Загальна модель освітнього стандарту для спеціальних (корекційних) закладів
Заняття 1
Тема: Предмет, завдання та теоретичні питання дефектології( 2 год.).
Питання для обговорення
1. Предмет і завдання сучасної дефектології.
2. Основні напрямки в сучасній дефектології.
3. Історія та становлення дефектології в Україні.
4. Соціальна зрілість, соціалізація дітей з психічними та (або) фізичними вадами.
5. Абілітація (конвергенція, дивергенція), компенсація і корекція відхилень розвитку.
6. Диференційований та індивідуальний підхід у спеціальних закладах освіти.
7. Психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими потребами в Україні та за кордоном.
8. Реабілітаційна робота в спеціальних закладах освіти.
9. Система спеціальної освіти в Україні для дітей з особливими потребами.
10. Законодавчо нормативні документи, що регулюють спеціальну освіту в Україні.
Практична робота
1. Скласти схему системи корекційних закладівспеціальної освіти в Україні для дітей з особливими потребами.
Індивідуальні завдання для самостійної роботи
1. Опрацювати і дати письмовий аналіз Концепції державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами за схемою:
Таблиця 1
Загальна модель освітнього стандарту для спеціальних (корекційних) закладів
| І ступінь навчання | ІІ ступінь навчання | ІІІ ступінь навчання |
| Мета та завдання: | Мета та завдання: | Мета та завдання: |
| Варіанти навчання: І – загальноосвітня підготовка; ІІ – корекційно-розвивальне навчання; ІІІ – компенсаторно-адаптаційне навчання; ІV – абілітаційне навчання | Варіанти навчання: І – загальноосвітня підготовка; ІІ – корекційно-розвивальне навчання; ІІІ – компенсаторно-адаптаційне навчання; ІV – абілітаційне навчання | Мета: |
2. Ознайомитися з законодавчо нормативними документам України в галузі спеціальної освіти: Наказом міністерства освіти і науки України від 01.10.2010 №912 «Концепція розвитку інклюзивної освіти»,Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2011 р. № 872 «Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», Наказом МОН, молоді та спорту України від 16.08.2012 р. № 920 «Положення про навчально-реабілітаційний центр».
3. Оволодіти ключовими поняттями та термінами: дефектологія, корекційна педагогіка, корекційна психологія, корекція, компенсація, реабілітація, адаптація, соціалізація, соціальна зрілість, абілітація, конвергенція, дивергенція.
Заняття 2
Тема: Загальні закономірності психічного онтогенезу та дизонтогенезу
(2 год.)
Питання для обговорення
1. Основні закономірності психічного розвитку дитини.
2. Структура нормального розвитку дитини.
3. Роль біологічного і соціального в онтогенезі дитини.
4. Загальне поняття про дизонтогенез.
5. Характеристика основних параметрів та видів дизонтогенезу.
6. Характеристика трьох основних напрямів дизонтогенезу:
ретардація, асинхронія, дефіцитарність.
7. Складність структури аномального розвитку.
8. Закономірності порушеного розвитку (В. Сорокін).
9. Структуризація параметрів дизонтогенезу (В. Лебединський).
10. Вчення Л. С. Виготського про структурудефекту.
11. Механізми виникнення вторинних дефектів.
Практична робота
1. Як відомо, в структурі порушення виділяють первинний дефект та вторинні відхилення. Розробити структуру дефекту при зниженні слуху, зору, інтелекту і мови.
2. Розглянутиза підручниками і вивчити особливості психічного розвитку дитини у різні вікові періоди. Заповнити таблицю 1.
Таблиця 1
| Вік дитини | Розвиток сенсорних процесів | Розвиток мислення, пам’яті | Розвиток емоційно-вольової сфери | Розвиток мови і мовлення | Критичні періоди |
| немовлячий (0-1 рік) | |||||
| ранній (2-3 роки) | |||||
| дошкільний (4-6 років) |
Індивідуальні завдання для самостійної роботи
1. Виписати з літератури вітчизняних та зарубіжних вчених, педагогів визначення понять: «зона найближчого розвитку», «нормальний розвиток», «середньостатистична норма», «фізіологічна норма», «потенційні можливості»,«структура дефекту», «критичний період,» «новоутворення» за такою схемою:
1. Автор, визначення поняття (прізвище, ініціали);
2. Висловлювання (визначення поняття);
3. Джерело (з якої книги чи Інтернет джерела взято: назва, місце і рік видання, № сторінки, сайт Інтернет джерела).
2. Опрацювати в навчальній літературі та записати до робочого зошита: умови, які забезпечують нормальний психічний розвиток дитини; основні закономірності порушеного розвитку, особливості критичних періодів психічного розвитку дітей дошкільного віку.
3. Оволодіти ключовими поняттями та термінами: онтогенез, дизонтогенез, дефект, симптоми, аномалія, синдром, етіологія.
Заняття 3
Тема: . Загальна характеристика дітей з вадами розвитку ( 2 год.)
Питання для обговорення:
1. Аномальний розвиток дітей та поняття «аномальні діти».
2. Причини аномального розвитку дітей (вроджені та набуті).
3. Аномальні діти та їх групи:
- діти з порушеннями інтелектуального розвитку;
- діти із затримкою психічного розвитку (ЗПР);
- діти з порушенням слухового і зорового аналізаторів;
- діти з порушенням мовлення;
- діти – аутисти.
4. Закономірності перебігу компенсації в аномальних дітей.
Практична робота
1. Пояснити погляд Л.С.Виготського на те, що дефект одного аналізатора призводить до цілого ряду відхилень.
2. Навести приклади, коли дитину не можна віднести до категорії аномальних дітей.
3. Назвати фактори, які відіграють важливу роль у попередженні дитячих аномалій.
4. Написання тестового модульного завдання.
Індивідуальні завдання для самостійної роботи
1. Виписати з літератури вітчизняних та зарубіжних учених, педагогів визначення понять:«аномальна дитина»,«діти з порушенням розвитку», «діти з відхиленнями в психофізичному розвитку», «діти з обмеженими можливостями здоров’я», «діти з особливими освітніми потребами».
2. Опрацювати в навчальній літературі та записати до робочого зошита перелік груп аномальних дітей, охарактеризувати їх особливості.
3. Виписати захворювання нервової системи:
- хромосомні захворювання:синдром Дауна, синдром Шерешевського Тернера;
- спадкові захворювання обміну речовин: фенолкетонурія, туберозний склероз, нейрофіброматоз;.
- інші захворювання: менінгіт, енцефаліт, поліомієліт, епілепсія, неврози, гідроцефалія, мікроцефалія.