«Якщо епідемія сама не піде на спад, її не подужати ніякими адміністративними заходами».
«… за останні чотири дні хвороба зробила чотири величезні стрибки: 16 смертних випадків ,24, 28 і 32. На четвертий день оголошено про відкриття допоміжного лазарету в приміщенні дитсадка…»
«Офіційно оголосіть про чумну епідемію. Місто вважати закритим».
«Відтоді чума, можна сміливо сказати, стала у нас загальною справою. Коли брами міста позачинялися, зненацька і всі разом збагнули, що опинилися в одному мішку і що доведеться якось давати собі раду».
Жителів «чума прирекла… на неробство і доводилось день у день вештатися безвідрадно похмурим містом, віддаючись облудній грі спогадів…»
«… перше, що принесла чума нашим співгромадянам, було ув’язнення…»
«… в більшості випадків ми були вигнанцями у себе вдома».
«Лихо, що обрушилося на все місто, принесло нам не тільки незаслужене страждання. Воно змушувало нас також мучити самих себе і, отже, ремствуючи, примиритися з болем. То був один із способів, яким епідемія відвертала увагу від себе і плутала карти…»
«Звичайна метушня раптом відразу вщухла… комерція теж сконала від чуми…»
Статистика смертності (з 200 тисяч жителів): через три тижні – «пошесть забрала 302 чоловіки», п’ятий тиждень пошесті дав уже 321 смертний випадок», шостий – 345.
«Оран справляв оманливе враження святкового міста, де жителі повисипали на вулиці повеселитися…» «… пили добряче…» («чим більше п’єш, тим швидше мікроба вб’єш»)
«Кінець першого місяця чуми затьмарився дальшим спалахом пошесті і палким казанням отця Панлю…»
«Минав червень … Тепер епідемія забирала за тиждень десь із сімсот жертв – у місті запанувала зневіра. Тепер серця людей ніби зачерствіли…»
«… наша адміністрація почала думати про заходи, яких доведеться вжити, якщо населення міста раптом збунтується ..."
"Кожен з острахом думав, що спека сприятиме розвитку епідемії ... сотні смертей … новим тягарем лягли на плечі міста».
«… ця проклятуща чума» Навіть ті, хто не хворий, однаково носять заразу в своєму серці». (Зі слів нічного сторожа готелю)
«Ця чума – погибель для туризму» (Зі слів директора готелю)
«Попервах, коли гадали, ніби пошесть – така собі звичайна епідемія, релігія була ще доречна. Але коли люди побачили, що справа кепська, всі разом згадали, що існують радощі життя…»