Жабчицький район, адм.-терит. одиниця до 1954 в складі Пин. обл., зі скасуванням останньої – Берест. 1957 ЖР скасовано, його територію розподілено мій районами Іван., Логишинським і Пин.

 

Жагель Михайлович Лис Г., див. Михайлович Жагель Лис.

 

Ждан Московчин, козак низовий запорозький, учасник Лівонської війни на боці Речі Посполитої. Значиться в козацькому реєстрі з 1581. Прізвисько походить від назви укр. села Машковичі, Берез.

Реєстр 1581 року. – ЛУ, 1991, 13.06; Я. Дзира. Перший паспорт козацтва. – там же.

 

Желислав, воєначальник у війську Волин. князівства у ХІІІ ст., воєвода. Улітку 1262 спільно з воєводою С. Медушником боронив від литовців Полісся, переслідував лит. загін від Каменя (Каширського) за Ясельду. Учасник багатьох виправ кн. Володимира Васильковича.

Гал.-вол. літопис. – ж. «Жовтень», 1982, № 7, с. 63.

 

Жигальський Микола, укр. активіст в Австралії, куди переселився 1952. П. 1993. Родом з Пинщини. Уважав себе потомком козацького роду. Приймав участь в укр. акціях.

Дві сумні вістки з Австралії. – ГБ, 1993, № 2(8).

 

Жигулянка, річка, ліва притока Ясельди, тече на межі Івацевицького і Берез. районів, в нижній течії через о. Чорне, біля Здітова впадає в Ясельду.

 

Жидче, с., Пин., ср. Хоїнська, від Пинська на пд. 24 км. Над р. Стир.

 

Жилавий Іван, укр. активіст на Поліссі. Н. на Станиславівщині. П. 1943, Кобринь. Був старшиною австро-угор. армії, потрапив у рос. полон, одружився з біженкою з с. Стригове, Кобр. Ставши мешканцем Полісся 1919, приймав участь в укр. русі. Під час нім. окупації пол. підпільники знищили Ж., вкинувши до криниці.

І. Хміль. Укр. Полісся, Чікаго, 1976, с. 246-248.

 

Жилинський Йосиф, рос. генерал. Родом з Віленщини. Очолював 1873-1898 Західну (Поліську) експедицію для осушування боліт. Автор опису праці Зах. експедиції.

 

Жилко Федот, укр. мовознавець. Один з упорядників і теоретиків АУМ. Про передумови утворення діалекту Берестейщини Ж. пише: «Ареали берестейського діалекту (укр. мови) в південній частині Берестейської області БРСР і на півночі Волинської області визначалися мовними процесами в рамках Берестейської землі і Турівського князівства». Пр.: «Ареальні одиниці укр. мови» (1972), «Нариси з діалектології укр. мови» (1955), «Деякі питання класифікації говорів укр. мови в світлі даних лінгвістич. географії» (1958), «Переходові говірки від укр. до біл. мови в південно-західних районах Чернігівщини» (1953).