Заходи безпеки при поводженні
З АКУМУЛЯТОРНИМИ БАТАРЕЯМИ
5.1 Загальні положення
Під час роботи з акумуляторними батареями обслуговуючому персоналу необхідно пам'ятати, що отруйна дія на організм свинцю та його окислів, подразнювальна дія на слизову оболонку та дихальні шляхи аерозолів сірчаної кислоти, агресивність сірчаної кислоти під час потрапляння на шкіру, вибухонебезпечність гримучого газу, можливість ураження струмом під час роботи з електроустановками вимагають суворого дотримання правил техніки безпеки.
До роботи з акумуляторними батареями допускаються спеціально навчені особи, які вивчили ці рекомендації, правила техніки безпеки і склали залік.
Перед початком роботи потрібно перевіряти справність робочого одягу, а також наявність індивідуальних засобів захисту, нейтралізуючих розчинів і медикаментів.
Робочий інструмент, спецодяг, засоби захисту, пристрої та допоміжні матеріали повинні зберігатися справними, під час роботи їх потрібно розміщувати у безпечному місці та зручному для використання порядку.
Під час технічного обслуговування, розбирання та ремонту акумуляторних батарей, щоб уникнути опіків і забруднення рук сполуками свинцю, необхідно одягти кислотостійкий костюм, гумові чоботи, гумові хімічно стійкі рукавиці і фартух із кислотостійкого матеріалу.
Під час роботи з розплавленим свинцем, зварювання свинцевих деталей, приготування заливної мастики та заливання акумуляторних батарей необхідно додатково одягти захисні окуляри і брезентові рукавиці.
Перед розбиранням акумуляторну батарею спочатку необхідно розрядити, а потім злити електроліт.
Під час видалення заливної мастики для її пом'якшення не можна користуватися відкритим полум'ям, наприклад паяльною лампою. Мастику потрібно видаляти за допомогою електропаяльника з насадкою або нагрітої металевої лопатки.
Плавлення свинцю і зварювання свинцевих деталей дозволяється лише на робочих місцях, обладнаних вентиляцією. Обслуговуючий персонал повинен користуватися респіраторами, а під час електрозварювання деталей – ще й захисними окулярами з темними світлофільтрами.
Під час додавання металевого свинцю до тигля із розплавленим свинцем необхідно одягати захисні окуляри із безколірними світлофільтрами та опускати свинець плавно і обережно, не допускаючи його викиду, що може призвести до опіків обличчя і очей.
Під час потрапляння вологи і масла у розплавлений свинець або у заливні форми гарячий свинець може розбризкуватися. Тому під час відливання свинцевих деталей категорично забороняється охолоджувати їх водою, а також зливати розплавлений свинець у сирі непрогріті форми, Під час приготування заливної мастики і заливання нею акумуляторних батарей, щоб уникнути опіків, потрібно одягати захисні окуляри з безколірними світлофільтрами та брезентові рукавиці.
Робоче місце для розплавлення мастики повинне бути обладнане витяжною вентиляцією.
Роботи з акумуляторними батареями необхідно виконувати в ізольованих приміщеннях із дотриманням нижчевикладених вимог безпеки.
Усі особи, причетні до роботи з акумуляторними батареями, повинні пройти спеціальний інструктаж із техніки безпеки.
У разі потрапляння електроліту або кислоти на шкіру необхідно негайно змити їх водою, 10 % розчином соди чи нашатирного спирту.
Закінчивши роботу з акумуляторами, перед вживанням їжі потрібно прополоскати рот і старанно вимити руки гарячою водою з милом. Заходити в їдальню в спецодязі забороняється. Щоденно вранці після завершення роботи та ввечері необхідно чистити зуби.
На робочих місцях повинні бути аптечки з йодом, ватою, марлею та 10 % розчинами соди й нашатирного спирту.
Питну воду необхідно зберігати у шафі в закритій ємності.
У робочих приміщеннях забороняється палити, а також зберігати продукти харчування.
Після закінчення кожної зміни необхідно робити вологе прибирання підлоги, столів, верстаків та інструментів.
При акумуляторному цеху повинні бути обладнані роздягальня та вмивальня із шафами для зберігання одягу повсякденного використання і окремо – спецодягу.
Забороняється транспортувати акумуляторні батареї вручну (незалежно від їх кількості).
В акумуляторних та зарядних приміщеннях повинні бути вікна, що відчиняються.
Підлога робочого приміщення (акумуляторного цеху), де ремонтуються акумулятори, повинна бути цегляною або бетонною, неслизькою та без вибоїн.
Покриття стелажів, стін і підлоги повинні бути кислототривкими, а поверхня стін, крім того, – гладенькою, висотою не менше ніж 1,75 м.
Поверхня робочих столів, на яких розбирають і складають акумуляторні батареї, повинна бути рівною, без щілин і тріщин, а покриття стійким проти сірчаної кислоти.
Свинцевий порошок, глет і сурик для акумуляторних майстерень потрібно доставляти у металевій, герметично закритій тарі й зберігати в окремому приміщенні.
Непридатні пластини, свинець та його відходи необхідно зберігати в окремому ящику, що закривається.
В акумуляторному цеху обов'язково повинен бути водопровід, щоб у разі потрапляння кислоти на шкіру її можна було змити.
Електропроводка в акумуляторній майстерні повинна бути герметичною й виконуватися в металевих трубах, покритих асфальтовим лаком. Освітлення акумуляторного цеху й зарядного приміщення, а також зарядна установка повинні бути вибухонебезпечного виконання. У зарядному приміщенні не можна встановлювати генератори й відкриті електродвигуни. Воно повинне бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією для видалення шкідливих газів, що виділяються під час заряджання акумуляторів. У приміщенні категорично забороняється палити й користуватися відкритим вогнем, оскільки водень, який виділяється під час заряджання акумуляторів, сполучаючись із киснем повітря, утворює гримучий газ, що легко вибухає.
Тріщини в мастиці акумуляторних баків потрібно згладжувати металевим предметом. Не допускається розплавляти мастику на діючій батареї полум'ям паяльної лампи, оскільки гази, що містяться в акумуляторі, можуть вибухнути.
Електроліт необхідно приготовляти вливанням тонкої цівки кислоти в дистильовану воду. Не можна вливати воду в сірчану кислоту, оскільки розчинення кислоти у воді супроводжується розбризкуванням, що може спричинити тяжкі опіки. Забороняється приготовляти електроліт у скляній нетермостійкій посудині, оскільки вона може луснути від теплоти, що виділяється в процесі розчинення сірчаної кислоти. Зберігати кислоту й електроліт допускається тільки лише у спеціально відведеному приміщенні, підлога та стіни якого мають кислототривке покриття.
У приміщенні для заряджання акумуляторних батарей не можна виконувати інші роботи (розбирання, складання, ремонт). Температура в цьому приміщенні повинна бути не нижчою ніж +10 °С.
У зарядному приміщенні повинні бути умивальники, бочки з 10 % розчином питної соди, а також протипожежні засоби (вогнегасники, вода, пісок, лопати тощо).
Одночасне заряджання понад десяти акумуляторних батарей повинне відбуватися в ізольованих приміщеннях зі стелажами.
Одночасне заряджання менше ніж десяти акумуляторних батарей можна виконувати в приміщеннях ремонтних цехів, але акумуляторні батареї обов'язково потрібно встановлювати у витяжній шафі. Будова шаф повинна унеможливлювати просочування водню в приміщення.
Під час заряджання акумуляторних батарей не можна користуватися навантажувальною вилкою.
З'єднувати акумуляторні батареї, що заряджаються, потрібно за допомогою освинцьованих затискачів, які щільно прилягають і виключають можливість іскріння. Забороняється з'єднувати акумуляторні батареї дротом. Зварювальні, фарбувальні роботи потрібно виконувати в окремих ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.
ВИСНОВОК
На сьогодняшний день, акумуляторні батареї відіграють велику роль у повсякденному житті людини. Акумуляторні батареї використовуються в автомобілебудуванні та різних електроприборах, що значно впливає на мобільність їх використанні не залежачи від електромережі.
Слід зазначити, що реальний термін служби акумуляторних батарей визначається максимальним числом циклів заряджання/розряджання і в умовах реальної роботи рідко доходить до номінального терміну експлуатації в 5-10 років (термін служби в роках – умовна величина).
Необхідно також розуміти, що напруга 12 В на клемах жодним чином не гарантує наявності номінальної ємності у батареї, а отже за напругою не можна визначити здоров'я самої батареї.
Під час купівлі акумуляторної батареї слід керуватися рекомендаціями виробника того приладу, для якого вона призначена.
Список використаної літератури
1. Свинцовые стартерные аккумуляторные батареи. Руководство. – М. : Воениздат, 1983.
2. Керівництво з визначення норм напрацювання (термінів служби) до ремонту та списання автомобільної техніки Збройних Сил України. Наказ МО України № 70 від 16.03.94 р.
3. Батареи аккумуляторные свинцовые стартерные емкостью свыше 30 А ч. Инструкция по эксплуатации. ЖУНЦ. 563410, 001ИЭ.
4. Краткий автомобильный справочник. – М. : Транспорт, 1982.
5. Устройство и эксплуатация автомобилей : учебное пособие. – М. : Издательство ДОСААФ СССР, 1983.