Василевич Мартин, берест. міщанин, купець. Спільно з С. Остапковичем торгував 1562 худобою в Луцьку.
Торгівля на Україні. ХІV – середина XVIII ст. Волинь і Наддніпрянщина, К., НД, 1990, с. 98.
Василевич Микола, збирач укр. фольклору на Берестейщині, вчився в Молодечненській уч. семінарії, пісні записував у с. Сілець, тепер Берез., опубл. в СПНТСЗК, 1866.
[81]
Василевич Ян, іконописець з Кобриня, ХVІІІ ст., автор відомих ікон «Варвара Покутниця», «Миколай», середина ст., вивезені і переховуються в МСБК у Мінську.
ЭЛМБел, т. 1, с. 338.
Василевська Ванда, пол. сов. письменниця. Н. 21.1. 1905. П. 29.07. 1967, Київ. Цикл повістей «Пісня над водами» побудований на поліському матеріалі. Дія відбувається в околицях Пинська. Герої-поліщуки бачаться авторці українцями.
Василевський Микола, активіст коб. «Просвіти» у 1930-х рр.
А. Мартинов. Первая «Просвита» в Кобрине – г. «Берестейський край», 1996, № 1.
Василенко Онопрій, укр. письменник, будитель Берестейщини. Псевдоніми Охрім Варнак та Онисько Васюта. Н. 15.06.1861, с. Каврай, Золотоніський пов. Полт. губ. П. 20.12.1921. Селянський син В. самотуж здобуває освіту. 1882-1919 служить в армії писарем інженер. управління в Полтаві, Петербурзі, Севастополі, Варшаві, Бересті, Бобруйську. Публікував вірші й дописи в ЛНВ, «Зорі». У Бересті 1902-1914. З участю В. в Бересті засновується укр. самодіяльний театр, організовується читання лекцій, відзначаються Шевченківські ювілеї, надто 100-річчя з дня народження. В. упорядковував могилу О. Стороженка. Перебував під наглядом поліції.
К. Василенко. В. Василенко. Онопрій Василенко. – г. «Наше слово». В-ва, № 39, 1986, 30. ХІ. с. 3; Варнак Охрім. – Шевченківський словник, т. 1, К., 1976, с. 101; Варнак Охрім. – УРЕС, т. 1, 1986, с. 251.
Василина, укр. патріотка. Нар. в с. Болота, Кобр., далека родичка і подруга письменника І. Хмеля, учасниця укр. збройного руху, зв’язкова загону УПА «Помста Полісся». Разом з братом потрапила 1943 в полон до сов. партизан Федорова, була по-звірячому замучена.
І. Хміль. Укр. Полісся, Чікаго, 1976, с. 191.
Василь Михайлович, уд. пинський князь з роду Наримунтовичів. Пропольської орієнтації.
Васильківській П., керівник повстанців 1658-1660 у Пин. пов. Можливо Василевич.
Василько Романович, гал.-вол. князь, син Романа, брат Данила. Н. 1199. П. 1271. По смерті батька малолітній ВР разом з матір’ю і братом Данилом рятувалися від чвар у Польщі. Тоді ж берестяни запросили ВР з матір’ю княжити в Бересті, де ВР і княжив до 1211. Від 1241 ВР князь волинський, від 1264 гал.-вол. Захищаючи Полісся від литовців і ятвягів, ВР часто бував на Поліссі.
М. Гр. ІУР, т. 3, Л-в, 1905. с. 24, 33, 44; І. Крип’якевич. Галицько-Волинське князівство, К., 1984, с. 22-153.
Василько Ярополчич, берест. князь, син Ярополка Ізяславича, провадив боротьбу 1177 за Берестя з мін. кн. Володимиром.
М. Гр. ІУР, т. 2, К., 1992, с. 367.
Вассіан, єпископ у Пинську, згадується на 1540.
[82]
Вассіан, єпископ володимирсько-берест., згадується в грамоті, написаній 1401 в Кобрині.
Словник староукр. мови, т. 1, К., 1977, с. 93.
Вассіан, єп. турово-пин., згадується на 1495.
Біскупство пінськє – ЕП, т. 4, В-ва, 1860.
Васько Туровець, низовий козак запорізький, значиться в козацькому реєстрі з 1581 як учасник Лівонської війни.
Реєстр 1581 – ЛУ 13.- 6.1991