Кахановський Генадій, біл. краєзнавець, історик Н. 1936, Молодеч. р-н. Мінська обл. Вчився у пед. ін-ті в Москві. Послідовно білорусифікує історич. та етнограф. матеріал про Берестейщину.
Качановичі, с., Пин., межиріччя Прип’яті і Стиру. Шлюз на Прип’яті. Уперше згадується на 1387 у прізвищі «пан Качанович».
В. Алексиюк. Улюбил есьм островъ. – ж. «Неман», 1968, № 10, с. 187-188.
Качановський, один з кореспондентів Гільтенбранта, постачав останньому фольклорний матеріал з Берестейщини. У зб. СПНТСЗК опубл. в записах К. пісню «Ой, я тепер тута, тута, а завтра поїду» та низку загадок.
Качановський Георгій, біл. художник. Н. 23.04.1938, м. Берестя. Вчився в БТМІ, виставляється з 1968. Тв.: «Пробудження» («Робітничий клас», 1969), «Будівники» (1971), «Ливарний цех» (1972), «Індустріальний пейзаж» (1972), «Шахтарі» (1973), «Шинники» (1974), «Розвідувальники» («Нафтовики», 1980), «Сталевари» (1981), «Священна війна», триптих (1976).
Г. Качаноўскі. – ЭЛМБел., т. 3, с. 24.
Качинська Г., активістка оунівського підпілля на Поліссі. Дочка правосл. священика. Сестра С. Качинського. Нав’язала 1941 конспіративний контакт між Поліськими лозовими козаками і Т. Боровцем.
П. Мірчук. Укр. Повстанська Армія, Мюнхен-Львів, 1991, с. 192.
Качинський Сергій, діяч укр. визвольного руху. Р. н. невід, Полісся. П. 10.03.1943, с. Оржів, Рівненщина. З родини правосл. священика. Старшина пол. армії. Військовий референт Крайового проводу ОУН Північно-зах. земель. Псевдо «Остап». З санкції проводу в жовтні 1942 організує на Берестейщині в кол. Дивинському районі першу сотню УПА. К. загинув у бою з німцями. Один з перших героїв повстан. епопеї.
П. Мірчук. Укр. Повст. Армія, Мюнхен-Львів, с. 27, 191.
[151]
Квартирук Левко, укр. активіст Берестейщини. У першу світову солдат рос. армії, потрапляє до німців у полон. Залучається СВУ до складу «синьожупанників». Працює в укр. школі, заснованій «синьожупанниками». За УНР К. – секретар повіт. староства в Кобрині. 1919-1939 жив у Кобрині, керував хором при соборі Олександра Невського, 1940-1941 ув’язнений в Бересті, емігрує. Висвячений на священика був настоятелем укр. правосл. церкви Баффало.
І. Хміль. Укр. Полісся, Чікаго, 1976, с. 229.
Квасницький, див. Злотий Квасницький.
Квітка Климент, укр. фольклорист, музикознавець. Н. 4.02.1880, с. Хмелеве, Сумська обл. П. 19.09.1953. У зб. «Укр. нар. мелодії» (1922) є пісні з Пружан. району. Як згадує К. в ст. «Іван Франко як виконавець народних пісень» (зб. «Творчість Івана Франка», К., 1956, с. 174), в нього були ще недруковані записи колядок з Берестейщини. К. вивчав укр.-біл. музичні контакти, листувався з М. Янчуком і Ю. Карським.
Кейстут, Кейстутіс, лит. князь, син Гедимина. Н. 1297. П. 5.08.1382. З 1341 тримав уділ у Бересті, захопленому Литвою після агресивних воєн проти Гал.-Вол. держави. Підтримував Любарта в боротьбі з поляками. Батько Витовта.