«Акты Брестского гродского суда » , вид., у Вільні 1870, сс. 416+ХХ, зб. документів про діяльність Берест. суду, який розглядав кримінальні і цивільні справи шляхти та ін. верств населення.
«Акты Брестского гродского суда » , Вильна, 1870, сс. 615+64. Продовження попереднього видання.
«Акты Брестского зем ськ ого суда» , Вильна, 1867, сс. 361+Х, зб. документів про цивільні процеси шляхти Берест. повіту, вид. Віленською археограф. комісією. Земські суди існували до 1795.
«Акты Брестского и Гродненского гродских судов с присовокуплением привилегий на землевладение в Брестской Кобринской экономиях», Вильна, 1871, сс. 450+41
«Акты Брестского подкоморского суда; акты Брестской магдебургии; акты Каменецкой магдебургии», Вильна, 1872, сс. 614+83, зб. документів
[41]
про діяльність берест. підкоморського суду – про розгляд межових земельних суперечок. Акти магдебургії являють собою документи самоврядних адміністрацій Берестя, Кобриня і Кам’янця.
Алексєєв Євген Венедиктович, укр. лісознавець. Н. 10.10.1869. П.18.10.1930. Вчився в ліс. ін-ті в СПб. Досліджував і впорядковував Біловезьку Пущу. Проф. політех., потім сільгосп. ін-тів у Києві. Пр.: «Про основні поняття лісівницької типології» (1927), «Типи укр. лісу» (1928), «Лісоводство» (1929)
Алексєєв Є. – УРЕС, 1985, т. 1, с. 50
Алексіюк Михайло Іванович, берест. краєзнавець, наук. працівник Берест. краєзнавчого музею, колекціонер поліської старовини, автор ст. і заміток на різні теми берестеїки в біл. виданнях, зокрема в БелСЭ: «Берест. монетний двір» (т. 2, с. 434). «Берест. воєводство» (т. 2., с. 421), «Кобринське князівство» (т. 6., с. 43), «Кам’янець» (т. 5., с. 361). Трактує Берестейщину як частину Білорусі.
Альбрехтове, укр. с., від 1958 в складі м. Пинська, до 1939 земельні угіддя А. належали Скирмунтам, 1905 з ними позивались селяни сусідніх Пинкович
Амфілохій, єп. володимирський. Р. нар. невід. П. 1122. Первісно чернець Печерського монастиря. У Володимирі з 1105. В єпархії, до якої належала і земля Берест., боровся з рештками поганства.
А. Дублянський. Укр. святі.-г. «Старожитності», К., 1991, ч. 6.
«Америка», укр. нар. пісня еміграційного циклу з кінця ХІХ ст. Окремі варіанти пов’язані з Поліссям. Побутував зокрема варіант про події в Україні 1944-1950. Там є слова: «В Америці любій і п’ють, і гуляють – в Україні милій без хліба вмирають»
[42 ]
Ананія, укр. різьбар на дереві. Жив і творив між 1459 і 1526 у Пинську при дворі кн. Федора Ярославича. Збереглася різьблена ікона «Премудрість созда себі храм. Празники». Ікону виявлено 1849 в колекції Бланжі, Франція, утрим. в Рос. музеї в СПб. Там же зберігається копія «Празників» та ікона «Святий».
И. И. Плешанова. Два резных образка в собрании Русск. музея. – "Памятники культуры. Новые открытия. Ежегодник 1979 года", Л., 1980; Ананія. – ЭЛМБ, т. 1, с. 109; А. Ляванова. Старажытнабеларуская скульптура", Мн., 1992.
Андрасюк Василь, збирач укр. фольклору на Поліссі. Нар. в с. Озяти, тепер Жаб., вчився в Молодечненській семінарії в 60-ті рр. ХІХ ст. Добірка пісень у зап. А. опуб. в СПНТСЗК: «Єсть у полі верба», «Ой, вийду я за новиї ворота», «Росла в ліси сосна», «Ой, воли мої половенькиї», «А я поле не орала», «Ой, сини мої, соколики мої», «Послала дочку мати в ліс калини ламати», «Соловейку маленький», «Ой, у лузі калинонька, у лузі», «Під горою трава шумить», «Під гаєм зелененьким убита дорожка», «Вітер повіває», «Зелений дубе, чого нахилився», «Ой, летіли голуби», «Ой, зажурився ясний соколонько», «Повій, повій, тихий вітьор».
Андрасюк Григорій, збирач укр. фольклору на Поліссі. Уродженець с. Озяти, тепер Жаб. Вчився в Молодечненській семінарії. Пісні в записах А. опублік. в СПНТСЗК: «А в Маруси хата на помости», «В край дороги широкеї», «Дівчинонька по гриби ходила», «З-пуд крем’янеї гори», «Котився вінчик по полю», «Коло нового двора», «Линув соколик через три ліси», «На дорози чебрець уродився», «Не горох при дорози котився», «Ой, ти, вербо зеленая», «Ой, вернувся муй миленький», «Ой, темная ноченька та невидная», «Ой, час, пора, мати», «Ой, куди підеш, молодий жовнироньку», «Ой, у ліси при дорози», «Ой, я поля не орала», «На дворі верба», «Ой, при мори да при синюм», «Ой, пушов мій миленький», «Ой, скажи-скажи, соловієньку», «Ой, орав Семін поле», «Рубаю дубину на милої спину», «Сонечко горою іде», «У городі барвіночки», «В Ієрусалимі коло міста» (духовна вірша), «Подякуймо попонькови», «До долу вітечко, до долу», «Братику, наміснику», «Ой, не єсть то братик – татарчук», «Одсунься, братику, од сестри», «Ой, у городці на яруй рутці», «Наша сванечка з міста».
Андрейкович-Бутовт Марія, пол. художниця. Н. 22.VII. 1852, с. Баландичі, Іван. П. 1933. Батьки А. учасники пол. повстання 1863-1864, через що були разом з дочкою на засланні. Живопису вчилася в Мюнхені, відвідувала Італію. Жила у В-ві та в Горностаєвичах, Білорусь. Тв.: «Кардинал Ян Медичі з Помпеєм Лаертом на римських розкопках» (1877), «Милосердя королеви Ядвиги» (1884), «Горець грає на кобзі» (1886).
Андрій, гал.-вол. боярин, полководець Данила Галицького, очолював 1240-1250 походи проти поляків, угорців, литовців, ятвягів.
Андрій. – ЕУ, т. 1, Л-в, 1993 с. 45.