Пинська друкарня, діяла 1729-1746 в Пинську, власність єзуїтів, друкувала по-латині й пол. мовою. Відомо 8 назв видань ПД: літургійні книги, панегірики, казання, зб. «Всякої всячини» К. Неселовського.
Пінская друкарня. – ЭЛМБел., т. 4, с. 285.
Пинська економія, група маєтків у Пин. пов. в часи Речі Посполитої, прибутки йшли на утримання королівського двору. З приєднанням до Рос. імперії 1793 ПЕ стала власністю царської скарбниці.
«Пинська корчма», зб. правил для керування в церковному і світському житті. Відредагована і переписана 22.03.1634 уніатським письменником Н. Козицьким, ченцем Ліщин. монастиря в Пинську. На 1894 ПК зберігалася в публ. бібліотеці Вільнюса.
А. Миловидов. О положении... с. 378.
Пинська місія, католицька місіонерська база, організована у 20-х рр. УГКЦ (уніатською) в м. Пинську за ініціативою митрополита А. Шептицького і з дозволу пол. уряду для поширення на Поліссі католицизму.
[233]
«Пинська міста історія», «Гісторія мяста Піньска», рукопис, знайдений 1832 в бібліотеці скасованого кармелітського монастиря в Пинську. Кілька десятків аркушів, списаних старою польщиною. Мова йшла про місцеві події до XVII ст. Доля рукопису невідома.
Исторический памятник о Пинске. – «Чтения в императ. об-ве истории и древностей российских при Моск. ун-те», М., 1847, № 5, с. 5.
«Пинська мадонна», п’єса біл. драматурга і теат. діяча В. Галубка (1882-1942), написана 1926, текст не зберігся, знищений в КДБ, сам автор помер у Гулазі. «ПМ» створена як засіб боротьби з «релігійною отрутою», спрямована проти катол. церкви. Сюжет: аморальний ксьондз намагається канонізувати свою коханку. «ПМ» виставлялася на східнобіл. сцені. Назва – данина поліській екзотиці.
Пинська область, адмін.-терит. одиниця БРСР 1940-1954 та в райхскомісаріаті Україна 1941-1944. 1954 прилучена до Берест. обл.
«Пинська риторика», наука про уміння виголошувати промови, викладалася в колегіумах і брат. школах XVI-XVII ст. Автори «ПР», правдоподібно, викладачі. «ПР» знайдено пол. дослідницею Я. Ульчінайте.
Я. Ульчінайте. Теорія риторики в Польщі і Литві в XVII ст., Вроцлав, 1984.
Пинська унія, спроба пол. адміністрації нав’язати правосл. українцям нову унію з пол. католиками, проголошену 1921 на неканонічному соборі в Пинську. ПУ передбачала остаточну латинізацію обряду, підпорядкування парафій пол. біскупствам тощо. Не пройшла.
Укр. церква і процес нац. відродження, Дрогобич, 1990, с. 16, 28.