Визначення географічних координат цілей за топографічними картами.

На топографічних картах географічна сітка представлена паралелями та меридіанами. Лінії паралелей та меридіанів являються внутрішніми рамками карти. На топографічних картах масштабу 1:500 000 (паралелі проведені через 20´, меридіани через 30′), а на карті масштабу 1:1 000 000 (паралелі через 40′ і меридіани через 1˚).

 

Рамки карт масштабу

1: 500 000 1: 1000000

В кутах рамки приведені значення широти та довготи, наприклад: 50°00´ - широта, 30°00´ - довгота. Сторонни рамки поділені на відрізки по 5′

На топографічних картах масштабів 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000 і 1:200 000 сторони рамок поділені на відрізки, які дорівнюють в градусній мірі одній мінуті. Мінутні відрізки відтінені через один і розділені крапками (за винятком карти масштабу 1:200 000) на частини по 10 секунд. Це дозволяє при необхідності прокреслювати лінії, які з’єднують окремі паралелі і меридіани на склейці карти.

Рамки карт масштабу 1: 25 000; 1 : 50 000; 1: 100 000

В кутах рамки приведені значення широти та довготи, наприклад: 54°00´ (54°20´)- широта, 31°30´ (32°00´) - довгота.

 

 

В изначення географічних координат об′єкта за картою виконується за відомими широтою і довготою найближчих до даної точки паралелі і меридіана.

 

Для цього необхідно опустити перпендикуляри від точки на ближні сторони рамки карти і прочитати значення: Ø широти (значення найближчої паралелі плюс мінути та секунди по рамці карти); Ø довготи (значення найближчого меридіану плюс мінути та секунди по рамці карти).  

 

Наанесення цілей на карту за географічними координатами.

На західній і східній сторонах рамки відмічають значення координат цілі за широтою, а на південній і північній сторонах рамки – за довготою. З’єднавши відмітки за довготою і широтою, у перетині паралелі і меридіана наносять положення цілі на карті.

Точність визначення географічних координат об’єктів за картами масштабу 1: 25 000 -1: 200 000 не повинна перевищувати 2-10′ відповідно.

2. Плоскі прямокутні координати. Визначення плоских прямокутних координат».

    Топографічні карти складені в рівнокутній поперечно-циліндричній проекції Гауса розрахованій для шестиградусної зони. Земна поверхня поділяється на 60 шестиградусних зон.  

 

Кожна шестиградусна зона проекції Гауса представляє собою самостійну систему плоских прямокутних координат (всього їх 60), в якій початком координат являється точка перетину осьового меридіану з екватором. Рахунок зон ведеться від Грінвіцького меридіану із заходу на схід. Отже координатні осі кожної координатної зони займають чітко визначене положення на земній поверхні, тому система плоских прямокутних координат будь-якої зони пов’язана із системою географічних координат.