11.3. Вплив глобалізації на соціально-економічний розвиток України
11.4. Участь України у вирішенні глобальних проблем
11.5. Історія, ефективність та перспективи співробітництва України з
міжнародними економічними організаціями
Запитання для самоконтролю
Рекомендована література
Глава 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
1.1. Поняття і предмет курсу «Міжнародна економіка»
В основі розвитку людського суспільства лежить виробництво матеріальних і духовних благ, інших цінностей, цілісна сукупність яких забезпечує умови життєдіяльності людини. Будь-яке суспільство, особливо сучасне, найрозвиненіше, являє собою соціальну систему. Соціальна система – це складно організована впорядкована цілісність, що включає окремих індивідів та соціальні спільноти, які об’єднані різноманітними зв’язками і взаємовідносинами, специфічними за своєю природою. Сформована у ХХ ст. світова система господарства являє собою саме таку складно організовану впорядковану цілісність.
Структурні ланки, що утворюють міжнародну економічну систему, за своїм змістом неоднорідні. Вони поєднують у собі загальні та специфічні, основні та похідні, нові, що народжуються, та старі, що відмирають, перехідні та проміжні економічні форми, кожна з яких функціонує на основі спільної для всієї системи і разом з тим власної логіки розвитку.
У сучасних економічних умовах структурні елементи міжнародної економічної системи характеризуються динамізмом, мінливістю, суперечністю розвитку. Цим визначається необхідність структурної диференціації, без якої неможливо пізнати об’єктивні закони та принципи її функціонування. Міжнародна економічна система характеризується ієрархічністю, прагне набути стану цілісності та організованості.
Міжнародна економіка (international eсonomy; далі – МЕ) має трактування в широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні МЕ – це теорія, що застосовується для вивчення економіки сучасного взаємозалежного світу. Більш вузьке трактування: МЕ – це частина теорії ринкової економіки, що вивчає закономірності взаємодії господарських суб’єктів різної державної належності в сфері міжнародного обміну товарами і послугами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики.
Міжнародна економіка в широкому значенні – це теорія, що застосовується до вивчення головним чином економіки світогосподарських зв'язків як цілісного явища. Тому в міжнародній економіці як у частині теорії ринкової економіки міжнародні економічні відносини, зовнішньоекономічний вплив на національні господарства розглядаються не як другорядні явища. Підвищення рівня відкритості країн, зближення та взаємозв'язок їх економік, інтернаціоналізація й інтеграція світогосподарських зв'язків, які здійснюються в умовах глобалізації, в міжнародній економіці є окремим об'єктом вивчення. Міжнародна економіка (функціонально) складається з: міжнародної мікроекономіки (international microeconomics); міжнародної макроекономіки (international macroeconomics).
Така послідовність не випадкова. Історично склалося так, що відносно самостійні частини міжнародної економіки формувалися саме в такій послідовності. Міжнародна торгівля товарами та факторами виробництва була історично першою та до певного часу головною формою міжнародних економічних відносин. Лише наприкінці XX ст. вона втратила провідну роль, яку почали займати різноманітні форми міжнародних фінансових операцій.
Вивченням закономірностей міжнародного руху товарів та чинників їх виробництва якраз і займається міжнародна мікроекономіка. Окремі країни в міжнародній мікроекономіці розглядаються як первинні одиниці, подібно домогосподарству чи фірмам у традиційній мікроекономіці, а міжнародна валютно-фінансова система – як засіб обслуговування руху товарів та чинників виробництва. Розгляд у міжнародній мікроекономіці інтеграційних процесів зумовлений тільки тим, що вони у своїй розвинутій формі передбачають посилення лібералізму в міжнародному русі як товарів, так і чинників виробництва.
Отже, міжнародна мікроекономіка – це розділ міжнародної економіки, який займається вивченням міждержавного руху товарів та факторів їх виробництва, тобто вивченням поведінки ринку окремого товару та його основних характеристик. Це загальновідоме визначення частини теорії міжнародної економіки, котра вже вдосталь часу викладається в університетах та коледжах США та Західної Європи.
На відміну від міжнародної мікроекономіки, загального визначення теорій міжнародної макроекономіки поки що не існує. Предмет цієї частини міжнародної економіки й досі залишається дискусійним, суперечливим, що іноді робить його еклектичним. Вибір основних складових дослідження в міжнародній макроекономіці орієнтований на їх практичну значимість та доцільність у вирішенні конкретних проблем функціонування відкритих економік та розвитку світового господарства в цілому.
Отже, міжнародна макроекономіка суттєво поширює предмет аналізу теорії міжнародної економіки, здійснює його на рівні взаємодії відкритих національних економік та світового господарства в цілому. Це поширення ґрунтується на існуванні міжнародної валютно-фінансової системи не тільки як механізму, що обслуговує рух товарів та чинників їх виробництва, а й як самостійної системи міжнародної економіки. Тому провідне місце в міжнародній макроекономіці передусім посідають:
· дослідження феномену сучасної міжнародної валютно-фінансової системи;
· вивчення проблем щодо валютного курсу та механізму його утворення, стану платіжного балансу, котрі визначають місце національних економік у світогосподарських зв'язках;
· аналіз міжнародних фінансових ринків, торгівлі конкретними фінансовими інструментами — валютою, кредитом, цінними паперами.
Функціонування відкритої національної економіки та світового господарства в цілому залучає також до предмета міжнародної економіки вирішення питань її регулювання, яке здійснюється через діяльність міжнародних економічних та фінансових організацій:
Таким чином, міжнародна макроекономіка – це розділ міжнародної економіки, який займається вивченням особливості взаємодії національних економік та світового господарства в цілому, особливостей їх функціонування та регулювання в умовах глобалізації фінансових ринків. У загальному висновку треба відзначити, що міжнародна мікроекономіка та міжнародна макроекономіка – це взаємопов'язані розділи міжнародної економіки як складової частини сучасної економічної теорії. У такій якості міжнародна економіка вивчає процеси та явища економічного життя суспільства, котрі носять міжнародний і в дедалі більшій мірі наднаціональний (глобальний) характер. Предметом "Міжнародної економіки" як самостійної дисципліни є відносини, що складаються між господарюючими суб'єктами у сферах міжнародної торгівлі (товарами та послугами), міжнародного руху чинників виробництва (капіталу, робочої сили, технології), у міжнародній валютно-фінансовій сфері як самостійного явища економіки сучасних світогосподарських зв'язків, котрій притаманні розвинуті механізми моніторингу і регулювання.
Як предмет особливої науки міжнародна економіка вивчає відносини, які складаються між її суб'єктами у зв'язку з торговельною, виробничо-інвестиційною, валютно-фінансовою діяльністю.
Міжнародна економіка поєднує два поняття: по-перше, поняття світового господарства та, по-друге, поняття міжнародних економічних відносин. Це означає, що сутність, функціонування міжнародної економіки розкриваються через аналіз цих понять.