Нематеріальні активи — це права на використання об'єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інші майнові права.
Оскільки нематеріальні ресурси є спільним благом і ним може користуватися не тільки їх власник, а й решта суб'єктів господарювання, то виникає небезпека імітації, копіювання та використання результатів знань безкоштовно. Звідси постає проблема захисту прав власності автора. Юридичний захист об'єктів інтелектуальної власності простий: забороняється використовувати нематеріальні активи без дозволу їх власника, а також підробляти їх. Форми правового захисту різняться за типом активів. Об'єкти інтелектуальної власності охороняються авторським правом.
30. Оборотні фонди підприємства: склад і структура.
Оборотні фонди – це предмети праці які в процесі в-тва викор тільки один раз.Вони змінюють натуральну форму, і свою вартість повністю переносять на вартість готової продукції. До складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незав в-во; витрати майб періодів. Виробничі запаси—запаси сировини, осн і доп матеріалів, покупних напівфабр, палива й пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, госп інвентарю та інших предметів, що швидко зношуються. Незавершене в-во—предм праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством. Витрати майбутніх періодів —грошові витрати, які зроблено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції у наступні періоди. Виробничо-технологічна структура формується під впливом низки факторів (тип виробництва, особливості продукції та технології її виготовлення, умови забезпечення підприємства матеріальними ресурсами тощо) і змінюється в часі повільно, без різких коливань.
31. Нормування виробниичих запасів, методика їх розрахунку.
Нормування—процес визначення нормативу оборотніх засобів.Норматив—min величина оборотніх засобів, яка повина бути на підпр., щоб не порушити ритмічність виробничого процесу. На підприємстві розраховують нормативи: виробничих запасів, незавершеного в-ва, витрат майб періодів, готової продукції на складах підприємства.
Норматив виробничих запасів обчислюється за формулою: Нв.з.=Р*Д, Р-розхід матеріалів за 1 день, Д-загальна норма запасу( в днях).
Д=Д поточний + Д страховий + Дтранспортний + Дтехнологічний
На підпр існує кілька видів запасів: транспортний, підготовчий,поточний, страховий. Транспортний запас—час перебування товарно-матеріальних цінностей у дорозі від постачальника до споживача. Страховий—запас, що гарантує від зриву в-ва, у разі транспортних перебоїв. Технологічний запас—час на підготовку сировини,матеріалів до в-ва. Поточний запас—к-ть днів між двома суміжними поставками.
32. Нормування незавершеного в-ва, готової продукції, методика розрахунку.
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві. Величина цього нормативу залежить від обсягу продукції, що виробляється, собівартості окремих її видів і характеру розподілу витрат протягом днів виробничого циклу. За інших однакових умов оборотні кошти в цій функціональній формі змінюються прямо пропорційно динаміці масштабів випуску та собівартості продукції. При цьому має бути враховане також співвідношення середньої собівартості незавершеного виробництва і собівартості готової продукції, яке заведено називати коефіцієнтом наростання витрат.
Норматив оборотних засобів у незавершеному в-ві: Нн.в-ва= (с/в*Тц*Кн.а.)/365, де С/в-собівартість річного випуску продукції, Тц-тривалість виробничого циклу, Кн.в-коеф наростання витрат
норматив оборотних коштів у запасах готової продукції: Нгот.пр= (ВТП*n)/365, ВТП-вартість товарної продукції за виробничою собівартістю, n-к-ть днів перебування продукції на складі.
Сукупний норматив оборотних засобів: Ноб. зас=Нв.з+ Нн.в-ва+Нг.прод+нм.
33. Основні показники ефективності використання оборотних коштів.
Раціональне та економне використання оборотних коштів суб’єктів господарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники. Відтак до показників використання оборотних фондів відносять:
1)матеріаломісткість: Мміст= Мзаг/N, де М-заг сума матеріальних витрат., N- обсяг виготовленої продукції в натур. або вартісних показниках
2)енергомісткість: Еміст= Езаг/N, де Езаг-загальні витрати енергії.
3)коефіцієнт використання матеріалів: Кв.м= чиста вага виробу/вага заготовки.
Показниками ефективного використ оборотних засобів є к-ть оборотів і тривалість обертання оборотних засобіів.
Коефіцієнт оборотності=ВРП/ВОЗн, де ВРП-вартість реалізованої продукції за рік, ВОЗн—середньорічний залишок нормованих оборотніх засобів.
Швидкість обертання оборотніх засобів V=360/Коб
34. Матеріально-технічне забезпечення підприємства.
У своїй діяльності підпр використовує різні матеріально-технічні ресурси,які в процесі в-ва перетворюються на продукцію і підлягають постійному поповненню. Для цього організується матеріально-технічне забезпечення, яке включає: визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, їх пошук і купівлю, організацію доставки, зберігання й видачі окремим споживачам на підприємстві. Постачання матеріально-технічних ресурсів має бути своєчасним, комплектним з min витратами.Нерегулярна або періодична купівля матеріально-технічних ресурсів, передовсім з однорідними стандартизованими властивостями, може здійснюватися на товарних біржах, де концентрується інформація про продаж продукції та рівень поточних цін. Вибираючи постачальників ресурсів, слід ураховувати таке: відповідність виробничої потужності постачальників потребі підпр в матеріалах, якість і ціну останніх, репутацію постачальника, його територіальну віддаленість та оперативність поставок, швидкість реакції на потреби покупця, умови розрахунків, можливість надання кредиту тощо.
35. Склад, класифікація і структура персоналу підприємства.
Персонал – це постійні працівники які працюють на підприємстві, отримали професійну підготовку і мають досвід практичної роботи. Персонал поділяється на:
1)промислово-виробничий – працівники, що безпосередньо беруть участь у діяльності п-ства:робітники, службовці, спеціалісти, керівники
2)невиробничий – працівники невиробничої сфери: їдальні, санаторію, медпункту .
До помислово-виробничого персоналу відносять: осн і доп робітників, керівників, спеціалістів, службовців, МОП. Осн персонал—безпосередньо зайняті на виготовленні продукції. Допоміжні—виконують ф-ії обслуговування осн. в-ва( слюсари-ремонтники, водії, електрики) Спеціалісти—займаються інженерно-техн, ек. та іншою діяльністю( технологи,економісти,юристи). Службовці—прац, що здійснюють підготовку до оформлення документації, облік та контроль, госп обслуговування. зокрема діловоди, обліковці, архіваріуси. За струткурою персонал поділяється у такому співвідношенні: 80%-робітники, 20%--управлінський персонал. Персонал підпр поділяється за професіями, спеціальностями і кваліфікацією. За кваліфікацією працівники под на 6 розрядів, 6 розряд—найвища кваліфікація. За рівнем кваліф. спеціалістів поділяють на 4 категорії: найвищої кваліфікації, вищої, середньої кваліфікації, спеціалісти-практики.
36. Види найму працівників. Особливості контрактної форми.
Залежно від трудових відносн є постійні працівники і тимчасові. Облік особового складу на підпр здійснює відділ кадрів. У відділі кадрів на кожного працівника заводиться особова картка. контракт—договір між працівником і роботодавцем. В контракті відобр найбільш важливі умови: саме місце праці, на яку посаду приймається, які обов»язки потрібно виконувати працівнику і роботодавцю, соціальне забезпечення і тд. Контрак укладається у письмовій формі. Термін дії контракту є чітко визначеним. Після закінчення його дії, працівника мають право звільнити. Зміни в контракті можливі лише за згодою обидвох сторін. Умови праці за контрактом не можуть бути гріші, ніж передбачено законодавством. контракт припиняє свою дія, якщо закінчився термін дії, за згодою обидвох сторін, з ініціативи однієї зі сторін.
37. Суть, види і причини безробіття в умовах ринку.
Безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці. Розрізняють такі види безробіття: фрикційне; структурне; циклічне. Фрикційне безробіття виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу через звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу. Фрикційне безробіття вважається неминучим і деякою мірою бажаним. Структурне виникає тоді, коли в результаті НТП відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, які змінюють структуру попиту на робочу силу. Циклічне безробіття виникає за циклічних спадів, коли відбувається скорочення обсягів виробництва. Внаслідок цього падає сукупний попит на робочу силу і зайнятість скорочується, а безробіття зростає.
Безробіття зумовлене комплексом причин: структурними змінами в економіці; нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах; постійним прогресом техніки, особливо його революційної форми - НТР; пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота; диспропорційністю розвитку ек; обмеженістю попиту на товари і послуги.
38. НОП та її основін напрямки.
Наукова організація праці (НОП)—процес вдосконалення організації праці на основі досягнень науки і передового досвіду.
НОП вирішує 3 завдання: 1) економічне(полягає у тому, щоб раціонально поєднати виробничі фактори і виготовити продукцію з найменшими витратами)
2) соціальне-//-щоб на підприємстві були створені безпечні і нормальні умови праці.
3)психофізіологічне-//- щоб підвищувати продуктивність праці без шкоди для здоров’я людей.
Наукова організація праці апарату управління здійснюється за наступними основними напрямками
39. Нормування праці, види нормувань праці.
Нормування праці є складовою частиною управління в-вом і включає визначення необхідних витрат праці (часу) на виконання робіт як окремими працівниками, так і колективами та встановлення на цій основі норм праці.
Світовий досвід засвідчує, що ефективна робота підприємств в економіці ринкового типу можлива лише за умови високого рівня організації нормув праці.
Є такі норми праці: норма часу, виробітку, обслуговування, чисельності.
Нч=Чосн+Чдоп+Чобслс+Чперерви+ (Чпідг-заключний/n)àчас на вик певної роботи
Нвир= Т/Нчà к-ть продукції, яку може виробити працівник за одиницю часу
Нобсл=Т/Н.ч.обслàк-ть верстатів, які може обслужити за зміну працівник
Н чисельності(Чдоп. роб)к-ть робітників,потрібних для виконання заданого обсягу робіт: Чдоп. роб= N/Нобсл, де N—к-ть верстатів в цеху чи дільниці.
Норми праці встановлюються на невизначений термін і діють до перегляду їх у зв'язку зі зміною умов, на які вони були розраховані.
40. Суть продуктивності праці, методика її розрахунку.
Продуктивність праці показує скільки продукції може виготовити 1 працівник за одиницю часу або скільки часу витрачає 1 працівник на виготовлення одиниці продукції.
ефективність використання персоналу обчислюється 2-а показниками: виробітком і трудомісткістю.
Виробіток—скільки продукції виготовляє 1 працівник за одиницю часу. Він обчислюється так: В = Q/T àmax де Q кыльцысьб а Т це час.
Трудомісткість показує скільки часу втрачає працівник на виконання певної роботи чи часу. Труд = T/Q àmin