ІІІ ст. до н. е. – ІІ ст. до н. е. На Поліссі живе слов’янська людність зарубинецької культури.
IV - VI ст. н. е. Перші сліди волинян на Поліссі (села Скорбичі та Величковичі). Полісся належить до Дулібсько-волинянського племінного об’єднання. Починається слов’янізація балтського за складом населення Білорусі.
VI - VIII ст. На західноукраїнських землях, згідно арабських джерел, існує державне утворення «Волиняна».
VIII ст. Утворення держави Русь на Подніпров’ї з центром у Києві.
978-1015 Князювання в Києві Володимира Святославовича, коли, імовірно, Берестейщина разом з Волинню і Підляшшям була долучена до Русі.
980 Перша згадка в літописах про Турів.
981-984 Князь Володимир Великий воює ятвягів, які чинили шкоди землі Берестейській.
988 Хрещення України-Русі.
988-1015 У Турові і Пинську сидить на удільному столі князь Святополк Володимирович (Окаянний).
1008 Заснування Турово-Пинської єпархії.
1019 Уперше в «Повісті временних літ» згадано м. Берестя – в оповіданні про втечу Святополка в Польщу. У новгородському синодальному літописові Берестя згадано 1017.
1020 Берестя захоплене пол. королем Болеславом Хоробрим.
1022 Князь Ярослав Мудрий проганяє поляків з Берестя.
1038 Ярослав Мудрий воює ятвягів.
Між 1037 і 1050 Митрополит Іларіон створив богословський трактат «Слово про закон і благодать».
1113-1116 Створення в Києві пам’ятки літератури та історіографії Київської Русі «Повісті временних літ». Авторство першої редакції (1113) приписується Несторові, другої (1116) – Сильвестрові. У «Повісті» викладається історія східних слов’ян, виникнення Київської Русі.
1116-1118 Володимир Мономах карає мінського князя Гліба Всеславовича за спустошення Полісся.
[347]
1120-і рр. Володимир Мономах воює з Берестейщини ятвягів.
1127 Київський князь Мстислав Володимирович ходив на кривичів, здобув Полоцьк, а тамошніх князів вислав у полон до Царгороду.
Нар. між 1130 і 1134. Пом. бл. 1182. Кирило Турівський, церковний і культурний діяч Русі.
1145 Україна-Русь утвердилась у м. Визна на Підляшші.
1157 У Турові закріпився князь Юрій Ярославович, потомок Святослава Ізяславича, давши початок поліській удільній династії князів Юрійовичів.