Бартоломій з Берестя, бакалавр Крак. ун-ту на 1470.
Александровіч С. З майго падарожжа. – ж. «Полымя», 1969, № 8, с.173-174
Басетля, струнний муз. інструмент. За конструкцією і розмірами Б. схожа до віолончелі (басолі), за функцією – до контрабаса.
Баторія Стефана грамота, виклик до берест. суду берест. землянина О. Костомлоцького. Від. ім. короля грамоту уклав берест. писар Ф. Потій 1580. Мова укр. Оригінал БСГ зберігається в ЦДІА УССР в Києві.
Каталог колекцій документів Київ. археограф. комісії. 1369-1899, К., 1971, с. 32.
Батчі, с., Кобр., від Кобриня на пн-зх 11 км. 1945 в Б. була зроблена спроба українізувати школу. Вчитель Волосюк потрапив до ув’язнення.
Батчук, автор публікації «До етнографії Кобринського повіту» («Город. губ. ведомости», 1891, № 68). Публ. Б. – рецензія на ст. «Кілька зарисув з жиця люду вєйскєго в Кобриньскєм пшез К.» імовірного авторства Крашевського І. Ю. з ж. «Атенеум» (1850, т. 4). Б. подає в рос. транскрипції добірку укр. пісень з Кобринщини, зап. і опубл. К.
Башук Петро, діяч укр. визвольного руху. Н. 1911, Львівщина. П. 1995, Вінніпег, член ОУН, псевдо «Чок». Студентом за патріотичну діяльність ув’язнений пол. владою до концтабору в Березі. У 1937 був учасником самооборонної групи «Вовки» на Поліссі, потім Б. – учасник «Поліського лозового козацтва». По війні на еміграції.
г. «Шлях перемоги», ч. 23, 1995, 17.06.
Бегін Менахем, ізраїл. держ. діяч. Н. 6.08.1913, Берестя. П. 9.03.1992, Ієрусалим. 1939 депортований до Гулагу. У Палестину потрапив з армією Андерса.
[50]
Бездіж, с., Дорогич., 15 км на пн. від Дорогичина, 10 на пд. від Ясельди. Відоме з ХVІІ ст. як нас. п. у воєвод. Берестейському. 1864 Б. Кадлубовський записав у Б. добірку укр. пісень. Троїцька церква.
Безок, укр. с., Малорит., ср. Луківська. На вол. межі.
Безручко Марко, укр. військ. діяч, генерал армії УНР Н. 1883, Херсонщина. П. 1944. Навесні 1920 Б. квартирував у Бересті, де формувалася Шоста дивізія УНР, якою командував Б.
Безсонов Петро, рос. літератор і фольклорист. Н. 1828. П. 1908. Проф. Хар. ун-ту, де зарекомендував себе українофобом, відомий донос Б. на Сумцова, але визнавав вплив укр. культури на рос. Видав 1871 зб. «Белорусские песни», куди включав 18 пісень зі зб. Р. Зенькевича «Пьосенкі гмінне люду піньскєго», попередньо знівелювавши їх укр. мову.
Безхлібичі, с., Пин., ср. Дубойська. На кінець ХІХ ст. нараховувало 21 двір. З 1964 Сосновичі
«Беларуская савецкая энцыклапедыя» (БелСЭ), 12 томів, вид. у Мінську біл. мовою 1969-1975. Ред. П. Бровка, І. Казенка, А. Петрашкевич, І. Саламаневич, І. Шамякін та інші. Уведено в обіг чимало нових фактів, у тому числі з історії Берестейщини, дано узагальнену, але суперечливу картину біл. істор. і культ. процесу, знецінену компартійною ідеологією. Щодо Берестейщини ред. БелСЭ стоїть на позиціях замовчування місцевого українства, його історії, мови, культури.
Бенде Лука, біл. критик і літературознавець. Н. 1903, с. Щокицьке, Іван. П. 1969. Вчився в комуніст. ун-ті ім. Леніна в Мінську. Працював в ін-ті літ. і мист. АН БССР. Донощик і провокатор. Шельмував творчість Я. Купали, Я. Коласа, З. Бядулі, звинувачував у націоналізмі.
Бердичі, с., Берест., ср. Чернинська. Від Берестя 15 км.
Бердище, с., Малорит., ср. Луківська. Від Малорити 21 км.
Бережне, с., Стол., на лівому березі Горині. Відоме з 1508, коли було дароване кн. Ярославичем П. Олеші. В Б. записано легенду про Героїма. У ХІХ ст. Б. належ. Чернецьким. Тоді в околицях села водилися бобри. Пам’ятка церковної архітек. церква Параскеви П’ятниці.
Береза, Береза Картузька, Картуз-Береза, місто, рай. центр, на залізниці і гостинці Берестя-Мінськ. На правому березі Ясельди. На 1969 7,5 тис. мешк. Відома з 1477 як село. Від 1521 належить до Кобр. повіту, від 1629 має статус містечка. 1648-1689 збудовано монастир картузів. Зруйнована 1706 Карлом ХІІ. Під Росією входила до Пружан. повіту. У 1908-1915 в Б. діяв самодіяльний укр. театр, вистав. укр. водевілі, 1922-1935 філія «Просвіти».