Лунинецький район, центр – м. Лунинець. До 1954 в складі Пин. обл., відтоді – Берест. У суч. межах переважно біл. ПРЛ проходить по Цні і Прип’яті.
Лускали, с., Кам., ср. Войська. У 30-і рр. в Л. діяв осередок «Просвіти», при читальні мали місце хоровий, танцювальний та художній гуртки. До 60-х рр. у місц. школі викладалася укр. мова.
Луцька католицька дієцезія, кат. єпархія в Україні, охоплювала межі кол. Вол. князівства – 14 деканатів, в тому числі воєвод. Берест. Влади ЛД щодо укр. народу провадили політику покатоличення і полонізації, організовували антиправославні програми. Див. Рупієвський.
Любанське озеро, ін. назва Дивинське оз. В околицях Дивина, Коб. Довжина берегової лінії 10 км. сполучене Козацьким каналом з Мухавцем.
Любель, с., Пин., ср. Осніжицька. Від Пинська на пн. 10 км.
Любешів, сел. міського типу, райцентр Вол. обл., на р. Стохід. Відомий з 1484 як нас п. Пин. князівства. 1566-1919 в складі Пин. пов., 1919-1939 у воєвод. Поліському. У XVIII ст. при монастирі піарів чинною була школа. 1942-1943 район Л. повністю був під владою УПА.
Люблинська унія 1569, об’єднання ВкнЛ з Пол. королівством у федеративну державу Річ Посполиту на спільному сеймі в Люблині. Укр. землі, за винятком Берестейщини, приєднано до Польщі. Виступом луцького судді Бокія вол. делегація вимагала приєднання Берест. воєводства з Берестям і Пинськом «аж по Ясельду» до Волині, але безрезультатно. Порушуючи статті ЛУ, пол. магнати і шляхта запровадили в Україні режим жорстокого визиску, переслідування укр. церкви і культури, на що укр. народ відповів низкою повстань, найбільше з повстань – Хмельниччина фактично вивела Україну зі складу Речі Посполитої.
М.Гр. ІУР, т. 4, К., 1993, с. 405.
Любчук Сергій, поліський музика і композитор. Н. 2.05.1940, с. Дивин, Коб. Вчився у Мін. консерваторії. Керівник ансамблю нар. інструментів і викладач берест. муз. училища 1965-1970, керівник берест. ансамблю пісні і танку «Брестовчанка» («Берестянка»). З 1980 керує ансамблем пісні і танку «Берестя». Автор музики до спектаклів берест. театру ляльок.
[187]
Людвинівський грошовий скарб, складався з монет ХІ ст. знайдений 1934 в с. Людвиново, Дорог. Більшість монет із загальної кількості 651 були німецького походження, були данські монети, англійські, угорські, італійські, одна ірландська куфічна, одна чеська монета.
Ю. В. Кухаренко. Средневековые памятники Полесья, М., 1961, с. 19.
Людвинове, с., Дорог., 10 км на пд. від Дорогичина. У Л. 1861-1863 в маєтку чоловіка жила Е. Ожешко. Організувала школу в якій 1862 вчилося 20 хлопців. 1934 знайдено монетний скарб.
Людиновичі, с., Іван., ср. Бродницька. Від зал. ст. Юхновичі 5 км., на шляху Пинськ-Берестя.
Люлькевич Микола, укр. активіст у Дивині, Коб., у 20-30-і рр., агроном за освітою.
І. Хміль. Укр. Полісся, Чікаго, 1976, с. 210.
Лядовичі, с., Іван., від зал. ст. Янів-Поліський 31 км. 1941-1944 німці розстріляли в Л. 32 жителів, спалили 200 дворів.
Ляхи, давня східнослов’янська назва поляків.
Ляхи, с., передмістя Пружан.
Ляхівці, с., Малорит., ср. Мокрянська. Від Малорити на сх. 6 км., 15 км від вол. межі. Відомі з XVII ст. До 1861 належали пол. магнатам Красінським. Пам’ятка дерев. архітектури церква Різдва Богородиці. Опубл. 1891 нарис «Село Ляхівці Берест. пов.» в якому підкреслено, що жителі Л. українці, живуть бідно.
Ляхове, хутір у ср. Дубойській, Пин. Від зал. ст. Юхновичі 12 км.
Ляховичі: 1) с., Дорог., ср. Попинська. Від Дорогичина на пд. 12 км. 2) с., Іван., ср. Лясковицька. Від Янова-Поліського на пн. 5 км. Знані з 1515 як власність Фурсовичів. Церква з ХІХ ст.
[188]
Ляхчиці, с., Коб., ср. Хидринська, від Кобриня 14 км.
Ляцький Євген, біл. фольклорист, етнограф, літературознавець. Н. 1868, Мінськ. П. 1942. Вчився у Моск. ун-ті. Праці про Білорусь. Живучи в Росії, Л. відбув експедицію на Полісся, де записував фольклор. Докоряв М. Довнару-Запольському за віднесення півн. Пинщини до Біл. Полісся.
«Этнографическое обозрение», 1895, кн. 26, с. 153-160.
Ляцьк і, хутір у ср. Кам’янюцькій, від зал. ст. Жабинка 50 км.
Ляшукевич А., укр. активіст у Берест. в 20-і рр., причетний до відновлення «Просвіти» у Бересті 1922.
І. Хміль. Укр. Полісся, Чікаго, 1976, с. 233.
Льва, річка, див. Моства.
М
Магдалин, с., Коб., ср. Кисілевицька, околиці Кобриня. З 1995 в М. діє укр. нар. хор.
Магдебурзьке право, право, згідно якого міста користувалися значною автономією. Міста Полісся, які мали МП: Берестя з 1380, Високе з 1494, Кам’янець з 1516, Пинськ з 1581, Кобринь з 1589, Городець з 1589, Пружани з 1589, Дивин з 1642, Логишин з 1643. Є відомості, що певний час МП мали Давид-Городок і Мотоль. Скасоване росіянами.
Маджак, король Волиняни, тобто Волині. Жив у VI ст. Згадується в араб. історика Х ст. аль-Масуді. До давньої Волині належала Берестейщина.
М. Січинський. Чужинці про Україну, Львів, 1991, с. 5; О. Міндюк. Невідкриті сторінки історії: міста Буськ, Волинь та Пліснеськ. – г. «Поклик сумління», Львів, 1992, 12.03.
[189]