«Поліська січ ІІ », осідок-база Поліського лозового козацтва, утворена 1939 в липні в околицях Янова на Поліссі за ініціативою ОУН на хуторі лозового козака Лося-Адамського.
П. Мірчук. Укр. Повст. Армія, Мюнхен-Львів, 1991, с. 192.
«Поліська січ ІІІ », «Поліська Січ Укр. повст. армії», укр. повст. організація 1941-1943, діяла в районі Сарн. Захищала укр. населення від окупаційної сваволі німців та сов. і пол. партизан. Головна політ. мета – боротьба за незалежність. Очолював ПС УПА Т. Бульба (Боровець). В зону дій ПС УПА належала Берестейщина. 1943 ПС УПА стала складовою частиною УПА-Північ.
Поліська соха, пристрій для оранки землі. На рогачі-основі закріплявся сошник і чепіги, а з другого кінця – ярмо на пару волів.
Д. К. Зеленин. Русская соха. Ее история и виды, Вятка, 1908, с. 55; Л. А. Молчанова. Материальная культура белорусов, Мн., 1968, с. 16-28.
Поліська школа народної архітектури, в укр. нар. будівництві регіональна школа поряд наддніпрянської, подільської, лемківської тощо, засвідчена переважно дерев’яними громадськими й сакральними спорудами, має чимало спільного зі згаданими школами, але має й відмінності, зумовлені природними умовами та історією Полісся. Оформилися впродовж останніх 500 років. Конструкції житлових і госп. будинків, планування інтер’єрів близькі до волин. і південнобіл. типів. Хати раніше обмазувалися глиною, мали три- і чотирисхилі дахи, пошивалися куликами, зрідка покривалися ґонтою. Згодом дах стає двосхилим з паціятами. Культова архітектура є продовженням вол. Головний матеріал Полісся, як і Карпат, є дерево. Збереглося кілька десятків старих церков, переважно уніатських з XVII-XVIII ст., в яких особливо яскраво відбилися місцеві будівничі традиції, смаки, методи і розуміння доцільного й прекрасного в будові.
Поліське воєводство , адм.-терит. одиниця Польщі 1919-1939 із центром у Бересті. Пл. 36,8 тис. кв. км. На 1931 1136, 4 тис. жителів, у тому українців 924 тис. Пов.: Берест., Камінь-Каширський, Коб., Косівський, Лунинецький, Пин., Пруж., Сарненський, Стол. У Косівському і Лунинецькому переважно біл. населення, в решті пов. укр. Пол. влада провадила в ПВ колонізаторську політику, дискрімінувала поліщуків, забороняла укр. школи, кращі землі населяла поляками-осадниками. Тим не менше саме на 1919-1939 укр. національна культура і свідомість здобувають найбільше поширення на Поліссі.
«Поліське лозове козацтво», повстанська формація кількістю бл. 500 стрільців, створена 1939 на Поліссі в околицях Янова (Іванова) за ініціативою ОУН для боротьби з пол. пацифікаторами. Командири: І. Скопюк, А. Закоштуй, Вовківчик, І. Гроза, А. Карий, Федір з Янова,
[247]
А. Бульба, Оксана П.-Ріка. З початком пол.-нім. війни «ПЛК» мало сутички з пол. частинами з метою захоплення зброї, після 1939 – з частинами НКВД. З утворенням УПА особовий склад «ПЛК» влився у перші сотні.
П. Мірчук. Повст. армія, Мюнхен-Львів, 1991, с. 192.
Поліське повстання 1918-1919, інспірований більшовиками збройний виступ проти УНР в районі Лунинця, Столина, Дубровиці. Почалося восени 1918. Спровадило в Україну регулярні частини ЧА. 21.01.1919 повстанці захопили Пинськ і повели наступ на Рівне. ПП пришвидшило окупацію Зах. України поляками.
Поліський кінь, запряжний кінь місцевої породи. Виведений в умовах бідного годування та надмірного завантаження роботою. Відомий витривалістю й невибагливістю щодо умов утримання.
БСЭ, 1955, т. 33, с. 519.