4. Який режим і тип відтворення населення в Миколаївській області (Україні)?

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 11

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

5. Як вплинули особливості історичного розвитку Миколаївської області (України) на динаміку чисельності всього населення?

6. Як змінюється питома вага міського населення за останні роки в загальній чисельності населення області (частка міського населення в області віддзеркалює рівень її урбанізації).

7. Чи збільшує народження дітей кількість населення одразу?

8. Чи збільшує народження дітей кількість ресурсів для праці ?

9. Смертність непрацездатних людей зменшує кількість населення ?

10. Смертність непрацездатних людей змінює ресурси для праці ?

11. При незмінній кількості населення ресурси для праці можуть значно збільшуватися (зменшуватися), за рахунок чого ?

Таблиця 3.4

Кількість наявного населення *

* дані про населення у 1939 р. наведено за переписом на 17 січня, у 1959 та 1970 роках – за переписом на 15 січня, у 1979 р. – за переписом на 17 січня, у 1989 р. – за переписом на 12 січня, у 2002 р. – за переписом на 5 грудня 2001 р., у інші роки – на 1 січня, з 1991 р. дані про кількість населення наведені у сучасних адміністративно-територіальних межах

Таблиця 3.5

Розподіл населення за віковими групами та показники його природного руху

Таблиця 3.6

Розподіл народжених за статтю

(осіб)

Таблиця 3.7

Динаміка і розподіл постійного населення за статтю

Таблиця 3.8

Кількість пенсіонерів (на 1 січня)

Таблиця 3.9

Чисельність, склад і розподіл постійного

населення за статтю та віком

(тис. осіб)

При аналізі таблиці зверніть увагу на структурні зрушення за досліджуваний період. Як змінюється питома вага працездатного населення – основи трудових ресурсів, в якій місцевості вона займає найбільшу питому вагу в структурі населення.

В таблиці 3.10 зверніть увагу на основну причину смертності населення в області за досліджуваний період, порівняйте з ситуацією яка склалася в цілому по країні. Порівняйте дані звітного року з попередніми роками, яка тенденція спостерігається?

Таблиця 3.10

Смертність населення з основних причин смерті

Завдання 2

На основі попередніх даних визначте демографічне навантаження постійного населення Миколаївської області (у тому числі сільського і міського населення).

Таблиця 3.8

Демографічне навантаження

(непрацездатне населення на 1000 населення працездатного віку, осіб)

Завдання 3

„Старіння” населення – це зростання питомої ваги осіб старше працездатного віку в загальній чисельності населення та зменшення питомої ваги осіб молодше працездатного. Згідно типології демографа Е.Росета, в основу якої покладено величину коефіцієнта старіння „згори” (характеризує питому вагу осіб, яким за 60 років, у загальній чисельності населення ) надзвичайно молодим вважається населення при коефіцієнті меншому 0,05, молодим – 0,05-0,08, початком демографічного старіння – 0,08-0,1, середнього рівня старості – 0,1-0,15, старим – 0,15-0,2, надзвичайно старим – 0,2 і більше.

Де S₆₀₊ - чисельність населення старше 60 років , - чисельність всього населення, - чисельність населення віком від 0 до 14 років, - чисельність осіб віком 15 – 49 років.

Загальний коефіцієнт старіння населення (Кз):

Даний коефіцієнт характеризує осіб віком 0-14 років та осіб 60 років і старших у загальній чисельності населення.

Для оцінки демографічної бази відтворення населення визначаються коефіцієнти демографічного навантаження людьми похилого віку (К_нп) і дітьми (К_нд), а також загальний коефіцієнт демографічного навантаження (К_нз).

Визначте коефіцієнти демографічного навантаження на населення працездатного віку: Кнп (людьми похилого віку), Кнд (дітьми), загальний коефіцієнт демографічного навантаження (Кнз), коефіцієнт старіння «згори» та загальний коефіцієнт старіння (Кз), зробить висновки.

Таблиця 3.12

Розподіл постійного населення Миколаївської області

за віковими групами (осіб)

Таблиця 3.13

Демографічне навантаження на населення

працездатного віку Миколаївської області

Завдання 4

Підберіть до кожного визначення в лівому стовпчику правильне значення з правого

Населення України

Завдання 5 (для обговорення)

Сьогодні в Україні існує реальна небезпека, катастрофічна і непоправна за своїми наслідками, назва якій – демографічна криза. Найбільшими матеріальними збитками для будь якої країни світу за будь яких часів були і є людські втрати.

Започатковуючи аналіз основних демографічних показників, слід звернути увагу на те, що негативні демографічні процеси не з’явилися на цій землі з появою незалежності України. Їхнє коріння сягає в недалеке минуле.

Серед факторів, які погіршували демографічну ситуацію (в 70-90 рр. 20 сторіччя) основні:

1) наявність хибної системи стимулювання дітонароджуваності, яка не була спрямована на надання пільг слов’янським і прибалтійським жінкам за народженням другої чи третьої дитини, а підтримувала високу народжуваність у середньоазіатських республіках, жінки яких у 1989 році народжували 22,3 % радянських малюків, тоді як частка населення цих республік становила близько 11,5 %. Поряд з цим рівень дитячої смертності (віком до 1 року) в цьому регіоні був один із найвищих;

2) негативний вплив на здоров’я багатьох людей (особливо молоді), мала система розподілу (молодих спеціалістів, організованого набору на новобудови, служба в Збройних силах тощо) в райони Сибіру, Далекого Сходу та Крайньої півночі;

3) орієнтація централізованого планування на переміщення та концентрацію в Україні екологічно шкідливих виробництв металургійного, вугле- та уранодобувного, теплоенергетичного та хімічного походження за умови високої густоти населення (85,6 осіб на 1 км ² у 1989 р.). Окремою сторінкою лягла на плечі українців чорнобильська трагедія, яка спричинила появу нових проблем, у тому числі екологічних.

Тенденції народжуваності мають найбільший вплив на сучасну демографічну кризу. Внаслідок цілої низки чинників – насамперед, подальшого зниження життя рівня широких верств населення, погіршення медичного обслуговування, стану дитячого дошкільного та шкільного виховання, зростання безробіття – сучасна сім’я все частіше обмежується однією дитиною. З погляду окремої родини – це, можливо, оптимальне рішення, але такий рівень народжуваності неминуче підриває основи розподільчої системи пенсійного забезпечення: надто малий загал населення працездатного віку має своєю працею забезпечити фінансування пенсій досить численної групи пенсійного віку.

Негативним впливом тенденцій народжуваності на співвідношення працездатних і непрацездатних контингентів населення України справа не обмежується – до цього ще додається негативний вплив тенденцій смертності, які зумовлені глибоким економічним занепадом, різким спадом життєвого рівня (що негативно вплинуло перш за все на якість харчування), погіршенням екологічного середовища і невизначеністю майбутнього. Майже третина чоловіків, які починають трудову діяльність вмирають ще у працездатному віці. Відповідно вони не відпрацьовують весь свій працездатний вік і не сплачують протягом якогось періоду конче потрібні внески. Зрозуміло, що цей вплив тим сильніший, чим раніше настає смерть. Взагалі ж імовірність померти у віці високої економічної і трудової активності для чоловіків України в півтора рази вища за середньоєвропейські, і майже вдвічі – за відповідні японські показники.

Результуючим інтенсивним демографічним чинником відтворення трудового потенціалу є очікувана тривалість життя населення, що визначається повіковими рівнями його смертності. Передчасна смертність населення України в інтервалі високої економічної активності (працездатного віку) обертається відчутними втратами для її трудового потенціалу. Уявлення про ці втрати та їх співвідношення за статтю та типом поселення дає аналіз основних характеристик смертності населення працездатного віку, отриманих на основі моделей доживання – таблиць смертності й очікуваної тривалості життя.

Таблиця 3.14

Демографічний розвиток України у 1970-2026 ( на початок року)

*За умови незмінного пенсійного віку (прогноз).

Зіставляючи показники необоротних демографічних втрат, викликаних передчасною смертністю в працездатному віці, відзначимо разючі відмінності за статтю, зумовлені феноменом надсмертності чоловіків. Аналіз емпіричних коефіцієнтів смертності свідчить, що нині смертність чоловіків працездатного віку втричі перевищує показник для жінок у відповідному віковому інтервалі (від 16-59 років). Найвищі рівні надсмерності чоловіків порівнянню з жінками фіксуються за віковими групами 25-29 років. Істотно меншими є відмінності у рівнях смертності і відповідно режимові доживання населення працездатного віку в міських поселеннях і сільській місцевості України. Серед городян на 8-10% у середньому менше, ніж для жителів сільських поселень як число втрачених життів у працездатному віці, так і скорочення працездатного життя. Відмітною особливістю й перевагою демоекономічної оцінки трудового потенціалу є врахування не лише наявних властивостей працездатного населення, яке нині реалізує свою здатність до праці, але і потенційних трудових можливостей інших контингентів, зокрема, молодших за працездатний вік, що поповнюватимуть економічно активні групи населення. Сукупний час майбутнього трудового життя для населення залежить не лише від режиму доживання у межах працездатного вікового інтервалу, а й смертності до досягнення економічно продуктивного віку.

Питання:

1. Яка на Ваш погляд основна причина демографічної кризи в Україні

(в Миколаївській області)?