Кімната для вмивання

Дата: 2025-06-02; Просмотры: 13

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Кімната для вмивання обладнується в окремому приміщенні казарми. Стіни кімнати, як правило, на висоту 160 см обкладаються білою керамічною плиткою. Умивальники обладнуються з розрахунку один кран на 5-7 чоловік та не менше двох ванн для миття ніг на роту.

Фаянсові раковини умивальників установлюються посередині кімнати на металевому каркасі з двох боків, а ванни для миття ніг на висоті 45 см від підлоги.

Вище кранів перед кожною раковиною в рамці на розподільній стіні каркасу монтуються дзеркала розміром 30х40 або 40х60см, а також полиці для туалетного приладдя та вішалки для рушників. На підлогу стеляться гумові килимки (тільки біля ванн для миття ніг).

Душова кімната

В нових типових казармах в окремих приміщеннях обладнується кімната з душем на 2-3 кабіни та передпокій перед нею. У передпокої повинні бути 3-4 табурети, настінна вішалка на 10 гачків та дзеркало на стіні. На підлогу в передпокої та душовій стеляться 2-3 гумових килимки.

Туалет

Приміщення туалету повинно утримуватись у чистоті, своєчасно дезінфікуватися та мати хорошу вентиляцію й освітлення.

Туалет обладнується кабінами з висотою бокових стінок 200 см, в тому числі відстань від підлоги до щита — 20 см. Двері кабін обладнуються засувами, що знаходяться на висоті 40 см від підлоги. Кабіни споруджуються із розрахунку одна на 10-12 чоловік. Кабіни фарбуються масляною фарбою світло-сірого кольору.

На стінах проти кабін обладнуються пісуари із фарфорових унітазів зі зливом. Панель туалету на висоту 160 см обкладається білою керамічною плиткою, або фарбується масляною фарбою. Зовнішні туалети забезпечуються водонепроникними вигрібними ямами, не ближче 100 м від житлових приміщень.

Приміщення для занять спортом

Обладнується в спеціальному приміщенні або відводиться місце в спальному приміщенні.

При цьому стіни покриваються фарбою номер 31, зверху на ширину 26 см залишається крейдова побілка, знизу на висоту 30 см фарбуються обідок у колір номер 34. Двері фарбуються у білий колір.

На двері кімнати (у спеціально визначеному місці) на висоті 170 см від полу до нижнього зрізу вивішуються таблички з вказівкою номера кімнати та її призначення, а в середині кімнати на одній із стін на висоті 170 см опис майна.

При цьому там повинно знаходитись: шведська стінка; розбірні штанги; гантелі; перекладина; бруси; силові тренажери; килимові мати; дерев’яний поміст для занять з гирями. Із розрахунку одночасного заняття не менш 10% особового складу.

Кімната (місце ) для чищення зброї

В кімнаті (місці) для чищення зброї повинні бути столи для чищення (із розрахунку на одну третю частину особового складу підрозділу), мастило, матеріали і наочні посібники, плакати:

— щодо складання зброї ;

— щодо повного та неповного розбирання;

— витяг з огляду та технічного обслуговування зброї та боєприпасів;

— інструкції з правил та мір безпеки під час поводження зі зброєю та боєприпасами;

— витяг щодо типу мастил та матеріалів для чищення зброї.

Кімната підготовки офіцерів до занять

У кімнаті повинні бути:

— стіл письмовий однотумбовий (універсальний) – 3 од.;

— стілець армійський напівжорсткий – 4-6 од .;

— шафа металева – 1 од.;

— шафа канцелярська – 1 од.;

— вішалка настінна на 5 крючків – 1 од.;

— документація командира взводу (курсового офіцера) – 1 комплект.

Народознавча світлиця

Народознавча світлиця знаходиться у найбільш затишному, світлому приміщенні, яке здатне розмістити особовий склад підрозділу для проведення виховних заходів.

На зовнішній стороні вхідної двері вивішується табличка, на якій указують номер кімнати та її призначення, всередині кімнати опис майна, який там знаходиться.

В народознавчій світлиці повинні бути:

— столи універсальні військові та стільці армійські згідно з кількістю особового складу підрозділу;

— настільні ігри;

— технічні заходи пропаганди та музичні інструменти;

— підшивки газет;

— наочні посібники ;

— бібліотечка з літературою;

— стенди з наочною агітацією, які містять наступну інформацію :

1. Державний герб України.

2. Акт проголошення незалежності України.

3. Військова присяга.

4. Моя Батьківщина.

5. Президент України.

6. Міністр оборони України.

7. Керівний склад Міністерства оборони України.

8. Державна влада України.

9. Новітня зброя – гарант безпеки.

10. Велика Перемога.

11. Місто, в якому ми несемо службу.

12. Де відпочити у звільненні.

13. Військова частина.

14. Наш підрозділ.

15. З життя підрозділу.

16. Державний прапор України.

17. Витяг з закону України “Про Збройні Сили України”.

18. “Збройні Сили України призначені для захисту незалежності ,

територіальної цілісності та недоторканості України”.

19. Матеріали з Конституції України.

20. Карта України.

Температура повітря у приміщенні повинна бути не менше ніж +18°С взимку, освітлення 100 люкс.

Дезінфекційний куток

У дезінфекційному куточку повинно бути:

1. Настанова з профілактичної дезінфекції в підрозділах.

2. Мірний посуд 0,25; 0,5; 1л (банки вказаної ємкості).

3. Ємкість із щільно закритою кришкою, що пофарбована в темний колір з написом “10^го % — розчин хлорного вапна”.

4. Відро.

5. Ганчірки (250 гр.)

6. Фартух.

7. Окуляри.

8. Рукавиці.

9. Гумові чоботи.

Для проведення профілактичної дезінфекції в підрозділі необхідно:

а) розчином (250 г 10^го % розчину на відро води) намочити ганчірку й протерти тумбочки, спинки ліжок, дверні ручки, ланцюжки бачків, стільці, кришки вмивальників;

б) розчином (500 г 10^го % розчину на відро води ) обробити підлогу;

в) розчином ( 1л 10^го % розчину на відро води ) обробити на висоту 1,5 м стінки в кабінках, пісуари та унітази;

г) розчином ( 2л 10^го % розчину на відро води) обробити підлогу й стіни.

Примітка:

— розчин хлорного вапна повинен зберігатися в захищеному від сонця місці (10% розчин хлорного вапна зберігає свою природність протягом 3-х діб);

— у міру витрат хлорного вапна черговий підрозділу о 9.00 направляє днювального вільної зміни в кабінет № 000 санітарної частини з 3-х літровою ємкістю за розчином хлорного вапна.

8.4. Порядок забезпечення речовим майном, норми забезпечення

Речове майно військовим частинам відпускається в установленому Міністерством оборони порядку і відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України норм забезпечення військовослужбовців речовим майном у мирний час, а також до затверджених Міністерством оборони норм утримання цього майна на одного військовослужбовця у військових частинах.

Перша видача речового майна особам, яких призвали на військову службу, здійснюється з прибуттям їх до місця служби та зарахуванням до списків частини. Парадно-вихідне обмундирування, ватні куртки та спеціальний одяг видаються після розподілу та прибуття молодого поповнення у підрозділи частини. Наступна видача предметів речового майна відбувається після закінчення строків носіння раніше виданих речей. Призваним на військову службу водночас з новим одягом видається робочий бавовняний кітель та штани; а для виконання господарчих, будівельних робіт, обслуговування озброєння та техніки, крім того, із запасів частини (підрозділу) видаються робоча ватна куртка або фуфайка, головний убір відповідно до сезону та взуття. Солдати та сержанти строкової служби забезпечуються також рушниками для витирання ніг, тапочками для користування у казармі та приліжковими килимками. Рушники для ніг видаються з числа тих, які відслужили строк як натільні, але ще лишились придатними для подальшого використання для ніг.

Військовослужбовцям, які знаходяться на казарменому положенні, видаються постільні речі: подушка, верхня наволочка для подушки, два простирадла, матрац та ковдра. Крім того, видається рушник для обличчя, а для миття у лазні - рушник із тавром "Л".

Інвентарні речі відпускаються роті для видачі їх особовому складу у тимчасове особисте або групове користування. Речі, які видають для групового користування, закріпляються за старшиною роти.

У підрозділі як підмінний фонд постійно повинні утримуватись придатні для носіння бавовняний одяг та взуття (5-7 комплектів з числа предметів, у яких закінчився термін дії ). На взуття підмінного фонду ставиться тавро "ПФ" та тавро з визначенням строку видачі у носіння. Отримує зі складу військової частини, видає особовому складу роти та веде облік речового майна старшина роти.

Обмундирування та взуття, які видають для носіння військовослужбовцям, повинні бути чітко підібрані та підігнані за розміром тіла, щодо зросту, повноти. Припасування (підбір) одягу та взуття відбувається на складі частини у момент обміру особового складу, який зроблено у підрозділі (медичній частині). Якщо є потреба, то відбувається припасування обмундирування, яке здійснюється штатним кравцем під керівництвом начальника речової служби.

На предметах одягу (кашкетах, беретах, куртках, мундирах, сорочках верхніх солдатських, галстуках, брюках) взутті та спорядженні, яке видають військовослужбовцям строкової служби, ставиться в підрозділах старшиною роти тавро № 3 з позначенням номера військового квитка військовослужбовця. Це тавро ставиться після закінчення припасування одягу, має прямокутну форму 62х20 мм, цифри записані в один ряд.

Норми забезпечення військовослужбовців речовим майном визначаються кількістю предметів, що видаються на одну особу, та терміни їх носіння (експлуатації).

Таблиця 2.

Норма № 8 забезпечення речовим майном солдатів і сержантів строкової служби ЗСУ

Норма видачі мила

Видача мила особовому складу проводиться згідно з нормами № 60 наказу МО України від 01.10.1998 № 350.

На помивку о/с в лазні – 100 гр. (солдатського чи господарського 62 %).

На гігієнічні потреби – 200 гр. (туалетне на місяць).

На санітарно-гігієнічні потреби – 100 гр. (господарське):

— кухарям і пекарям;

— підсобним працівникам їдалень;

— фахівцям, які задіяні на роботах із забрудненням.

Якщо немає мила туалетного, в межах встановленої норми дозволяється заміняти його милом господарським і навпаки.

Порядок миття особового складу в лазні

Миття особового складу в лазні проводиться щотижня з обов’язковою одночасною заміною повного комплекту натільної та постільної білизни. Заміна білизни теплої здійснюється один раз на два тижні. Контроль за повнотою охоплення миттям особового складу підрозділу, особливо осіб, що знаходилися в добовому наряді або прибувають із відрядження, покладається на командира підрозділу.

Розмір речей

Розмір онуч – 90х30 см (нових).

Розмір рушника – 96х45 см (після прання).

Розмір килимка – 50х30 см.

Таблиця 3.

Норма № 2 забезпечення речовим майном офіцерів і прапорщиків Збройних Сил України

8.5. Порядок забезпечення продовольством, норми забезпечення

Продовольче забезпечення у мирний час організовується і здійснюється на підставі наказу Міністра оборони України № 402 від 09.12.2002 року “Положення щодо продовольчого забезпечення у мирний час.”

Військовослужбовці, які мають право на одержання продовольчого пайка, прибувши у військову частину зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира частини з будь-якого прийому їжі (сніданку, обіду, вечері) в залежності від часу прийому їжі.

Підставою для зарахування на продовольче забезпечення є атестат на продовольство. Він є документом, що підтверджує до якої дати і за якими нормами задоволений військовослужбовець. У тому випадку, коли військовослужбовець втратив атестат на продовольство (загублений, викрадений) він зараховується на продовольче забезпечення на підставі його рапорту, в якому вказує причину відсутності атестата та до якої дати він забезпечений продовольством. Одночасно проводиться запит дубліката атестата з військової частини, що видала атестата на продовольство. При порушеннях, пов’язаних з використанням атестата на продовольство (приховання атестата чи знищення його), або розбіжності даних рапорту з дублікатом атестата військовослужбовець притягається до відповідальності.

Військовослужбовці, що забезпечуються продовольством, під час вибуття із військової частини знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого прийому їжі в залежності від часу їх вибуття на підставі наказу командира частини з видаванням атестата на продовольство.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань» затверджено норми харчування і норми заміни продуктів харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань.

Зазначеною Постановою тимчасово призупинено виплату встановленої вартості норм харчування за період відпустки військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам вищих військових навчальних закладів крім військовослужбовців строкової військової служби і курсантів вищих військових навчальних закладів із числа сиріт, осіб, позбавлених батьківського піклування або в яких один із батьків загинув під час виконання обов’язків військової служби, а також під час перебування зазначеної категорії громадян у відпустці у зв’язку з хворобою.

Для особового складу ЗС України в залежності від норм забезпечення встановлено триразовий прийом їжі. Згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби час між прийомами їжі не повинен перевищувати 7 годин. З урахуванням цього під час складання розпорядку дня військової частини сніданок планується до початку занять, обід – після кінця основних занять, вечеря – за 2-3 години до сну. Після обіду, не менш ніж за 30 хвилин не дозволяється проводити заняття чи роботи. Прийом їжі в точно встановлені розпорядком дня години, впливає на апетит та засвоювання їжі.

Таблиця 4.

Норма № 1 – загальновійськова

Додатковий пайок

До норми № 1(загальновійськова) для військовослужбовців строкової служби, які призначені для несення служби у варті

(Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 року № 193)

Норми забезпечення щодо калорійності під час триразового харчування такі:

— сніданок – 30-35 %;

— обід – 40-45 %;

— вечеря – 30-20 %.

Приготування їжі має бути закінчено за 30 хвилин до встановленого розпорядком дня терміну її приймання. До початку роздавання їжі лікар (фельдшер) разом із черговим частини повинен перевірити її якість, здійснити контрольне зважування порцій, а також перевірити санітарний стан приміщень їдальні, столово-кухонного посуду та інвентарю. Крім того, командиром військової частини або за його вказівкою одним із його заступників щоденно перевіряється якість приготування їжі.

Перевірка якості їжі та контрольне зважування порцій командир частини або його заступники здійснюють у залі їдальні. Записи про результати перевірки вносяться до книги обліку контролю за якістю приготування їжі. У визначений час черговий частини дає дозвіл на видавання їжі.

Військовослужбовці строкової служби приходять до їдальні у чистому взутті та одязі строєм разом із старшиною, який керує, або одним із заступників командирів взводів. В їдальні забороняється приймати їжу в головному уборі, польовій утепленій куртці, спеціальному (робочому) одязі. Військовослужбовці, які перебувають у добовому наряді, харчуються у визначений командиром частини час. Хворим, які перебувають у медичному пункті частини, їжа готується за нормами лікувального пайка і доставляється за розпорядженням начальника медичного пункту; для військовослужбовців, які потребують дієтичного харчування, їжа готується окремо.

Таблиця 5.

Норма видачі хліба, масла, цукру, м'яса та риби

Таблиця 6.

Середні норми виходу готової продукції з 100 г сирого м’яса

Таблиця 7.

Середні норми виходу готової продукції з 100 г риби

8.6. Організація обліку і зберігання майна роти та особистих речей солдат, сержантів

Облік наявності, руху і якісного (технічного ) стану матеріальних засобів у підрозділі організовує командир підрозділу. Облік ведеться за такими формами облікових документів:

— книга обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі форма № 26);

— книга обліку матеріальних засобів, що виданим у тимчасове користування (форма № 37);

— опис матеріальних засобів (форма № 65);

— книга обліку миття у лазні, заміни білизни, видачі мила.

Облік матеріальних засобів (окрім бронетанкової, автомобільної техніки і майна, а також інженерної техніки і пального) ведеться старшиною в цілому за підрозділ, як правило, в одній книзі обліку (форма № 26). На кожен вид матеріальних засобів (озброєння, боєприпаси, інженерне майно, засоби індивідуального захисту, речове, квартирно-експлуатаційне майно і т.ін.) у книзі обліку відокремлюється розділ.

Первинні записи в книзі обліку проводяться у відповідній службі військової частини, наступні–старшиною підрозділу. Первинні записи затверджуються підписом начальника служби.

Матеріальні засоби, які надійшли чи були відправлені (здані) із підрозділу, оприбутковуються (списуються) за книгою обліку в той-же день. Дані книги обліку повинні відображати наявність матеріальних засобів на кожний день. Матеріальні засоби, що видані у тимчасове користування, з обліку підрозділу в книзі обліку (форма № 26) не списуються.

Книга обліку миття у лазні, заміни білизни і видачі мила ведеться старшиною підрозділу.

Облік і видача мила туалетного особовому складу для туалетних потреб і миття в лазні проводиться тричі на місяць (01, 11, 21 числа) по 100 грамів із підтвердженням у отриманні у графах 5, 7, 9.

Мило господарське на санітарно-гігієнічні потреби видається на місяць уперед особовому складу по 100 грамів із підтвердженням в отриманні у графі 11. У кінці граф підбивається підсумок виданого мила і підтверджується підписом старшини підрозділу.

Облік миття особового складу в лазні ведеться в графах 12, 15, 18, 21, 24, де ставляться відповідні позначки “+”, якщо особа відсутня – “-”.

Особовий склад добового наряду, варти миється в лазні за командою старшого із числа прапорщиків (сержантів), призначеного командиром (згідно з встановленим графіком), про що робиться відмітка у книзі обліку миття у лазні, заміни білизни і видачі мила.

Проти прізвищ військовослужбовців, яких немає у підрозділі, робиться позначка відповідно: відрядження – “К”, у відпустці – “В”, на лікуванні у медичних закладах – “Х”, під арештом – “А”.

Окремо для миття особового складу мило у лазні не видається.

Заміна натільної та постільної білизни відображується у відповідних графах позначками “+” і “-”, при цьому заміна білизни натільної проводиться у лазні, а постільної – у підрозділі в день миття вранці або ввечері.

Після кожного миття особового складу підрозділу облік відвідування лазні та заміни білизни підтверджується підписами командира і старшини підрозділу.

Форма книги обліку миття у лазні, заміни білизни і видачі мила

(лівий сторона)

Видачу провів: ___________ ___________ ____________

(підпис) (підпис) (підпис)

(права сторона книги)

Командир підрозділу: ________ _______ _______ ________ _________

(підпис) (підпис) (підпис) (підпис) (підпис)

Старшина підрозділу: ________ _______ _______ ________ _________

(підпис) (підпис) (підпис) (підпис) (підпис)

Відповідальність військовослужбовців за втрату і розкрадання майна та порядок його списання

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов’язків, визначені у постанові Верховної Ради України № 243 від 23 червня 1995 р. “Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі”, та у постанові Кабінету Міністрів України № 880 від 2 листопада 1995 р. “Про затвердження Переліку військового майна, нестачу або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості”.

Військовослужбовці, які посягають на державну власність, недбало ставляться до озброєння, техніки та іншого військового майна, притягаються до матеріальної відповідальності. Притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від дисциплінарної, суспільно-правової, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність у випадках:

— заподіяння прямої дійсної шкоди;

— протиправної їх поведінки;

— причинного зв’язку між протиправною поведінкою і наявністю шкоди;

— вини у заподіянні шкоди.

Військовослужбовці за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою деяких видів військового майна несуть матеріальну відповідальність у кратному розмірі вартості цього майна:

а) у десятикратному розмірі:

— вогнепальна і холодна зброя;

— боєприпаси;

— вибухові речовини і засоби підриву;

— засоби активної оборони;

— засоби бронезахисту.

б) у п’ятикратному розмірі:

— костюм бавовняний ватяний;

— куртка і брюки утеплені;

— шоломофон танковий;

— тілогрійка та шаровари ватяні;

— валянки;

— рукавиці хутряні;

— кожух;

— інвентарні речі;

— засоби індивідуального захисту шкіри;

— ПЕОМ та периферія до них;

в) у трикратному розмірі:

— запасні частини до радіостанції;

— запасні частини стабілізатора озброєння;

— запасні частини кулеметів;

— інструмент механіка-водія;

— вогнегасник ОУ-2;

— годинники танкові;

— жилет рятувальний;

— ізолювальний протигаз;

— брезент накривний;

— біноклі (усіх типів);

— приціли (усіх типів);

— прилади нічного бачення (усіх типів);

— далекоміри;

— запасні частини та приладдя до оптичних приладів;

— дизельне паливо;

— мастили моторні;

— рідина охолоджувальна;

г) у двократному розмірі:

—переносні радіостанції;

— телефонні апарати;

— акумуляторні батареї, що використовуються для радіостанцій та технічних засобів охорони;

— запасні частини і приладдя до радіо- і телеапаратури;

— м’ясо, молоко, риба і продукти їх переробки;

— крупи різні та борошняні вироби.

Під час втрати військовослужбовцем речового майна нові речі на заміну втрачених не видаються. За рішенням командира частини йому видаються придатні для носіння, але такі, що були у вжитку, предмети речового майна. Командиром частини за фактом втрати призначається службове розслідування; за наявності достатніх підстав винні повинні притягуватися до встановленої законом матеріальної, дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Списання з обліку матеріальних засобів, що зняті з озброєння (постачання), а також які стали непридатними після закінчення встановлених термінів експлуатації (збереження, придатності), якщо вони за своїм якісним технічним) станом не можуть бути відремонтовані (приведені в стан придатності) і використані за прямим призначенням, оформляється: актами (форма 12) – озброєння і техніки, що враховуються за номерами і технічним станом; актами (форма 13) – інших матеріальних засобів.

Акти на списання спеціальних установок (агрегатів, устаткування), змонтованих на шасі колісних (гусеничних) машин (причепів) складаються окремо на установку (агрегат, устаткування) і базову машину (причіп).

Автомобільна, бронетанкова техніка списується тільки після зняття установленого на них устаткування.

Акти на списання матеріальних засобів складаються комісіями, що призначаються командиром військової частини, а якщо є потреба – старшим начальником.

До складу комісій обов’язково включаються посадові особи, які є фахівцями з матеріальних засобів, що підлягають списанню. У комісію зі списання меблів, казарменого інвентарю і протипожежного устаткування повинен входити представник квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону).

Під час визначення якісного (технічного) стану матеріальних засобів комісія керується:

- стандартами, описами, формулярами (паспортами), технічними умовами й іншими документами, що визначають вимоги до якісного (технічного) стану відповідних матеріальних засобів;

- ознаками і технічними показниками категорійності, установленими відповідними посібниками, настановами, положеннями та інструкціями;

- термінами служби (експлуатації, збереження, придатності) матеріальних засобів, установленими наказами Міністра оборони (заступників Міністра оборони) та інструкціями начальників відповідних органів управління Збройних Сил;

- підтвердженням якісного аналізу, якщо якісний (технічний) стан матеріальних засобів може бути визначено тільки на підставі проведених іспитів чи лабораторних досліджень.

Голова і члени комісії, що підписали акт на списання матеріальних засобів, а також командир (начальник), що затвердив цей акт, несуть відповідальність за правильність висновку про якісний (технічний) стан матеріальних засобів, що списуються, визначення призначення (використання) їх після списання.

Акт на списання матеріальних засобів, що затверджується командиром військової частини, складається в одному екземплярі.

Акт на списання матеріальних засобів, що подається на затвердження вищому командиру (начальнику), складається в двох екземплярах. Обидва екземпляри акта разом із клопотанням про затвердження подаються командиром військової частини за командою. Під час подання клопотання про списання озброєння і техніки, на які заведені формуляри (паспорти), до акта обов’язково додаються повністю оформлені та заповнені на день складання акта формуляри (паспорти).

Після затвердження акта перший його екземпляр повертається у військову частину і є підставою для списання за книгами і картками обліку зазначених у ньому матеріальних засобів. Другий екземпляр акта з відміткою в ньому про знищення формуляра (паспорта) зберігається в справах органа управління того командира (начальника), що затвердив акт. Речове майно, що видане в особисте користування військовослужбовцям строкової служби, після закінчення встановлених термінів носіння вилучається і здається на склад військової частини, де воно розсортовується на придатне для використання без ремонту (після ремонту) і непридатне – таке, що підлягає списанню.

Речове майно, що підлягає списанню, перевіряється комісією, призначеною командиром військової частини.

Матеріальні засоби, що втрачені внаслідок загибелі, знищення, незаконної витрати і розкрадань, а також зіпсовані та передчасно стали непридатними, списуються з книг обліку у відповідній службі військової частини на підставі наказів командира військової частини й актів комісій після записів утрат у книгу обліку нестач.

Запис утрат у книгу обліку нестач дозволяє начальнику відповідної служби не вимагати законного списання втрат, що є у наявності у книзі обліку нестач.

Комісією, призначеною наказом командира військової частини, у залежності від виду втрачених матеріальних засобів, що підлягають списанню, складаються акти (форма 12) на списання озброєння і техніки, що рахуються по номерах за технічним станом.

Для встановлення винних осіб і розміру нанесеного збитку, а також для визначення потреби віднесення частини чи повної суми цього збитку за рахунок держави командиром військової частини призначається адміністративне розслідування, а за наявності ознак злочину порушується карна справа.

В залежності від результатів розслідування командиром частини приймається рішення про відшкодування заподіяного збитку і відповідальності винної особи, а також про оформлення документів на одержання інспекторського свідчення.

Список рекомендованої літератури

1. Конституція України. – Харків: Ранок, 1996.