Пречистенська церква, с. Доропійовичі, Малорит., пам’ятка поліської дерев’яної архітектури. Споруджена 1671, реконструйована 1902. Готико-ренесансовий стиль.
[254]
Пречистенська церква, с. Дубенець, Стол., пам’ятка церковної дерев’яної архітектуру Полісся XVIII ст. Унікальні ікони ПЦ, серед них «Богоматір Одигітрія Смоленська» (XVI ст.), вивезені до ДММ Респ. Білорусь в Мінську.
Пречистенська церква, м. с. Шерешове, Пруж., пам’ятка поліського дерев’яного будівництва. Споруджена 1760 як гр.-кат. (ун.). Зруйнована. Іконостас демонтовано. Цінніші ікони вивезено 1963 до ДММ в Мінську й оголошено тв. біл. іконопису.
ЖБ, №№ 3-108.
Пречистенської церкви дзвіниця, м. с. Шерешове., пам. поліської церковної архітектури. Церква збуд. 1760, дзвіниця – 1799. Квадратна в плані, покрита ґонтою, двоярусна, маківка з хрестом. Виконана в стилі північно-укр. будівництва.
Прибищук Віктор, самодіяльний поліський скрипаль, знавець та інтерпретатор поліського мелосу. Н. 1905, с. Горовата, Іван. Нар. музиками були батько і дід П. У репертуарі П. понад 100 мелодій. 1985 вінок мелодій, записаних від П., виконувався ансамблем «Свято» Білдержфілармонії в Мінську з довільною ремаркою «біл. нар. мелодії».
М. Горскі. Мелодыі чароўнага смычка. – ЛіМ, 1985, 11.10.
Приборове, с., Берест., ср. Томашівська. Від зал. ст. Володава 1 км. 1941-1944 німці розстріляли 250 жит. П., спалили 100 дворів.
Пригодич Зиновій, біл. письменник. Н. 15.10.1944, с. Лища, Пин. Вчився в Мін. ун-ті й Академії сусп. наук при ЦК КПРС. Працював у г. «Звязда», в апараті ЦК КПБ, на кафедрі журналістики, мови і літ. в Мін. партшколі. Тв.: «Крылы дужэюць у палеце» (1977), «Дзень добры, сад» (1974), «Жменя зернят» (1979), «Журавы на далекай пойме» (1984), «Ноч перад нядзеляю» (1986).
З. К. Прыгодзіч. – ЭЛМБел., т. 4, с. 395; З. К. Прыгодзіч. – ЛіМ, 1986, 22.05, с. 9; П. Місько. Такая доўгая ноч. – ж. «Полымя», 1987, № 5, с. 213-216.
Прилуки, с., Берест., ср. Гершонська. 10 км. на пн. від Берестя. Відомі з XVI ст. В П. відкрито поховання середньої бронзової доби – 1500-1200 р. до н. е., яке належало племенам тшинецької культури.
Прилуччина, с., Пруж., ср. Городечнянська. Від зал. ст. Ліси 3 км.
Прип’ятка, ріка, правий рукав Прип’яті, Стол. З Прип’яттю П. утворює великий заболочений острів, завдовжки 9 км і завширшки 5 км. Має притоку Плотницю.