Соболевський Олексій, рос. мовознавець. Н. 1857, Москва. П. 1929. Холмщину, Підляшшя і Полісся С. відносив до України, укр.-біл. мовне розмежування проводив по ПРЛ.
«Собор Архангела Михаїла», ікона, пам’ятка укр. іконопису Полісся початку XVIII ст. Майстер столинський. На дошці, 110х76,5х2-5, темпера. Вивезена 1974 з Михайлівської церкви (1796) с. Рубель, Стол. Утримується в ДММ і Мінську.
ЖБ, с. 67.
Совєтська вулиця в Бересті, одна з головних вулиць міста, меридіанний напрямок. Завдовжки 1740 м. Визначилася у 50-х рр. ХІХ ст. Попередні назви: Мільйонна, Поліцейська, 1919-1939 Домбровського. На вул. Домбровського на поч. 1923 містилася окружна управа т-ва «Просвіта». Визначніші об’єкти СВ: Братська церква (поч. ХХ ст.), кінотеатр 1 травня («Адрія»), кінотеатр «Білорусь», виставочний зал. берест. відділення сп. художиків і салон-магазин Худ. фонду Респ. Білорусь.
Советская улица. – Брест. Эн. Сп., с. 333-334.
Созон з Турова, козак низовий запорозький. Уписаний серед козаків, учасник Лівонської війни, в реєстрі 1581.
Реєстр 1581 року. – ЛУ, 1991, 13.06.
Сокальський кордон, від м. Сокаль, умовна лінія по старому держ. кордону рос.-австр., по якому пол. адміністрація 1919-1939 намагалася ізолювати
[283]
Галичину як національно і політично найбільш свідому від Волині, Полісся, Підляшшя і Холмщини. Ініціатор створення СК вол. воєвода Юзефський.
Сокожинський Дмитро, берест. художник, різбар на дереві. Н. 14(27).10.1916, Луганщина. Вчився в Берест. ремісничо-пром. училищі 1936. Виставляється з 1950. Твори переважно виконані в техніці рельєфної та об’ємної різьби. Тема: війна, портрети Леніна, Горького, Я. Купали. Успіху досягнув в анімалістичному жанрі: скульптури «Лось», «Дик», «Зубр», шахи «Біловезька Пуща».
Соколов Єфрем, партократичний лідер БРСР. Н. 1926, Могильов. обл. Закінчив 1956 Біл. с. г. академію, 1961 – вищу парт. школу при ЦК КПРС. З 1969 в апараті ЦК КПБ. 1977-1987 перший секретар Берест. обкому КПБ, з 1987 секретар ЦК КПБ. Герой соц. праці. У Бересті провадив курс на русифікацію. Наказав зняти з будинків гасла: «Шануйте рідну мову», «Людина звучить гордо» (за Горьким). Останнє С. скорегував «Радянська людина – звучить гордо». С. належать слова: «Взагалі чи є така мова (білоруська)? Я, працюючи на Берестейщині, її у всякому випадку не чув».
Соколов Є. О. – УРЕС, т. 2, 1987, с. 251; Б. Сачанка. Вярхі і нізіны. – ЛіМ, 1991, 13.09.
Соловійчук М., укр. літератор, редактор тиж. «Рідне слово», що видавалася 1918-1919 у Бересті. Публікувався під псевдонімом Терешко.
Соломи мистецтво, різновид ужитково-декоративного мистецтва, тобто вироби з соломи. Видатніші пам’ятки СМ: царські ворота з соломи, с. Лемешевичі, Пин., XVIII ст. та з с. Вавуличі, Дорог. Традиції СМ відновлено на Поліссі завдяки творчості В. Гаврилюк, Т. Агафоненко, М. Тарасюка.
Солоневич Іван, публіцист гром.-політ. діяч промонархістського антибільшовицького напряму. Н. 1891, с. Рудники, Пруж. Батьки С. – сільські вчителі, походили з Віленщини, білоруси. С. закінчив 1916 Петербурзький ун-тет. Учасник білого руху. Був ув’язнений. З 1933 на еміграції. Видавав г. «Голос России», «Наша газета», «Наша страна». Гол. пр. «Росія в концлагере», «Народная монархия», критикував рос. ліберальну інтелігенцію, «керенщину», Мілюкова, Гучкова, масонів, вихваляв Гітлера.
О. Алексеев. Одиссея Ивана Солоневича. – г. «Русский рубеж», 1996, № 5.
Солтан Міхал, пол. публіцист, відгукнувся в г. «Газета Польська» (В-ва, 1862, № 4) схвально на пропозицію Е. Друцького-Любецького створити поліський буквар. С. радив майбутнім авторам букварів розповідати дітям доступною мовою про найпростіше і найзрозуміліше.
М. Шэляговіч. Палескія лементары. – ж. «Беларусь», 1988, № 7, с. 25.
[284]
Солятицький Анатолій, біл. скульптор. Н 24.08.1940, с. Свобідка, Пруж. Закінчив 1972 БТМІ. Виставляється з 1874. Тв.: «Прапороносець» (1975), «Нескорена» (1978), «За землю» (1980). Пам’ятники героям Сов. Союзу, членам уряду.
Сопетко Анатолій, біл. графік. Н. 2.07.1912, м. Береза. Закінчив 1941 Мін. пед. ін-т. Працює в книжковій графіці. В оформленні С. вийшли в Мінську книги І. Шамякіна, Шевченків «Кобзар» 1952 тощо.
Сорока Олександр, укр. активіст у м. Бересті 1941-1944. Член Укр. допомогового комітету. Розстріляний німцями.
Ю. Місіюк, М. Козловський. Зберегти нашу мову і культуру – ж. «Над Бугом і Нарвою», Більськ, 1992/93, № 3(4), с. 24.
Сороцні, с., Дорог., ср. Гутівська. 15.09.1942 німці в С. розстріляли 144 мирних мешканців.
Сосновський Антоній, діяч гр.-кат. (ун.) церкви на Підляшші і Поліссі, автор досліджень з історії уніатської церкви. Н. 1775, Чернігівщина. П. 1852. Вчився в Більську і в Супраслі. З 1800 парох. Берест. канонік.
А. Сосновський. – ж. «Основи», 1988, № 2, с. 34-35.
Сошне, с., Пин., ср. Парохонська. На гостинці Пинсько-Лунинець. У С. знайдено талер Герм. імперії, захований 1620.
«Союз визволення України», укр. емігр. організація самостійницького напрямку, заснована в серпні 1914 у Львові емігрантами зі сх. України з метою боротьби за визволення України з-під Росії (О. Скоропис-Йолтуховський, В. Дорошенко, А. Жук, М. Меленевський). СВУ вид. вісник СВУ та чимало ін. літ. На Підляшші і Поліссі, окупованих Німеччиною, СВУ заснував «Укр. громаду», в-во «Рідне слово», закладав школи і «Просвіти».
Спанівка, див. Прірва.
«Спас Емануїл», нагрудна іконка з шиферу, знайдена на пин. городищі. Датується ХІІ ст. Зображення Христа виконано у техніці високого рельєфу. Христос зображений юнаком.
П. Лысенко. Города туровской земли, Мн., 1974, с. 110.
Спасо-Преображенська церква, с. Олтуш, Малорит., пам’ятка церковної архітектури, дерев’яна. Споруджена 1783. Перебудовувалася 1862, 1868, 1889. Тризрубна, дах відповідно дво- і тризрубний, кожний зруб увінчаний вежею.
Спасо-Преображенська церква, с. Хотислав, Малорит., пам’ятка сакральної монументальної архітектури. Споруджена 1799. В екстер’єрі проступають ознаки рококо.