Синдром набутого імунодефіциту (снід)

Дата: 2025-05-01; Просмотры: 3

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Конотопський виправний центр управління ДПС України в Сумській області (№ 130)

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Конотопського виправного центру УДПСУ в Сумській області (№ 130)

полковник вн. служби І.В.Нестеренко

“_____”_______________ 2016

П Л А Н - К О Н С П Е К Т

№ _____

проведення заняття зі службової підготовки

на 2016-2017 навчальний рік

Навчальна дисципліна :

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Тема :

Діагностика, лікування, профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Догляд та підтримка ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД в умовах обмеження волі.

Поведінки та інші соціальні чинники, що призводять до збільшення ризику інфікування ВІЛ.

Пенітенціарна система як специфічне середовище, що впливає на перебігання епідемії ВІЛ/СНІДу.

План проведення заняття :

Дата проведення : „___”____ 2016

Час проведення : 10.00 -11.00

Місце проведення : клас службової підготовки

Метод проведення : лекція

Конспект склав :

Начальник сектору РП КВЦ - 130 майор вн. служби О.В.Дорош

Керівник заняття____________________ _________________ ________________

(посада, прізвище)

СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ (СНІД)

Особливо небезпечне вірусне захворювання, що характеризується тривалим інкубаційним періодом, зниженням клітинного імунітету, розвитком вторинних інфекцій (вірусних, бактеріальних) і пухлинних захворювань, що призводять до загибелі хворих. Збудник проникає в організм людини через мікротравми шкіри (контакт із кров'ю) і слизові оболонки статевих органів та прямої кишки.

Від моменту інфікування до появи перших симптомів інфекції проходить тривалий інкубаційний період - від 1 місяця до 4-6 років. Такі особи без виражених симптомів СНІД можуть бути джерелами інфекції. Дефіцит імунітету призводить до активізації прихованих інфекцій або приєднання випадкової інфекції (часто відзначають інфекційні ураження дихальних шляхів, шкіри, травної системи та інших органів, зумовлені бактеріями, вірусами та грибками). Зниження клітинного імунітету може призвести також до виникнення деяких злоякісних новоутворень. Саме ці хвороби й призводять, як правило, до загибелі хворих у найближчі 1-2 роки.

Профілактика. Особам, які надають першу медичну допомогу і транспортують потерпілого до лікувального закладу, слід уникати потраплення крові та інших рідин потерпілого на незахищені ділянки тіла. Бажано усі маніпуляції потерпілим з кровотечею проводити у гумових рукавичках. При потраплянні інфекційного матеріалу на шкіру її обробляють 70% розчином спирту або 1% розчином хлораміну.

СНІД - синдром набутого імунодефіциту:

· Синдром - це ряд симптомів чи ознак, що вказують на наявність хвороби;

· Набутий - виниклий у наслідок зараження, а не переданий генетичним шляхом;

· Імунний - вражається захисна система організму;

· Дефіцит - відсутність захисної реакції імунної системи на попадання в організм інфекції.

СНІД викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

Протягом кількох років з часу інфікування ВІЛ руйнує імунну систему й приводить до стану, коли організм не спроможний боротися з інфекційними чи пухлинними хворобами. Такий стан людини кваліфікується, як СНІД.

Можливі шляхи передачі:

- статеві відносини: анальні, вагінальні;

- забруднений медичний інструментарій (голки шприців, стоматологічні інструменти), відомі випадки зараження СНІДом медиків, які травмувалися голками, зараженими ВІЛ;

- зараження дитини матір’ю – внутрішньо-утробно при пологах, навіть при годуванні груддю;

- можливе зараження не тільки при переливанні крові, але й при пересадці органів – донорськими нирками, кістковим мозком, рогівкою, серцевими клапанами. сухожиллями.

ВІЛ – інфекція серед засуджених може поширюватись унаслідок:

- незахищених статевих. особливо гомосексуальних стосунків;

- користування чужим брудним інструментарієм, що використовується для ін’єкціонного введення наркотиків, або користування наркотиками, у розчині яких є вірус (саморобно-виготовлені наркотики, коли з однієї ємкості декілька осіб набирають наркотик, а один із них є ВІЛ-інфікованим);

- користування забрудненими лезами для гоління або голками для татуювання.

У разі виникнення ситуації, яка може привести до ризику інфікування (поранення шкіри чи слизової оболонки, попадання крові або інших рідин), працівник повинен ужити таких заходів:

1. Якщо травма з пошкодженням шкіри – стиснути її навколо уколу або укусу, видавити 2-3 краплини крові, промити уражене місце водою з милом;

2. У разі попадання крові та інших біологічних рідин іншої особи в очі, рот – ретельно промити очі, прополоскати рот проточною водою;

3. Негайно звернутися до працівників медичної частини установи для надання невідкладної медичної допомоги і дезінфекції місця травмування, потім, у разі потреби, - у поліклініку за місцем медичного обслуговування для подальшого медичного нагляду.

Заходи перестороги під час проведення обшуку:

1. Накрити пластирем усі порізи та садна на шкірі;

2. На час обшуку вдягти шкіряні рукавички, особливо у разі обшуку тих місць, де можливий ризик порізу шкіри;

3. Одягати додатково гумові рукавички у разі, якщо існує можливість контакту з кров’ю або іншими біологічними рідинами та субстанціями другої людини;

4. Якщо можна “використовувати очі, а не руки” – дивитись, але не торкатись. Наприклад, коли під столом приклеєний якийсь предмет, то спочатку його потрібно уважно роздивитись і лише потім торкатись руками;

5. Особливо обережно слід оглядати одяг. Там, де це можливо, запропонувати ув’язненому самому звільнити свої кишені і показати білизну. Запропонувати ув’язненому своїми руками промацати свій одяг;

6. Усі вилучені речі, у першу чергу – гострі, з ознаками забруднення кров’ю, необхідно з усіма належними пересторогами помістити у контейнер для подальшої утилізації. Бажано, щоб указані предмети поміщав сам ув’язнений. Забороняється використовувати целофановий пакет, як контейнер.