«Пинська шляхта», комедія, див. Дунін-Марцинкевич В.
Пинська фабрика художніх виробів, промислово-художнє підприємство в Пинську, об’єднує нар. майстрів Полісся, випускає предмети ужиткового мистецтва. Підлягає мін. місц. промисловості Респ. Білорусь. ПФХВ постачають вироби 220 майстрів, тематику для творів підказує керівництво фабрики, зокрема голов митець О. Ступак. Ткалі-надомниці П. Новик, Є. Румак, Г. Данилович постачають рушники й обруси з традиційними укр. орнаментом, гончари з Городньої постачають самобутню кераміку, майстер-бондар О. Козак з Рилович складає і різьбить декоративні барильця – все це видається за біл. нар. мистецтво.
Пинське богоявленське братство, сусп.-реліг. організація міщан, почасти шляхти м. Пинська. Засноване на поч. XVII ст. за прикладом братств Львова і Берестя. У 1668 до гродських книг Пинська уписано «випис з книг гродських староства Берестейського» з текстом статуту Львів. братства «для вшелякої потреби і згуби». ПББ сприяло об’єднанню укр. населення в обстоюванні прав, дбало за розвиток рідної культури, виступало проти сваволі католиків. У XVIII ст. ПББ виступило ініціатором проголошення автокефалії правосл. церкви в Польщі. Дожило до новітніх часів у церковно-побут. формі.
Я. Ісаєвич. Братства та їх роль у розвитку укр. культури XV-XVIII ст., К., 1966, с. 38, 39, 124, 215, 216; Слув кілька о Піньску, Пинськ, 1936, с. 13.
[234]
Пинське городище (Замчище), місце розташування середньовічного Пинська. Оточено було валами й ровами. Посередині знаходився дитинець (фортеця). Головний тип житла – однокімнатна хата з підлогою. Вулиці мостилися колодами. У старому Пинську оброблялося залізо, практикувалося ювелірне ремесло, знайдено гребінці, ігральна шашка, частина ткацьких верстатів, багато полив’яних керамічних плиток. ПГ поступово руйнується.
П. Лысенка. Там, дзе стаяў старажытны Пінск. – ЛіМ, 1968, № 7.
Пинське князівство, див. Турово-Пинське князівство.
Пинське повстання 1648, частина війни укр. народу за незалежність під проводом Б. Хмельницького. Почалося у вересні 1648 за участю козацького загону А. Небаби. Повстанці захопили замок і місто. У жовтні до Пинська підступили частини пол.-лит. війська. Ультиматум про капітуляцію пиняни відхилили. Штурм почався 9.10.1648. Повстанці боронилися з нечуваною мужністю. Бій ішов за кожен дім, за кожну вулицю. З обох боків загинуло десятки тис. людей. Поляки жорстоко помстилися над переможеними учасниками повстання – вбили і втопили в Пині бл. 14 тис. чол.
О бунте г. Пинска и усмирении оного в 1648 г. – «Чтения в императ. об-ве истории и древностей росс.», М., 1847, № 5, с. 31-48.