Усі карти, що зображують поверхню Землі, а також моря та океани, називаються географічними картами. За своїм змістом вони поділяються на загальногеографічні та тематичні.
До загальногеографічних карт належать географічні карти, на яких відображується сукупність основних елементів місцевості без виділення будь-яких з них. Докладність зображення рельєфу, гідрографії, населених пунктів, мережі доріг та інших елементів місцевості на загальногеографічних картах залежить від масштабу.
Під час створення топографічних карт розміри всіх об’єктів місцевості зменшуються в певну кількість разів. Ступінь такого зменшення називають масштабом або відношення довжини лінії на карті до відповідної довжини даної лінії на місцевості.
Масштаб може бути виражений у чисельній формі (чисельний масштаб), або у графічній (лінійний , поперечний масштаб) у вигляді графіку.
Чисельний масштаб - це відношення двох чисел; чисельник – одиниця, знаменник –число, яке показує, у скільки разів зменшена кожна лінія місцевості при зображенні її на карті.
Величиною масштабу називають відстань на місцевості в метрах або в кілометрах, що відповідає одному сантиметру карти і підписується на карті над лінійним масштабом.
Лінійний масштаб – графічне вираження чисельного масштабу у вигляді прямої лінії
Точність вимірювання відстаней на карті перш за все залежить від масштабу карти. Важно завжди пам’ятати , що відстань виміряна по карті завжди коротша ніж на місцевості.
До загальногеографічних карт відносять і топографічні карти, які являють собою детальні карти місцевості масштабу 1:1000 000 і більше, дозволяють визначати як планове, так і висотне положення об’єктів на земній поверхні. Вони лежать в основі складання загальногеографічних карт більшого масштабу.
До тематичних карт належать карти, основний зміст яких визначається конкретно зображеною темою. На них з великою деталізацією зображаються окремі елементи місцевості або наносяться спеціальні дані, не показані на загальногеографічних картах.
Прикладом тематичних карт можуть бути оглядово-географічні, геологічні та інші карти, а також спеціальні карти, які ми нижче розглянемо.
Подробиці наведення відомостей про місцевість залежить від масштабу карти.
Розрізняють такий масштабний ряд топографічних карт:
1: 25 000 – одна двадцятип’ятитисячна – в 1 см – 250 м;
1: 50 000 – одна п’ятдесятитисячна – в 1 см – 500 м;
1: 100 000 – одна стотисячна – в 1 см 1000м;
1: 200 000 – одна двохсоттисячна – 1 см 2000 м;
1: 500 000 – одна п’ятисоттисячна – 1 см 5000 м;
1: 1000 000 – одна мільйонна – 1 см – 10 000 м.
Карти масштабів 1:25 000 та 1: 50 000 називаються великомасштабними; 1:100 000 та 1: 200 000 середньомасштабними (оперативно–тактичні); 1 : 500 000 та 1 : 1000 000 дрібномасштабними (оперативні).
|
|
|
|
|
| |||
| |||
|
До тематичних карт відносять і спеціальні карти.
Спеціальні карти – це карти, які використовуються військами для детального вивчення місцевості, навігаційного забезпечення авіації, організації військових перевезень та вирішення інших задач. До них належать:
· цифрові карти; карти змін місцевості;
· карти ділянок річок; карти шляхів сполучень;
· карти гірських проходів і перевалів; карти геодезичних даних;
· карти орієнтирів; плани міст.
Спеціальні карти та плани міст призначені для інформування командирів і штаби про сучасний стан місцевості та її зміни в районі бойових дій, а також про інші спеціальні дані, які необхідні для планування, організації і виконання бойових завдань.
Спеціальні карти та плани міст відрізняються від топографічних карт додатковими даними про місцевість та іншою інформацією, яка необхідна командирам і штабам.
На спеціальних картах, залежно від їх призначення, відображаються:
1. Зміни місцевості, які відбулися в результаті бойових дій військ;
2. Зміни місцевості, які відбулися в результаті сезонних і погодних явищ;
3. Астрономо-геодезичні та гравіметричні дані;
4. Додаткові детальні характеристики об’єктів або ділянок місцевості, які мають важливе значення;
5. Спеціальні дані, які необхідні для управління військами та організації взаємодії під час вирішення спеціальних завдань у бою.
Зменшене і докладне зображення на площині невеликої ділянки місцевості, без врахування кривизни Землі називається топографічним планом або просто планом.
|
|
|
3. Розграфлення та номенклатура топографічних карт .
Топографічні карти складаються на великі території земної поверхні. Для зручності користування їх видають окремими аркушами.
Систему поділу карти на окремі аркуші називають розграфленням, а систему літерних та цифрових позначень(нумерації) аркушів – їх номенклатурою.
Відповідно цьому розграфленню зображення поверхні Землі поділяється паралелями через 4° на пояси (ряди) , а меридіани через 6° - на колони. Отримані від цього поділу трапеції являються аркушами карт масштабу 1:1000000 з розмірами рамок 4° по ширині та 6° по довжині.
Пояси(ряди) позначаються великими латинськими літерами від A до U, починаючи від екватора на північ та південь. Колони позначаються арабськими цифрами від 1 до 60, починаючи від меридіану з довготою 180° з заходу на схід.
Пояс і його номер | A | B | C | D | E | F | G | H | I | J | К | L | M | N | O | P | Q | R | S | T |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | |
Bпд | 0 | 4 | 8 | 12 | 16 | 20 | 24 | 28 | 32 | 36 | 40 | 44 | 48 | 52 | 56 | 60 | 64 | 68 | 72 | 76 |
Bпн | 4 | 8 | 12 | 16 | 20 | 24 | 28 | 32 | 36 | 40 | 44 | 48 | 52 | 56 | 60 | 64 | 68 | 72 | 76 | 80 |
Номер колони, t | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 |
Lзх | 0 | 6 | 12 | 18 | 24 | 30 | 36 | 42 | 48 | 54 | 60 | 66 | 72 | 78 | 84 | 90 | 96 | 102 | 108 | 114 |
Lсх | 6 | 12 | 18 | 24 | 30 | 36 | 42 | 48 | 54 | 60 | 66 | 72 | 78 | 84 | 90 | 96 | 102 | 108 | 114 | 120 |