Тема 2. Філософія Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю: основні світоглядні ідеї.
Передумови й особливості філософії Давньої Індії і Давнього Китаю. Розуміння співвідношення людини і всесвіту в східній моделі філософствування. Розрізнення дійсного світу та світу страждання. Умоглядність як спосіб виявлення дійсності. "Веди" як одне з основних джерел вивчення релігійно-філософських уявлень стародавнього індо-арійського суспільства. Закон карми. Поняття сансари. Ортодоксальні і неортодоксальні філософські школи. Релігійно-філософські вчення: джайнізм, чарвака, буддизм.
Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Вчення про основу світу – дві протилежні сили «ян» та «інь». Конфуціанство та даосизм. Конфуціанство як напрямок давньокитайської філософської думки. Суспільно-політичні і етичні аспекти конфуціанства. Вчення про «благородного мужа». Вплив ідей конфуціанства на соціальну та культурну історію Китаю. Світоглядне значення ідей даосизму.
Основні поняття: «брахман», «атман», «дао», «де», «буддізм», «даосизм», «конфуціанство».
Тема 3. Антична філософія.
Космологізм давньогрецької філософії. Протофілософія давньої Греції (іонійська: піфагорійська, елейська школи). Специфіка гераклітівської діалектики. Ксенофан: критика релігійного антропоморфізму. Парменід. Шлях істини й шлях погляду. Тотожність буття і мислення. Основні характеристики буття за Парменідом. Апорії Зенона. Немислимість руху. Метод доказу від протилежного.
Емпедокл і Анаксагор. Давньогрецькі атомісти (Левкіпп і Демокріт). Розв’язання проблеми співвідношення цілого й руху в атомізмі Демокріта. Проблема співвідношення необхідності та свободи.
Антропологічний переворот у античній філософії класичного періоду. Софісти. Людина як міра усіх речей (Протагор). Сократ: його життя і характер філософствування. Сократ: діалектика, маєвтика, іронія – аспекти сократівського методу. Етичний раціоналізм Сократа: ототожнення знання і чесноти. Всесвітньо-історичне значення особистості Сократа.
Платон. Ідея як справжнє буття, як прообраз одиничних речей. Система ідей, ідея блага. Матерія як джерело множинності і мінливості. Діалектика Платона. Вчення Платона про душу.
Аристотель. Критика теорії ідей Платона. Первинна і вторинна сутність. Діалектика матерії і форми. Формальна, матеріальна, рушійна і цільова причини. Вчення про ентелехію. Вчення про Розум-Першорушій. Вчення про душу, види і здібності душі. Види знання. Класифікація наук. Аристотель як основоположник формальної логіки.
Філософія пізньої античності (скептицизм, стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм).
Основні поняття: «натурфілософія», «першопочаток», «хаос», «космос», «логос», «діалектика», «міра», «буття», «небуття», «атом», «детермінізм». «річ», «відношення», «релятивізм», «суб’єктивізм», «ідея», «форма», «ентелехія», «телеологія», «душа», «розум», «пригадування», «матерія», «існування», «сутність».