Відокремлений підрозділ національного університету біоресурсів і природокористування україни

НІЖИНСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ВІДДІЛЕННЯ З ПІДГОТОВКИ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для виконання курсової роботи з дисципліни:

 

“Економiка i планування виробництва”

для студентiв спецiальностi

5.05010201

“Обслуговування комп’ютерних систем і мереж”

 

 

2013

м. Ніжин

 

ПЕРЕДМОВА

 

Для виконання курсової роботи складено методичну розробку вiдповiдно до навчального плану i програми курсу “Економiка і планування виробництва”.

Завдання методичної розробки - надати допомогу студентам у виконаннi курсової роботи.

Методичку може бути використано при вивченнi теоретичного курсу предмета.

 

МЕТА I ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота є завершальним етапом вивчення предмету “Економiка і планування виробництва” i являє собою самостійну роботу студента.

 

МЕТА КУРСОВОЇ РОБОТИ:

1. Закріпити знання студентів, отримані в процесі вивчення курсу.

2. Отримати навички самостійної роботи з нормативними матеріалами, довідниками, технічною і економічною літературою.

3. Навчитись використовувати одержані знання в практичних питаннях при організації і плануванні виробництва.

Основне завдання курсової роботи полягає в організації і плануванні робіт з розробки та проектування електронних пристроїв, яка б забезпечувала високі техніко-економічні показники.

 

ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота - це виконання студентами індивідуального завдання з організації і планування виробництва, а також розрахунок техніко-економічних показників її роботи.

Курсова робота складається з розрахунково-пояснювальної записки. Розрахунково-пояснювальна записка не повинна перевищувати в обсязі 25-30 сторінок машинописного тексту. Текст роботи друкують на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210X297 мм) залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє - не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка — чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи – всюди однакова. Міжстроковий інтервал 1,5. Розмір шрифту 14 текстового редактору Times New Roman. На сторінці розміщують до сорока рядків за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм. Абзацний відступ – 1,25 см. Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами напівжирним текстом симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують напівжирним текстом маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу, який дорівнює 1,25 см. Крапку в кінці заголовка розділів, підрозділів не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між назвою розділу, підрозділу і подальшим текстом має бути не менше, ніж два рядки. Відстань між назвою підрозділу, попереднім і подальшим текстом має бути також не менше, ніж два рядки.

. На кожному аркуші друкується рамка. Всі сторінки нумеруються (в тексті, якщо це необхідно, на них робляться посилання). Таблиці можна розташовувати за ходом розрахунків, а можна і винести їх усі в додаток, посилаючись у тексті на їх номери.

Кожна таблиця повинна мати назву і номер.

Формули, які приводяться, повинні супроводжуватися розшифровкою умовних позначень, а також необхідно вказувати джерело, звідки взято формулу.

На закінчення розрахунково-пояснювальної записки необхідно надати список використаної літератури.

 


Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Кожен розділ поділяється на три підрозділи.

У вступі мова йде про актуальність теми, визначаються мета і завдання курсової роботи. Описуються застосовувані в роботі методи дослідження. Наприкінці вступу вказується обсяг курсової роботи, кількість малюнків і таблиць, використаних літературних джерел.

У першому розділі викладаються теоретичні, методологічні й методичні питання стосовно теми курсової роботи. Не слід компілювати літературні джерела. Необхідно вивчити теоретичні підходи різних авторів до досліджуваної проблеми, закони, інструктивно-нормативну літературу. Варто висловити свою думку з досліджуваних питань, показати їх практичне значення.

У другому розділі необхідно провести економічні розрахунки щодо економічного ефекту від виготовлення нового електронного пристрою. Розрахунок кошторисної вартості, визначення собівартості та експлуатаційних витрат розроблювального системи чи пристрою, витрати на електроенергію, витрати на розробку, економічний ефект для споживача від впровадження нової системи чи пристрою, термін окупності витрат, техніко-економічні показники.

У висновку викладаються основні аналітичні результати виконаної роботи і рекомендації з удосконалення діяльності підприємства з вказівкою економічної ефективності запропонованих заходів.

Курсові роботи описового, теоретичного характеру, що не містять розрахунків і економічних обґрунтувань до захисту не приймаються.

В другому розділі курсової роботи необхідно провести наступні розрахунки.

Розрахунок кошторисної вартості.

Стаття витрат «Заробітна плата науково-виробничого персоналу з відрахуваннями на соціальні потреби»

До цієї статті відноситься основна заробітна плата робітників, а також премії, що входять у фонд зарплати. Фонд основної заробітної плати розраховується виходячи з місячного фонду і тривалості виконання запланованої НДДКР. При розрахунку заробітної плати враховуються посадові оклади і тарифні ставки. Приклад розрахунку основної заробітної плати приведений в таблиці 1.

Таблиця 1 Розрахунок місячного фонду зарплати

Найменування посади Кількість чоловік Місячний посадовий оклад, грн. Місячний фонд ЗП, грн. Коеф. зайнятості Сума, грн.
1. Начальник відділу 1 1350 1350 0,09 21,5
2. Провідний конструктор 1 1250 1250 0,21 62,5
3. Інженер - конструктор (1 категорії) 1 980 980 0,24 35,2
4. Інженер - конструктор (2 категорії) 1 780 780 0,45 51
ВСЬОГО: 4 170,2

 

Щомісячна заробітна плата посадової особи визначається як добуток коефіцієнта зайнятості на величину місячного фонду. Місячний фонд основної заробітної плати науково-виробничого персоналу при виконанні НДДКР дорівнює сумі заробітних плат всього персоналу.

Величина відрахування визначається у відсотковому співвідношенні від суми фондів основної і додаткової заробітної плати відповідно до закону України «Про оподатковування в Україні».Всі відрахування складають 38,5 %.