Методичні рекомендації з написання та захисту курсових робіт.
Знання чинного законодавства, уміння правильного його застосувати є вимогами, що ставляться до випускників вищих навчальних дисциплін юридичного профілю, а тому курс «Судові та правоохоронні органи України» є навчальною дисципліною при вивченні якого передбачається написання курсової роботи.
Написання і захист курсової роботи є однією з форм навчання, контролю і перевірки глибини опанування основними положеннями курсу «Судові та правоохоронні органи України», а також розвитку навичок аналізу нормативних та літературних джерел.
Загальні положення
Курсова робота з дисципліни «Судові та правоохоронні органи України» виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних слухачами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного завдання, формування у студентів навичок самостійної наукової роботи.
Курсова робота повинна бути самостійним науковим твором, що висвітлює певну проблему організації та діяльності судових та правоохоронних органів України. Під час написання та захисту курсової роботи студенти повинні показати вміння працювати з фаховою літературою, аналізувати нормативні джерела, робити обґрунтовані висновки, вносити пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства.
Вибір теми курсової роботи
Тему курсової роботи студент обирає самостійно на підставі затвердженого кафедрою переліку тем курсових робіт. Після обрання теми курсової роботи студент повинен скласти її план та узгодити з викладачем. Ту саму тему можуть виконувати не більш двох студентів за умови, що вони не в одній групі і зміст курсових робіт не збігається.
Структура і написання курсової роботи
Зміст курсової роботи має відповідати обраній темі, рекомендується наступна структура: титульний аркуш; план; вступ; основна частина; висновки; список використаних джерел.
На титульному аркуші вказуються (додаток А):
1) назва вищого навчального закладу;
2) назва кафедри;
3) назва (тема) роботи;
4) прізвище та ініціали слухача, курс, факультет та номер його навчальної групи;
5) відомості про викладача, якій перевіряє роботу;
6) місто та рік виконання роботи.
План (Додаток Б) подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, вступу, висновку, додатків, списку використаних джерел.
У вступі розкривається актуальність і стан розробки обраної теми її практичне значення.
В основній частині аналізуються теоретичні положення кожного питання, висвітлюються проблемні питання, наводяться приклади слідчої та судової практики, викладається власне бачення розв’язання цих проблем. У курсовій роботі потрібно стисло, аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тощо.
У висновках подаються найбільш важливі результати дослідження, пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства.
Список використаних джерел це бібліографічні описи використаних монографій, статей, підручників, нормативно-правових актів, який доцільно складати за схемою: 1) нормативно-правові акти за юридичною силою; 2) монографії, підручники, довідники, статті з періодичних видань - в алфавітному порядку (додаток В). Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати з таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила''.
Перед початком безпосереднього написання курсової роботи слухач повинен ознайомитися з рекомендованими нормативними та літературними джерелами.
Написання курсової роботи - це систематизований грамотний і самостійний виклад слухачем основних положень теми, який відображає розуміння ним певних проблем кримінального процесу.
При використанні літературних та інших нормативних матеріалів необхідно давати відповідні посилання у відповідності до вимог державного стандарту (Додаток Г). Такі посилання дають змогу перевірити достовірність відомостей про цитування джерела. Якщо використовують матеріали з монографій, статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, на яке дано посилання в курсовій роботі.