1919 у січні-лютому Триває повстання в районі Лунинця, Дубровиці проти УНР. Запеклі бої біля Пинська. З Білорусі на Полісся посунули частини ЧА.
1919, лютий Польське військо захоплює фортецю в Бересті, потім ціле Берестя, потім Пинськ і Лунинець, руйнучи надбання українського державного життя.
1920 У Бересті польська влада засновує концтабір для утримання полонених вояків УГА. Комплектування в Бересті української дивізії генерала Безручка.
1920 Берестя займають більшовики, відтак знову поляки.
1921 У складі Польщі створено Поліське воєводство з центром у Бересті.
1922 Полісся належить до території діяльності Українського виборчого комітету Волині, Холмщини, Підляшшя і Полісся.
1922 Вибори до польського сейму. Від воєводства Поліського до сейму пройшли українські депутати В. Дмитріюк, С. Хруцький, І. Пастернак.
1923 Відновлення «Просвіти» в Бересті. Головою обрано В. Дмитріюка.
1924 Відкриття в Бересті приватної (утримуваної «Просвітою») української семирічної школи ім. О. Стороженка.
1926 Санаційний переворот у Польщі. Групу непокірних депутатів сейму, в тому числі українських депутатів, ув’язнено у берест. фортеці.
1926, 7.07 Народився український поет з Кобринщини О. Лапський.
1927, 20.02 У Бересті відбувся воєводський з’їзд «Просвіт», на якому зареєстровано 120 делегатів.
1929 Заснування Організації українських націоналістів.
1933, 3-4.07 Збройний виступ селян у Кобринському повіті, спровакований КПЗБ. Придушений поліцією.
1934, 17.06 У Березі створений поляками концтабір для ув’язнення арештованих активістів українського руху. У концтаборі караються тисячі українських патріотів.
1935 Польська влада забороняє у воєводстві Поліському організоване українське життя. Зокрема заборонено «Просвіту», закрито школу ім. О. С. Стороженка. Ув’язнено П. Артемюка.
[355]
1937, липень У Поліссі закладено воєнізовану підпільну групу ОУН під кодовою назвою «Вовки» з 25 членів, які відбували військову підготовку.
1939, січень-лютий У воєводстві Поліському в околицях Янова ОУН створює нову військову формацію «Поліське лозове козацтво», яке охоплює 500 чол. Готувалося до військових дій в умовах назрівання Другої св. війни. «Поліське лозове козацтво» – попередник УПА.
1939, 1 вересня Почалася Друга світова війна.
1939, 15.09 Берестя після придушення опору польської залоги фортеці окуповане німцями. Відтак відбувся урочистий акт передачі Берестя совєтським союзникам згідно пакту Ріббентропа-Молотова.
1939, жовтень Делегація поліщуків на чолі з С. Городчуком безрезультатно домагається в Москві возз’єднання Берестейщини з УССР. Інша поліська делегація побувала у Львові, намагаючись заручитися підтримкою народних зборів Західної України у справі вирішення долі Берестейщини, – поліщуків на народні збори не пустили, у допомозі відмовили. Тоді ж у Кремлі М. Хрущов ставив питання про приєднання Поліського воєводства як етнічно-українського до УССР, але Сталін відхилив клопотання Києва.
1939, 4.12 Верховним указом з Москви Полісся прилучено до БССР. На місці Поліського воєводства створено в складі БССР дві області – Берестейську і Пинську.
1939-1941 Репресії НКВС проти українства Берестейщини. Арешти, депортацій сімей, заборона українських організацій, шкіл, «Просвіт». Органи влади силоміць записують поліщуків білорусами, непокірних репресують. Повсюдне впровадження російської мови. Невдалі спроби організувати колгоспи.
1941, 22.06 Почалася німецько-совєтська війна.
1941-1944 Німецька окупація краю. Берестейську і Пинську області віднесено німцями до райхскомісаріату Україна. Виникнення в Бересті, Кобрині, Пинську філій українського допомогового комітету. Відкриття українських шкіл і преси. Німецький терор. На території Полісся діє совєтська партизанка, вона провокує німців на терор, нищить українське життя. Те саме робить польське підпілля.
1941-1942 На Поліссі активізує дії військова організація Т. Бульби-Боровця «Поліська Січ Української повстанської армії».
1942, 7.02 У Пинську відбувся перший собор українського православного єпископату, який відбудував Українську православну автокефальну церкву. Німецькі окупанти переслідують відроджену українську церкву.
1942, 14.09 В околицях містечка Дивин на Кобринщині повстає перша сотня оунівської Української повстанської армії. Сотню організував і очолив С. Качинський («Остап»), військовий референт ОУН північно-західних земель. Перші бої сотні – проти німців і совєтських партизан. Початок масової повстанської епопеї в Україні під гаслом: «За Українську Самостійну Соборну Державу!».
[356]
1943, 10.03 У бою з німцями загинув «Остап» (С. Качинський) організатор першої сотні УПА.
1943 Розстріл німцями в Бересті українських інтелігентів – Гайового, Сороки, В. Пантелевича, Тарасюка. Розгром редакції української газети «Наше слово». У Кобрині розстріляно В. Пархотика, Й. Сацевича.
1944 Прорив відділів УПА-Північ через фронт на схід у совєтську займанщину.
1944 «Визволення» Берестейщини більшовиками. Бої з загонами УПА. Окремі повстанські групи продовжують опір до 1953 р.
1945 У Пинську українські підпільники висадили в повітря клуб з партійними зборами. Розпочинається примусова колективізація.
1950 Відкрито в Бересті державний педагогічний інститут ім. Пушкіна.
1952 Бій групи повстанців в Іванівському районі. Загинув Іван Сікора. Репресії проти українських активістів. Депортаціія «куркулів» Берестейщини в Казахстан.
1954 Об’єднання Берестейської і Пинської областей в одну Берестейську.
1990, 18.02 У Бересті виникає Українське громадсько-культурне об’єднання, метою якого є «...збереження та дальший розвиток мови, традицій, культури корінного населення Берестейщини». У квітні 1991 вийшов № 1 газети «Голос Берестейщини». Повстали «Просвіти» в Кобрині, Малориті, Бересті.
1990 Напад міліції в м. Кобрині на активістів УГКО БО, які продавали на вулиці українську пресу. «Бейте этих бандеровцев! Пусть убираются к себе на Львовщину!» – кричали стражи порядку до людей, котрі проте вигуками співчували потерпілим.
1995 Берестейський педагогічний інститут одержав статус університету. Є викладання української мови і літератури.
[357]
Автор схиляє голову перед світлою пам’яттю п. Шейни Дмитра та висловлює щиру дяку й бажає довгих літ життя п. Андрійчуку Андрієві та п. Базилюку Миколі, громадянам США, українським патріотам, поліщукам за походженням (див. у словнику) за оплату зі своїх пенсіонерських заощаджень публікації «Словника Берестейщини».
Автор щиро дякує Козловському Миколі, голові УГКО Берестейської області, за посередництво й організацію публікації «Словника Берестейщини».
Леонюк Володимир, автор «Словника Берестейщини», нар. 1932 р. в с. Критишин, на Берестейщині, в селянській сім’ї, котра згодом вимерла в Казахстані на засланні. За участь в українському русі двічі, в 1952 р. в Пинську і в 1960 р. в Києві, суджений. На пенсії. Член Українського громадсько-культурного об’єднання Берестейської області. Автор публікацій про Берестейщину.