Ланцюг цінності окремого підприємства
СировинаàДослідження та розробкиàВиробництвоàМаркетингàРозподіл
(дистриб’юція)à Обслуговування.
Ланцюг цінності окремого підприємства надано у вигляді набору видів економічної діяльності, що здійснює дане підприємство в різних галузях функціонування. Необхідно додати, що ланцюг цінності підприємства під впливом ринкових пріоритетів і нових технологій здатен до постійних змін та удосконалення. І цю здатність до розвитку та удосконалення необхідно постійно використовувати. В даному випадку розвиток ланцюга цінності можна уявити у вигляді висхідної спіралі.
Підприємство, що бажає покращити свою успішність і прибутковість, повинно дослідити власний ланцюг цінності. У випадку, коли підприємство диверсифіковане, таких ланцюгів може бути декілька.
88 . Взаємодія основних сил конкуренції в конкретній сфері бізнесу. Урахування стадії життєвого циклу підприємства.
89 . Основні теорії формування конкурентних переваг. Відносність конкурентної переваги.
90 . Порівняння умов багатонаціональної і глобальної конкуренції. Особливості формування конкурентних переваг та їх межі за умов багатонаціональної конкуренції.
91 . Г лобальна конкуренція: взаємозв*язок конкурентних умов на різних національних ринках
Глобальна конкуренція має місце, коли ціни і конкурентні умови національних ринків тісно зв'язані між собою. У цьому випадку має сенс говорити про світовий чи глобальний ринок: конкурентна позиція фірми на одному національному ринку значно впливає на її позиції на іншому. В умовах глобальної конкуренції лідерство фірми забезпечується її діяльністю на всіх ринках, але особливо необхідно завоювати перевагу в стратегічно важливих країнах, де місткість ринку найбільша й існує розвита інфраструктура. Саме на стратегічних ринках конкуренція досягає найбільшої гостроти. Глобальною конкуренцією характеризуються цивільне авіабудування, автомобільна, годинникова, шинна, телекомунікаційна і деякої іншої галузі.
Глобальна конкуренція виникає тоді, коли фірма має глобальний погляд на конкуренцію і вирішує максимізувати прибуток, використовуючи джерела її створення по усьому світі. Глобалізація конкуренції в галузі усвідомлюється і визначається стратегічним підходом менеджерів організацій. Оскільки вони визнають можливість, конкурувати по усьому світі, вони перебудовують свої стратегії. Інакше кажучи, глобалізація конкуренції супроводжується глобалізацією стратегій організацій.
Конкурентні стратегії, що лежать в основі звичайних стратегій організацій переважно статичні і тому найбільше успішно реалізуються в стабільному конкурентному середовищі. Глобалізація ж робить конкурентне середовище високо рухливим.При глобальній конкуренції фірми, що проникають на нові міжнародні ринки, впливають на організації, що закріпилися там раніше, тим, що приносять із собою на поле конкуренції різні конкурентні переваги (а не одне, навколо якого будується конкурентна стратегія). Розширюючи і, комбінуючи різні джерела диференціації і лідерства в, витратах, ці, часто глобально орієнтовані, організації виходять за рамки простих загальних стратегій. Вони розвивають численні джерела переваг, використовуючи можливості ведення діяльності по усьому світі, і, користаючись взаємозв'язками між різними видами діяльності на, продуктових і географічних сегментах, у технологіях і галузях.
Міжнародна торгівля дає країні можливість підвищувати продуктивність свого виробництва: спеціалізуючись на тих галузях і сегментах ринку, де її фірми порівняно більш конкурентоспроможні, ніж іноземні, та імпортуючи ті товари й послуги, за якими її фірми поступаються закордонним.
Щоб домогтися успіху в конкуренції, фірми даної країни повинні мати порівняльну перевагу у вигляді або більш низьких витрат, або різноманітних товарів, які визначають вищі ціни. Щоб зберегти за собою ця перевагу, фірми повинні згодом вирватися вперед по інших напрямах, тобто через підвищення якості товарів і послуг або підвищення продуктивності.
94. види міжнародних стратегій
Поняття стратегія уже щільно увійшло в лексикон управлінської діяльності. Слово "стратегія", в перекладі з грецької означає "мистецтво розгорнення військ в битві", на протязі останніх двадцяти років широко увійшло в теорію і практику менеджменту. З точки зору сучасних уявлень про управління, стратегія це не абстрактний предмет, це сильна ділова концепція плюс набір реальних дій, який здатний привести цю ділову концепцію (бізнес-концепцію) до створення реальної конкурентної переваги.
В умовах міжнародної конкуренції в різних галузях на підприємствах необхідно чітко визначити міжнародні стратегії, щоб компанії боролися ефективніше зі своїми конкурентами. Отже, перейдемо безпосередньо до видів міжнародних стратегій.
Існують наступні варіанти здійснення діяльності фірми на зарубіжних ринках інших країн:
Передача права на використання власних технологій, на виробництво чи збут її продукції іноземним фірмам;
· Посилення національного виробництва і вивіз продукції на іноземні ринки з застосуванням власних і інших збутових каналів;
· Використання багатонаціональної стратегії, в рамках якої розроблюється окрема стратегія для кожної країни, яка відповідає попиту споживачам і конкурентним умовам країн. Діяльність фірми в одній країні не залежать від діяльності фірми в іншій країні;
· Використання глобальної стратегії низьких витрат, при якій фірма орієнтується на малозатратне виробництво на всіх стратегічно важливих ринках світу. Ціль - створити низький рівень витрат порівняно з конкурентами в рамках світового ринка;
· Використання глобальної стратегії диференціації, при якій фірма диференціює свій товар по одним і тим же характеристикам в різних країнах з цілю створення постійного іміджу на світовому ринку; проводиться жорстка координація діяльності в всіх країнах;
· Використання глобальної стратегії фокусування - діяльність координується на основі низьких витрат і диференціації.
Продаж ліцензій буде вдалим в тому випадку, коли фірма має вагомі технологічні розробки, але не може самостійно здійснювати свою діяльність в інших країнах тому, що недостатньо ресурсів чи відсутність іноземних організаційних структур.