17.Планування діяльності підприємств
1. Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування здійснюється за допомогою різних методів
1) ресурсний (враховує ринкові умови господарювання та наявні ресурси, застосовується при монопольному ста новищі), цільовий (використовується приконкурентній боротьбі, враховує потреби ринку, попит на продукцію).
2) екстраполяційний (визначає проміжні та кінцеві значення планових показників, на основі цих показників в минулому, припускають збереження їх в майбутньому), інтерполятивний (за цим методом підприємство встановлює цілі для досягнення в майбутньому і виходячи з неї визначає довжину планового періоду та проміжні планові показники).
.Планування при використанні концепцій маркетингу повинне бути направлене на забезпечення мети виробника і створення програми використання всіх його ресурсів (технічних, фінансових, сировинних, трудових і т.д.), а також на розробку раціональних методів і коштів їх застосування.
.Перед тим як розробляти виробничу програму підприємства, варто провести:1) комплексне вивчення і прогнозування ринку;2) реальна оцінка фірмою або підприємством своїх виробниче-збутових, експортних і інших можливостей;3) розробка довгострокової стратегії діяльності підприємства з постановкою її цілей, визначенням ресурсів і механізму виробництва і практичної реалізації;4) планування товарної політики, управління асортиментом товарів в послуг з урахуванням вимог ринку і потенціалу підприємства;5) формування попиту до стимулювання збуту;6) управління маркетинговою діяльністю і контроль за нею.
Виробнича програма підприємства має включати в себе конкретні пункти дій підприємства на шляху:- отримання, придбання сировини для виробництва продукції (надання послуг);- створення умов для виготовлення (надання) товарного продукту;- підтримування зв’язків із підприємствами партнерами;- ведення кадрової політики;- питань стимулювання;- подальшого розширення виробництва;- захоплення нових і утримання старих сфер впливу тощо.
18. Б ізнес планування сутність і призначення.
Бізнес-план – це ретельно підготовлений плановий документ, який розкриває усі сторони будь-якого започатковуваного комерційного проекту. Він дозволяє передбачати заходи щодо реалізації нової ідеї, визначати необхідне фінансове забезпечення і отримання певного зиску.
Бізнес-планування включає в себе три етапи:підготовчий період – підбір виконавців, консультантів та експертів, постановка завдання і розподіл обов’язків між виконавцями, розробка календарного плану (графіка) виконання робіт, збір вихідної інформації;розробка бізнес-плану;презентація бізнес-плану – доведення основних положень бізнес плану до потенційних інвесторів.Бізнес-план охоплює як зовнішні, так і внутрішні цілі .Основна зовнішня ціль полягає в тому, щоб запевнити майбутніх партнерів і кредиторів в успіху справи. Головна внутрішня ціль бізнес-плану – бути основою управління підприємницькою діяльністю. Конкретні цілі розкривають зміст і особливості планових заходів, особливості самого підприємства, специфіку його діяльності.
Бізнес-план дає змогу розв’язати цілий ряд завдань, основними серед яких є:1) обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку підприємства;2) розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності підприємства, насамперед обсягів продажу та прибутку;3) визначення джерел фінансування обраної стратегії, тобто способів концентрації фінансових ресурсів;4) підбір працівників, спроможних реалізувати даний план.
Таким чином, бізнес-план, по-перше, може бути використаний для розробки концепції бізнесу, для детального відпрацювання стратегії, для попередження помилок шляхом детального аналізу маркетингу, фінансів, виробничої діяльності підприємства.По-друге, бізнес-план є інструментом, за допомогою якого суб’єкт господарювання може оцінити фактичні результати своєї діяльності за певний період. По-третє, бізнес-план є засобом залучення коштів.
19. Формування виробничої програми підприємства, її ресурсне обґрунтування
Одну з найголовніших ролей в плануванні виробництва підприємства відіграє виробнича програма.
Виробнича програма підприємства - це план виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту. Складається переважно на рік із поквартальною, щомісячною ,декадною розбивками
Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні(тонни, метри, штуки, кілограми) і вартісні показники (товарна, реалізована та валова продукція).
Система виробничих програм включає:
– формування перспективного плану випуску продукції;
– формування річної виробничої програми підприємства;
– розрахунок календарно-планових нормативів руху виробництва;
– розподіл програми випуску виробів по планових періодах року для складальних цехів;
– формування виробничих програм в цехах на квартал, місяць і їх розподіл по ділянках, бригадах;
– формування оперативно-номенклатурних планів (графіків) запуску-випуску на короткі планові періоди (декаду, добу);
– розробку змінно-добових завдань.
20.Методика розрахунку товарної, валової і реалізованої продукції
До вартісних показників обсягу продукції належить товарна, реалізована та валова продукція
Товарна продукція – це готова продукція, виготовлена на підприємстві і призначена для реалізації. До неї входить готова продукція, послуги, призначені для реалізації на ринку, капітальний ремонт свого підприємства, капітальне будівництво для непромислових господарств свого підприємства, роботи, пов’язані з освоєнням нової техніки, вартість тари ,що не входить у ціну виробу. Обчислюється за формулою ТП =ВГП + Р
ВГП - вартість готової продукції
Р - роботи і послуги промислового характеру, виконані стороннім організаціям.
Реалізована продукція – це продукція, відвантажена споживачам і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок або мають надійти в зазначений термін
РП=ТП+ЗГПп.р-ЗГПк.р
ЗГП – залишки готової продукції на початок року(п.р) і кінець року(к.р)
Валова продукція – вартість усієї виготовленої продукції незалежно від того, чи вона призначена для реалізації, чи для внутрішніх потреб підприємства і від ступеня її готовності
ВП=ТП – НВп.р+НВк.р- Іп.р+Ік.р
НВ – незавершене виробництво на початок року(п.р) і на кінець року(к.р)
І – вартість інструментів для власних потреб підприємства на початок року(п.р) і на кінець року(к.р)
21.Якість та конкурентоспроможність продукції
Якість – як економічна категорія, відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.
В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантується – підприємство гинею В 60-70-і роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.
Конкурентоспроможність продукції – сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників. Найважливішими елементами конкурентно спроможності є якість та ціна товару.
22. Управління підприємством: сутність, функції та методи здійснення.
Управління підприємством – це постійний і системний вплив на діяльність його структур для забезпечення узгодженої роботи і досягнення кінцевого позитивного результату.
Управління є діяльністю, спрямованою на координацію роботи інших людей (трудових колективів).
Ф-ції управління:
1. Планування - процес визначення мети діяльності, передбачення майбутнього розвитку та поєднання колективних (індивідуальних) завдань для одержання очікуваного загального результату.
2. Організація — це процес формування структури системи, розподіл завдань, повноважень і відповідальності між працівниками фірми для досягнення загальної мети її діяльності.
3. Мотивація — це, власне, причина, яка спонукає членів трудового колективу до спільних погоджених дій, аби забезпечити досягнення поставленої мети.
4. Контролююча – процес визначення досягнутих за певний період результатів діяльності, порівняння досягнутих результатів із запланованими і коригування діяльності, що в сукупності забезпечує виконання завдань плану на належному рівні.
Розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні методи управління діяльністю підприємств.
1.Економічні методи управління — це такі методи, які реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах (будь-якій іншій діяльності) через використання товарно-грошових відносин.