Прип’ятське Полісся, низовина обабіч Прип’яті та її притоків.
Прип’ять, ріка, права притока Дніпра, довжина 961 км. Виток у Вол. обл. На Берестейщині П. перетинає р-ни Пин., Лунин., Стол. Притоки в межах обл.: Горинь, Стир, Льва (Моства), Ствига, Пина, Ясельда, Бобрик, Цна, Лань. Через Пину і Дніпровсько-Бузький канал П. сполучена Бугом. Важлива комунікаційна магістраль Полісся, відіграла важливу роль в історії пн. України. Є природною межею між Україною і Білоруссю. Перебуває під загрозою екологічної катастрофи – у Мінську опрацьовано план обвалування П., про який ведеться в біл. пресі полеміка.
[255]
Прип’ять, зал. ст. на лінії Лунинець-Сарни на місці перетину з одноімен. рікою.
Приходько Марина, укр. поетеса. Н. 1924, Берестя. Друкується з 1947. Живе в США. Дочка Олесіюка Т.
Приходько М. – ЕУ, т. 6, с2346.
Пришийхвости, с., Дорог., ср. Антопільська. Від зал. ст. Антопіль 3 км.
Прірва, права притока Бугу, протікає в Берест. р-ні. У нижній течії має назву Спанівка. Довжина 25 км. Початок біля с. Рогізне. Каналізована.
Прокіп, укр. діяч у Бересті в перші роки пол. окупації. Секретар відродженої 1922 берест. «Просвіти».
І. Хміль. Укр. Полісся, Чікаго, 1976, с. 233.
Прокопович І., берест. міщанин, купець, правдоподібно, торгував книгами. Одержав 1624 за заповітом Федоровичів Г. і С. кілька книг.
Рец. А. Мальдзіса на пр. М. Б. Топольської «Чительнік і ксєнжка в Вєлькім ксєнствє Літевскім в добє ренесансу і бароку». – ж. «Полымя», 1986, с. 211.
Прокопович Микола, біл. поет. Н. 1.11. 1948, с. Пугачове, у межах Берестя. По закінченні БПІ 1970 вчителює, працює в обл. телебаченні. З 1984 очолює обл. відділення СП БРСР. Зб. тв.: «Біла вежа» (у колективному зб. «Нащадки») «Невід’ємне» (1982), «На кола своя» (1986).
Проневич Іван, збирач укр. фольклору на Берестейщині. Вчився в Молодечненській учит. семінарії. Записані пісні передав Гільтенбрантові, котрий їх опублікував у СПНТСЗК в 1866: «Ой, Боже ж мій, Боже», «Ой, ти, братик один у нас», «Темна нічка та невидная», «Ой, за гаєм, за Дунаєм», «Пливла утятка за бистрою водою», «Ой, зима, зима», «Ой, сосонка, сосонка», «Вилинула, галка», «Ой, летіли гуси з далекого краю», «Ой, в саду сосна, під сосною вишня», «Ой, долина, долина, дай чом не вродила», «А я в полю над водою сіяла долю», «Щука-риба в морі», «Ой, на горі огонь горить», «Ой, у місти, місти», «Молодая пудолянка (подолянка)», «Повій, вітрик, з гори в долину», «Мати сина оженила», «Ой, ти, полинь, полиня» (літ. походження), «Ой, ти, дівчино зарученая», «Дівчина по гриби ходила», «Чом ти, соловейку, чом ти не співаєш», «Зеленая дубровонька на гай подалася», «Ой, у ліси при дорозі цигани стояли», «Зайшов мужик до корчомки», «Ой, схотіла баба вража да й розбагатіти», «Барвіночку зелененький», «Добрий вечур, щедрий вечур», «Цупу-лупу на помости», «Не я б’ю – верба б’є».
«Просвіта Бер е стейщини» імені Тараса Шевченка », громадське об’єднання в Бересті, створене 27.08.1995. Згідно статуту ПБТШ «продовжує традиції товариства «Просвіта», яке існувало в 20-30-х рр. нашого століття в україномовній території суч. Брестської області (Берестейщини)...» ПБТШ «...об’єднує незалежно від політичних поглядів українців, а також осіб, які ще не визначились у своїй етнічній приналежності, але вважають рідною мовою одну з укр. говірок Берестейщини і місцеву укр. культуру»; ПБТШ має на меті «...збереження природної ідентичності українського етносу Берестейщини... формування і розвиток національної свідомості
[256]
серед україномовного населення Берестейщини на основі знань про свій етногенез та мову». Головою БПТШ обрано О. Пархача.
Статут гром. об’єднання «Просвіта Берестейщини» ім. Т. Шевченка. – г. «Берестейський край», Берестя, 1996, № 1.
Простринь, ріка в Пин. р-ні, поєднує Стир з Прип’яттю біля с. Паре, Пин.