Маєвський Микола, берест. художник. Н. 1950, с. Двірець, Кам. Закінчив 1979 Ленінгр. мистецьке училище. Живе в Бересті. Тв.: «Біловезька Пуща. Весна», «Мій друг вітер», «Літо. Польові квіти».

У. Ягоўдзік. Пад ветразем пошуку. – ж. МБ, 1986, № 10. с. 54.

 

Мазури, 1) с., Коб., ср. Городецька. Від зал. ст. Городець 5 км. 2) с., Коб., ср. Хидринська. Від Кобриня 15 км.

 

Мазурук Ілля, сов. полярний пілот. Н. 1906, Берестя. генерал-м. авіації. Літав на Камчатку і Сахалін. 1937 в експедиції на Пн. полюс вчинив 254 вильоти на дрейфуючі станції. 1944-1956 заст. нач. Голов. управління північного шляху, 1956 командир загону і морської експедиції в Антарктиду.

Мазурук І. – БелСЭ, т. 6, с. 536.

 

Макарій, укр. церков. діяч XVI ст. Архимандрит Ліщинського монастиря в Пинську. До 1528 єп. турово-пин., 1528-1534 єп. луцький, 1534-1556 митрополит київ. Кар’єру М. здобув завдяки протекції кн. Острозького та королеви Бони.

О. Левицький. Внутрішній стан західноруської церкви в Пол.-лит. державі в кінці XVI ст. та унія. – РІБ, т. 8, Львів, 1900, с. 28-29.

 

Макарук М., працівник губ. комісаріату УНР у Бересті 1918-1919 в Бересті, активіст просвітянського руху на Поліссі

І. Хміль. Укр. Полісся, Чікаго, 1976, с. 233.

 

Макарук Петро, укр. старшина. Родом з Грубешівщини. Командир Поліського куреня, сформованого 1918 в Кобрині.

І. Хміль. Укр. Полісся, Чікаго, 1976, с. 231.

 

Макарушко Микола, військовослужбовець армії УНР 1918-1919 в Бересті, тоді ж заснував у місті перший кооператив.

І. Хміль. Укр. Полісся, Чікаго, 1976, с. 231.

 

Макосій-Баковецький Йосиф, гр.-кат.(ун.) єп. у Бересті 1632-1655. Дбав про школи, але в цілому орієнтувався на Варшаву.

Л. Паевский. Город Брест-Литовск и его древние храмы. – «Труды ХІ съезда археологич. в Вильно», 1893, т. 1, с. 326.

 

[190]

 

Максименко Федір, укр. бібліограф. Н. 5.02.1897. П. 1983. у праці «Межі етнографічної території укр. народу» («Бібліограф. збірник, ч. 3, Бібліографія на Україні», К., 1927) М. торкнувся укр.-біл. розмежувальних проблем на відтинку Берестейщини, проводячи розмежування по ПРЛ.

 

Максим з Турова, козак низовий запорозький, учасник Лівон. війни між Річчю Посполитою і царством Московським. Фігурує в козацькому реєстрі з 1581.

Реєстр 1581 року – ЛУ, 1991, 13.06.

 

Максимов Сергій, рос. етнограф. Н. 1831, Костром. губ. П. 1901. Вивчав також етнічне розмежування на Поліссі. Берестейщину відносив до України. Автор пр.: «Кубраки и лабуры. Из быта белорусов» – про побут і говірку мешканців Янова, яких відносив до українців.