волги біля пам'ятника Н. А. Некрасову".
У графі "Об'єкти показу" перелічують ті пам'ятні місця, основні і додаткові об'єкти, що показують групі на зупинці, у ході чи переїзду пересування групи до наступного зупинці.
У заміській екскурсії об'єктами показу можуть бути в цілому місто, село, селище міського типу, а при проїзді по маршруті — видали видимі частини (високий будинок, вежа, дзвіниця й ін.). У міській екскурсії об'єктами показу можуть бути чи вулиця площа.
Графа "Тривалість екскурсії". Час, що називається в цій графі являє собою суму часу, що затрачається на показ даного об'єкта, розповідь екскурсовода (та частина, коли відсутній показ) і на пересування екскурсантів по маршруті до наступного зупинці. Тут же необхідно враховувати час, затрачуваний на рух об'єктів, що поблизу оглядаються, і між об'єктами.
Графа "Найменування підтем і перелік основних питань" містить короткі записи. У першу чергу називається підтема, що розкривається на даному відрізку маршруту, у даний відрізок часу, на перерахованих у графі З об'єктах. Тут формулюють основні питання, що викладаються при розкритті підтеми. Наприклад, у міській оглядовій екскурсії в Полтаві одна з підтем зветься "Полтава в Північній війні між Росією і Швецією". Основні питання, що висвітлюються в цій підтемі, — "Шведи на Україні" і "Полтавська битва". У підтемі "Новина старого міста" розкриваються основні питання:
"Житлове будівництво в місті", "Розвиток культури і мистецтва", "Будівництво спортивного комплексу". Кількість основних питань, що входять у підтему, не повинне перевищувати п'яти.
У графі "Організаційні вказівки" поміщають рекомендації про пересування групи, забезпеченні безпеки екскурсантів на маршруті і
18
виконанні санітарно-гігієнічних вимог, правила поведінки учасників екскурсії в меморіальних місцях і в пам'ятників історії і культури. Тут же викладаються вимоги до екскурсантів по охороні природи і правила протипожежної безпеки. У цю графу включають усі питання, що входять у поняття "Техніка ведення екскурсії"". Приведемо приклад запису: "Група розташовується таким чином, щоб всі екскурсанти бачили вхід у будинок". "На цій зупинці екскурсантам надається час для фотографування". У заміських екскурсіях у цю графу включають указівки про санітарні зупинки, рекомендацію з охорони природи, правила пересування екскурсантів на зупинках, особливо поблизу автомагістралей, з метою забезпечення їхньої безпеки.
При проведенні виробничих екскурсій, відвідуванні працюючих цехів приводяться рекомендації з техніці безпеки, витримки з інструкцій адміністрації підприємства, обов'язкові правила поведінки екскурсантів на підприємстві, називаються місця, де робляться паузи в розповіді і показі.
Графа "Методичні вказівки" визначає напрямок усього документа, формулює основні вимоги до екскурсовода за методикою ведення екскурсії, дає вказівки по використанню методичних прийомів.
Варто вказати, де і як застосовуються методичні прийоми. У цій графі також викладається варіант логічного переходу до наступного підтемі, даються рекомендації з показу матеріалів "портфеля екскурсовода", включаються ради по використанню руху екскурсантів щодо об'єктів як методичний прийом (наприклад, "Після спостереження об'єкта і розповіді екскурсовода туристи можуть самостійно продовжити знайомство з об'єктом", "Екскурсоводу варто пояснювати терміни...", "При показі полючи бою необхідно орієнтувати екскурсантів..." і т.д.).
СКЛАДАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТЕКСТУ Екскурсійна практика виходить з того, що основою розповіді екскурсовода є індивідуальний текст, що визначає послідовність і повноту викладу думок, допомагає екскурсоводу логічно будувати свою розповідь.
19
Такий текст кожен екскурсовод складає самостійно. Основою для індивідуального тексту є контрольний текст.
У всіх індивідуальних текстів при наявності гарного контрольного тексту буде ідентичний зміст, але різні обороти мови, різні слова, різна послідовність у розповіді, можуть бути навіть різні факти, що підтверджують те саме положення. Природно, що всі екскурсоводи, знаходячись у того самого об'єкта, будуть говорити те саме.
Не слід ховати контрольний текст від тих, хто розробляє нову для себе екскурсію, оскільки над контрольним текстом працювала творча група найбільш підготовлених екскурсоводів, і екскурсовод, що готує нову для себе тему, не зуміє домогтися того, що до нього було зроблено колективними зусиллями. Після того, як попередня робота екскурсовода над новою темою буде закінчена (збір, вивчення і первинна обробка матеріалу), він допускається до ознайомлення з контрольним текстом. Це допоможе йому відібрати матеріал для розповіді, визначити оптимальну кількість прикладів, використовуваних при висвітленні підтем, зробити правильні висновки по підтемах екскурсії я цілому. Звертання до контрольного тексту, зроблене вчасно, гарантує більш високий рівень підготовки новачка до екскурсії.
Основна відмінність індивідуального тексту від контрольного полягає в тому, що він відбиває структуру екскурсії і побудований у повній відповідності з методичною розробкою екскурсії. Матеріал розміщається в тій послідовності, у якій показуються об'єкти, і має чіткий розподіл на частині. Кожна з них присвячується однієї з підтем. Складений відповідно до цих вимог індивідуальний текст являє собою готовий для "використання" розповідь. Індивідуальний текст містить повний виклад того, що варто розповісти на екскурсії. При викладі сутності історичних подій не повинний бути скорочень, оцінки їхнього значення.
Не допускається також згадування фактів без їх дати, посилань на джерела. У той же час текст цього виду відбиває особливості мови "виконавця". Розповідь екскурсовода складається як би з окремих частин,
20
прив'язаних до зорових об'єктів. Поєднуються ці частини висновками по кожній підтемі і логічних переходах між підтемами (і об'єктами). В індивідуальному тексті кожна підтема являє собою окрему розповідь, придатний для використання в ході проведення екскурсії.
Складаючи індивідуальний текст, його автору не можна забувати про логіка звучної мови, про те, що слово і зображення (об'єкт) діють, як правило, на почуття екскурсантів синхронно. Прагнення до жвавості подачі матеріалу на екскурсії не повинне вести до спроб розважати екскурсантів. При рішенні питання про сполучення на екскурсії елементів пізнавальних і розважальних справа повинна бути вирішена по формулі: максимум пізнавального і мінімум розважального. Особливе місце в підготовці екскурсії має питання про легенди. В екскурсіях можуть бути використані тільки легенди.
По своєму змісті обидва тексти (контрольний і індивідуальний) збігаються. А це означає, що при наявності правильно складеного контрольного тексту у всіх екскурсоводів, що освоїли дану тему, екскурсії бувають "стандартні". Вони однакові по своєму змісті, збігаються в оцінках історичних подій і фактів, у висновках, що роблять по окремих підтемах і по темі в цілому.
Проводячи аналіз того самого зорового об'єкта, екскурсоводи показують і розповідають те саме. У цьому складається зміст контрольного тексту як еталона.
Однак при рівному змісті екскурсоводи можуть використовувати різні обороти мови, можуть викладати факти, що рекомендуються, цифри і приклади в іншій послідовності. Індивідуальність екскурсії складається й у тім, що в екскурсоводів, що ведуть екскурсію на одну тему, може бути різний ступінь емоційності. Вони можуть, знаходячись у того самого об'єкта, використовувати різні прийоми показу і форми розповіді. Те саме положення може бути розкрите на різних прикладах. Текст варто писати від першого обличчя і виражати свою індивідуальність.