Ой ти гарний Семене
Ой ти, гарний Семене,
Прийди сядь коло мене,
І корова в мене є,
Сватай мене, Семене!
І корова в мене є,
Сватай мене, Семене!
Нащо мені та корова,
Що ти сама, як ворона,
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!
Ой ти, гарний Семене,
Прийди сядь коло мене,
І курочка в мене є,
Сватай мене, Семене!
І курочка в мене є,
Сватай мене, Семене!
Нащо мені тая курка,
Що ти сама, як та дурка,
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!
Ой ти, гарний Семене,
Прийди сядь коло мене,
І ягниця в мене є,
Сватай мене, Семене!
І ягниця в мене є,
Сватай мене, Семене!
Нащо мені та ягниця,
Що ти сама, як мазниця,
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!
А я візьму в одній льолі,
Аби мені до любові!
(Турбаба Любов Костянтинівна, 80 років)
НА ВУЛИЦІ СКРИПКА ГРАЄ
На вулиці скрипка грає,
Бас гуде - вимовляє…
Мене мати не пускає
На вулицю погулять.
Пусти ж мене, моя мати,
На вулицю погуляти,
На вулицю погуляти,
З парубками жартувати.
(Турбаба Любов Костянтинівна, 80 років)
ЧОЛОВІЧЕ, Я СЛАБА
Чоловіче, я слаба 3р.
Привези мені попа!
А чоловік послухав 3р.
Та й за попом поїхав
Чоловіче, вийди з хати 3р.
Буду жінку сповідати!
Ой піп жінку сповідає 3р.
І цілує й обнімає
А чоловік не стерпів 3р.
Та й взяв собі макогін
Попа - раз, жінку - два 3р.
Щоб не була більш слаба.
(Жмуренко Неля Андріівна, 75 років)
Загадки
Є у мене такий півень,
що попід землею ходить.
(Плуг)
Двоє водять,
двоє носять, а
двоє тримають,
якщо спіймають.
(Очі, ноги, руки)
Що на ярмарку не купиш?
(Розум)
Сам круглий, чуб зелений.
(Буряк)
Хто завжди правду каже?
(Дзеркало)
(Жмуренко Неля Андріівна, 75 років)
Прислів’я та приказки
Час на часу не стоїть.
Будеш трудиться — будеш кормиться!
Хоч долі, аби у своїй волі.Без сили даремний гнів.
Хазяїн на чуже рота роззявив. Кожному свого жалько.
Цей і на лету хапа.
(Турбаба Любов Костянтинівна, 80 років)
Частівки
Девяносто песен знаю.
Начинаю первую
Про любовь неверную.
Милый курит папиросу,
Рубаха белеется.
Либо любит, либо нет,
Не могу надеяться.
Милый курит папиросу,
Дым пускает на меня.
На товарища моргает
Ухажерочка моя.
Свети, месяц, посветлее,
Мне самой идти домой.
А вы, звездочки, скажите,
Где сейчас мой дорогой.
У саду под елочкой
Промету метелочкой.
Сяду я с Ванюшею,
Соловья послушаю.
Меня милый не целует,
Только обещается.
Но любовь без поцелуя
Строго воспрещается.
Меня милый не целует,
Говорит, потом, потом.
Я иду, а он на печке
Тренируется с котом.
Скоро, скоро лед растает,
Новый мост построится.
Скоро милый мой придет,
Сердце успокоится.
У меня вхажеров два,
В том краю, да в этом.
Одного люблю зимой,
А другого – летом.
У меня вхажеров три,
Три и полагается.
Я с одним иду домой,
Два стоят ругаются.
У меня вхажеров девять,
Что я буду с ними делать?
Восемь брошу, так и быть,
Одного буду любить.
Говорят, я некрасива.
Правда, не красавица.
Не усе красивых любят,
Хто кому понравится.
Некрасива, зато смела,
Завлекала, кого схотела.
Эх, тупни, нога,
Тупни, правенькая.
Все равно меня любят,
Хоть я маленькая.
Моя мила маленька,
Чуть повыше валенка.
В валенки обуется,
Как пузырь надуется.
Эх, подруга дорогая,
В нас миленочек один.
Я ревную, ты ревнуешь.
Давай его продадим?
Эх, подруга дорогая,
Я уж продавала.
Одна дурра на базаре
Цибули давала.
До чего собрать охота
В поле розовый букет.
До чего узнать охота,
Милый любит или нет.
Хорошо траву косить,
Которая зеленая.
Хорошо девку любить,
Которая веселая.
(Жмуренко Неля Андріівна, 75 років)
Висновок
За час навчальної літературно-краєзнавчої практики я дізналась багато нового про свій рідний край, про його традиції, обряди, легенди. У рамках практики нам випала нагода побувати у музеї Володимира Галактіоновича Короленка. Де ми мали змогу ближче ознайомитися з життям, побутом письменника та його сім’ї. Було дуже цікаво дуже цікаво дізнаватися щось нове про творця, адже наш університет названий його ім’ям. Також, ми відвідали Полтавський краєзнавчий музей. Де нам були представлені пізнавальні експозиції. Окрім цього, ми не обійшли стороною музей-садибу Івана Петровича Котляревського, де мали змогу відчути дух тієї епохи.
Я дуже вдячна таким людям як Любов Костянтинівна та Неля Андріївна за їх безмежну любов до рідного краю та інтересно до його народних традицій. Завдяки цій практиці я мала можливість поспілкуватись з такими чудовими людьми, які відкрили для мене багато нового. Також слід зауважити про такий важливий досвід збирання, накопичення та систематизації матеріалу. Даний вид практики був дуже корисним і цікавим для мене, у майбутньому я зможу використовувати цей досвід у своїй викладацькій діяльності.
Список використаних джерел
1. Полтава: книга для туристов/Г. А. Антипович, И. Д. Буряк, В. Ф. Волосков и др.. – 2-е изд., дораб. и доп. – Х.; Прапор, 1989.
2. Полтавіка – Полтавська енциклопедія. Том 12 – Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.
3. Андрійченко В.С. Український фольклор. – Львів, 1998.
4. Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.448-449.
5. Короленко В. Г. «…Что написано – неопровержимо» – «…Що написано – неспростовне» / Володимир Короленко. – К.: ДП "Видавничий дім «Персонал», 2010. 468 с. (Бібліотека українознавства; вип. 18). – Рос., укр.
Додаток
У рамках практики, наша група відвідала Державну спеціалізовану художню школу-інтернат І-ІІІ ступенів «Коле́гіум мисте́цтв у Опі́шні». Тут майстри навчали нас гончарної справи.
А також ми стали учасниками інсценування справжнього українського обряду весілля.
Звички та традиції давніх часі дуже відрізняються від сьогочасного весілля, тому нам було дуже цікаво спостерігати за цим захоплюючим процесом.
На другий день практики, ми відвідали Полтавський краєзнавчий музей та музей-садибу Івана Петровича Котляревського. 
