Козловський Віктор, укр. правосл. священик, 1918 відряджений урядом УНР до Берестя в складі групи В. Дмитріюка для пастирської праці.
І. Хміль. Укр. Полісся, Чікаго, 1976, с. 231.
Козловський Микола, укр. діяч Берестейщини. Н. 2.02.1925, с. Блювиничі, Берест. Закінчив Ленінград. залізнично-буд. ін-т. Працював у різних будівельних організаціях області. Від лютого 1989 К. – голова Укр. громадсько-культурного об’єднання Берест. області. Автор або співавтор низки документів об’єднання. Редактор г. «Голос Берестейщини». У біл. пресі піддається шельмуванню.
Козлякевичі, с., в складі Пинська. Відомі з XIV ст. з прізвища «пан Козляковський». У лісі біля К. 1941-1944 німці влаштували місце страти, де позбавили життя понад 20 тис. людей.
Козляковський Демешко, купець з Пинська, шляхт. походження, торгував з Волинню в 60-і рр. XVI ст.
Козорізович Іван, пин. купець, вів торги з Волинню в 60-х рр. XVI ст. Козорізовичі – впливова купецька родина, її представники згадуються в актових книгах упродовж століття.
Торгівля України XIV – середина XVII ст. Волинь і Надніпрянщина, К., НД, 1990, с. 107.
Козубовський Федір, укр. археолог. Н. 5.08.1895, с. Богушеве, Пин. П. 2.09.1942. Закінчив 1916 Смолен. учит. ін-т. Вчителював на Поліссі. Під час Поліського повстання проти УНР К. очолював 2 поліський полк. З 1921 живе в Коростені, з 1934-1936 директор ін-ту історії мат. культури АН УССР, секретар партосередку ВУАН. Брав участь у розправі над школою Грушевського в складі ВУАН. Пр.: «Записки про досліди археологічні коло м. Коростеня року 1925» (1926), «Археологічні дослідження на території БОГЕСУ 1930-1931» (1933).
Козубський Борис, укр. діяч з Крем’янеччини. За фахом юрист. Запроторений поляками 1935 до концтабору в Березі. Загинув К. 1954 в концтаборах Мордовії.
Г. Черняхівський. Тернисті дороги Козубських. – г. «Укр. слово», К., 30.03.1995.
Козяр Микола, укр. освітній діяч Берестейщини. Родом з Галичини. За призначенням «Рідної школи» викладає в школі ім. О. Стороженка в Бересті. Здібний організатор, наполегливий захисник українців Полісся. У 1944 арештований НКВД, закатований 1945 в берест. КДБ.
А. Харитончук. Укр. школа в Бересті на Поліссі. – г. «Голос Берестейщини», 1992, червень, № 2 (4).
Колас Якуб, Якуб Колас, біл. письменник. Н. 1882, Мінщина. П. 1956. Вчителював на Поліссі. Низка тв. написана на поліські теми. Білорусифікував Полісся.
[159]
Колбик (Ковбик) Семен, поліський скрипаль. Н. 1924, с. Глинка, Стол. У репертуарі К. переважають польки: «Шабасівка», «Монополька», «Уся-сюся», «А хто її знає», «Краков’як», «Оберек».
М. Казека. Столінскія музыкі. – МБ, 1990, № 9, с. 70.
Коленда Гавриїл, гр.-кат. (ун.) церковний діяч. Походив з біл. шляхт. родини. Настоятель уніат. на той час Ліщин. монастиря в Пинську 1666-70, відтак єп. турово-пин., відтак луцько-острозький, відтак з 1671 митрополит. Відома звада К. з єп. берест. Глинським та єп. турово-пин. Білозором, багата на наклепи, наїзди і вбивства.
С. К. Исторические сведения о правосл. церквях в г. Пинске, – «Виленский весник», Вильно, 1870, № 15, 16; І. Франко. Рец. на «Описание документов архива западнорусских униатских митрополитов, 1470-1700 гг.» – т. 19, К., 1958, с. 662-670.
Колесник Володимир, біл. письменник, критик. Н. 1922, Гродненщина. П. 1995. З 1954 працює в БПІ, де з 1956 завідує кафедрою біл. літ. Білорусифікатор Берестейщини.
Колесса Філарет, укр. фольклорист, музикознавець, композитор, літературознавець. Н. 17.07.1871, Галичина. П. 3.03.1947. Член НТШ. Записував і вивчав фольклор Прикарпаття, Лемківщини, Полісся. Разом з К. Мошинським 1932 здійснив експедицію на Полісся (регіон Лунинця), наслідком чого стала ст. «Народна музика на Поліссі» (1932).
Коліно, с., Іван., ср. Мохровський. На межі вол. на шляху Янів-Любешів. Від зал. ст. Янів-Поліський на пд. 19 км.
Колонія Ровини, с., Дорог., передмістя Дорогичина. З 1964 Сірєнєвка.
Коляди, с., Кам., ср. Відомлянська. Від зал. ст. Жабинки на пн. 28 км.
Колосун Микола, укр. поет. Н. і жив в с. Осся, Коб. Вчився в Холм. учит. семінарії. Переслідувався пол. владою. Учасник УПА. Окремі поезії К. друкувалися в г. «Наше життя». Загинув за невідомих обставин.
ЛУ, 1967, 22.09; І. Хміль. Укр. Полісся, Чікаго, 1976, с. 199.
Кольберг Оскар, пол. фольклорист і етнограф. Н. 1814. П. 1890. У 50-томному зібранні К. 52 т. (додатковий) присвячений Поліссю, записував пісні в с. Бездіж, Борова, Велика Рита, Дубой, Погост-Загородський, Шерешів. Записи К. точно передають укр. говіркові особливості та реалії побуту. І Україна і Білорусь для К. – «наша Литва».
Комар Олексій, укр. діяч Полісся Н. 1910, с. Хомськ, Дорог. П. 1993, Австралія. Емігрував 1944. Учасник патріотичних акцій в Австралії.
Комар О. – «Голос Берестейщини», 23.09.1994.
[160]
Комарівка, с., Берест., ср. Томашівська. Від зал. ст. Володава 3 км, від Берестя на пд. 67 км. Батьківщина С. Городчука, заступника прав рідного краю в 1939, та П. Климука, космонавта, який своєї національності зрікся.
Комарівська культура, назва від Могильника в Івано-Франківській обл. Племена КК жили в 12-15 ст. до н. е. на території Зах. України – на Дністрі, на Бозі, на Стиру, Горині. Населення КК жило в землянках, займалося рільництвом. Існує думка, що КК належала неврам, предкам слов’ян.