Мартинюк Лук’ян, берест. міщанин, згадується на 1759 як прибічник правосл. віри. В уніатському документі рекомендується місц. священикові докласти зусиль для навернення М. до унії.
Л. Паевский. Город Брест-Литовск и его древние храмы. – «Труды ІХ археолог съезда в Вильно», М., 1893, т. 1, с. 333-334.
Мартинюк Улас , укр. гігієніст. Н. 22.02.1896, Берестейщина. З 1966 заслуж. Діяч наук УРСР. Проф. Львів. мед. ін-ту. Пр. про значення гігієни зовн. середовища у містах і селах.
В. З. Мартинюк. – УРЕС, 1967, т. 2, с. 441.
Марчук Георгій , біл. письменник. Н. 1.01.1947, Давид-Городок, Стол. Закінчив БТМІ 1970. Автор романів «Крык на хутары» та «Кветкі правінцыі» (1986) про життя авторових краян городчуків, жителів Давид-Городка, у перше десятиріччя по війні. М. пише п’єси.
А. Каляда. Яны з Давід-Городка. – ЛіМ, 1987, 20.02.
Матвій Гіронімович , студент Ягелонського ун-ту на 1520 «з Дорогичина Луцького владицтва», тобто з Дорогичина поліського.
Г. Нудьга. На літературних шляхах, К., 1990, с. 198.
Матвій з Берестя, бакалавр у Ягелон. ун-ті на 1470.
С. Александровіч. З майого подарожжа. – ж. «Полымя», 1969, № 8, с. 173-174.
Матушевич Мартин , пол. письменник. Н. 1714, с. Єльня, Кам. П. 1773. Вчився в Кам’янці, Дорогичині, Бересті, Варшаві. Посідав посади: міського писаря в Бересті, стольника, каштеляна берест. Жив у маєтку в с. Рясна, Кам. Перекладав на пол. мову сатири Горація, вид. у Вільні 1784. Видав спогади в 4 тт. у Варшаві, 1776, в яких є описи звичаїв берест. шляхти, наїздів, справжніх воєн між Радзивіллами і Чорторийськими.
М. Матушэвіч. – ЭЛМБел., т. 3, с. 484.
Матяси, с., Жаб., ср. Яківчицька. Від зал. ст. Жабинка 8 км.
Матяш Ніна , біл. поетеса, Н. 20.09.1943, с. Нивки, тепер. м. Білозерськ, Берез. Закінчила Мін. пед. ін-т. Виступає у пресі з 1962. Зб. поезій: «Агонь» (1970), «Удзячнасць» (1973), «Ралля суровая» (1976), «Прыручэнне вясны» (1979), «Поўны келіх» (1982), «Жнівень» (1985). У перекладі М. вийшов роман Л. Костенко «Маруся Чурай». М. – прибічниця білорусифікації Берестейщини, за що з нею полемізувала група робітників з Берези.
Н. Матяш. – ж. «Дніпро», 1987, № 4, с. 38.
Мацейовський , власник учбового муз. пансіону в Пинську, що був осередком музичного життя в місті в середині ХІХ ст.
ЭЛМБел., т. 1, с. 528.
[194]
Мацко ніс І., лит. художник, автор картин «Допит Казимира Лищинського». Ідеться про арештованого і страченого за погляди католицькими реакціонерами філософа з Берестейщини.
Мацукевич Ольга, ініціатор створення і керівник фольклорного ансамблю «Мотольські сусідки», с. Мотоль, Іван. Працювала в дитячій бібліотеці. Сама створювала сценарії вистав, в яких переважають місцеві укр. мовні, танцювальні та пісенні мотиви, за що на «Мотольських сусідок» нарікає біл. преса.
М. Жабінская. Носьбіт і стваральнік. – ЛіМ, 1988, 29.07., с. 16.
Машевський, орендар земельних володінь Радзивіллів в околицях Давид-Городка, Стол., жорстокий визискувач поліщуків. За несплату податків зігнав з садиб 600 городчуків, самочинно конфіскував жорна і топив у Горині, щоб городчуки мололи зерно в орендованих М. млинах. Про гнобительські дії М. писалося в Герценовому «Колоколі» за І. ІІІ. 1860.
Машковичі, с., Берез., ср. Углянська, 5 км на пд. від Берези. Відомі з XVI ст. – на 1581 21 мешканець М. як низові запорізькі козаки приймали участь у Лівон. війні на боці Речі Посполитої і писалися в реєстрах як Московчини.
Я. Дзира. Перший паспорт козацтва. – ЛУ, 1991, 13.06; Реєстр 1581 року. – там же.
Меєрко Василь, поліський майстер декоративних виробів з соломи. Живе в с. Головчиці, Дорог.
Мезамир, вол. воєвода доби дулібів-антів, згадується на 558 у Менандра.
М. Гр. ІУР, т. 1., К., 1991, с. 180-181, 368; О. Міндюк. Анти... бужани. – г. «Поклик сумління», Львів, 1993, жовтень, № 35.
Меневеж, с., Дорог., ср. Дітковицька. Від зал. ст. Антопіль 16 км.