Маринка та Галинка

Сьогодні Маринка

Уроків не знала.

Домашнє завдання

В Галинки списала.

 

Зі школи додому

Вернулись дівчатка,

І тут повторилось

Усе в них спочатку.

 

Удома Маринка

Отак міркувала:

— Сьогодні в Галинки

Уроки списала.

 

Чого ж я завдання

Робити спішу?

І завтра в Галинки

Уроки спишу!

 

Галинка ж удома

Отак міркувала:

— Сьогодні Маринка

У мене списала.

Чого ж я завдання

Робити спішу?

Його у Маринки

Я завтра спишу!

 

А ранком у школі

Зустрілися двоє.

Спочатку дівчатка

Зраділи обоє.

 

Та стала Маринка

Галинку питати:

— Чи можна іще раз

У тебе списати?

 

Галинка у сльози:

— От бачиш, яка ти, —

Я думала в тебе

Сьогодні списати!..

 

До столу учителька

Їх запросила

І порівну двійку

На двох розділила.

 

Хлопчик Ох

Познайомтесь: хлопчик Ох,

Охає за десятьох!

 

Ранок стеле світлу путь,

Школярі до школи йдуть.

Тільки Ох прилип до ліжка:

— Ох! Полежу ще хоч трішки!

 

Для Максима, Юри, Клави —

Для усіх урок цікавий.

Ох зіває в кулачок:

— Ох! Як довго йде урок!

 

Ось указку Ох тримає —

Хлопець Африку шукає:

— Ох! Куди це з карти зник

Всім відомий материк?..

 

Ох рішати став задачу

І над нею ледь не плаче:

— Ох! Задача не легка,

Краще я спишу в дружка!

 

Ох заглянув у шпаргалку,

Та шпаргалку-виручалку

В нього вчитель відібрав...

— Ох! Навіщо підглядав?!

 

Мати кашу варить сину —

До обіду півгодини.

Ох за нею ходить вслід:

— Ох! Коли вже той обід?

 

Триста кроків до кіно,

Пішки був би там давно,

Та сидить Ох і чекає:

— Ох! Трамвая щось немає.

 

Мчить на санях із гори

Цілий поїзд дітвори.

Тільки Оха там нема.

— Ох! Мороз чене пройма!

 

Одягли ми ковзани,

І у всіх біжать вони.

Ох, мов козлик на льоду:

— Ох! Тримайте! Уп-паду!

 

Ми комедію дивились,

Ми сміялись — аж втомились.

Тільки Ох там бубонів:

— Ох! Я спати захотів!..

 

Дощ весняний сіє з неба,

Обійти калюжу треба.

Ох стоїть і дожида:

— Ох! Хай висохне вода!

 

Треба Оху м'яч підняти

Там, де гуси й гусенята.

Ох спинився і гука:

— Ох! Боюся гусака!

 

І Андрійко, і Микола

Кличуть Оха грать в футбола.

Ох із місця анітрішки:

— Ох! Болять у мене ніжки...

Ми колгоспу помагаєм,

Колоски в мішки збираєм.

Тільки Ох не йде у поле:

— Ох! У мене в боці коле!..

 

У вікно влетіла муха,

Сіла Охові на вухо.

Ох руки не підійма.

— Ох! Нехай злетить сама!..

 

Ми рибалимо удвох,

Вудку взяв і хлопчик Ох,

Та заснув там: люлі-люлі!

Ловись, рибко, із каструлі!..

 

Сонце гріє гаряче,

Сонце гріє, аж пече...

Тільки Оху це байдуже!

— Ох! Вода холодна дуже!..

 

Коло річки Ох бродив,

Черевики забруднив.

— Ох! Це ж треба мити їх.

Краще я піду в брудних...

 

Коло вогнища хлоп'ята.

Дрова Ох пішов шукати.

Як пішов, та й не прийшов —

Ані Оха, ані дров!

 

Може, він прийшов у клас?

Може, Ох той серед вас?

 

ВОРОНА-КАРКАРОНА

— Де, вороно-

Каркароно,

Ти була?

Що, вороно-

Каркароно,

Принесла?

— Я проснулась,

Стрепенулась

І: "Кар-кар!" —

На воронячий

Зібралась

Я базар.

Рано-рано

Прилетіла

До струмка,

На городі

Проковтнула

Черв'яка.

Покружляла,

Покружляла

Я вгорі.

Горобців

Порозганяла

У дворі.

Стріла півня-

Розбишаку,

Пісняра—

І чкурнула,

Дременула

Із двора.