Основними методами проведення теоретичних (групових) занять є розповідь та бесіда.
Обидва, ці методи супроводжуються показом. на початку будь якого заняття бесіда дозволяє перевірити підготовку тих, хто навчається, та встановити зв'язок між новими темами та тими що пройдені в ході занять, виявити ступінь засвоєння відомостей, що викладаються, та в кінці заняття узагальнити розглянуті питання.
Розповідь – систематизоване, послідовне викладання навчального матеріалу керівником заняття. Цей метод застосовується, як правило при викладенні нових відомостей.
Якщо керівник вдається до різного роду міркувань, що розкривають принципи та закономірності роботи механізмів, то таку форму називають - Роз'ясненням
Бесіда – цілеспрямований запитально – відповідальний спосіб роз’яснення в навчальному процесі. Застосовується для повторення раніш вивченого матеріалу та закріплення отриманих знань.
Поряд з традиційними методами проведення занять необхідно застосовувати і деякі активні методи навчання. Найбільш прийняті – аналіз конкретної ситуації та інтелектуальна розминка.
Аналіз конкретної ситуації укладається в тому, що керівником заняття створюється конкретна ситуація з практики, а ті хто навчається, їх аналізують та приймають оптимальне рішення.
" Інтелектуальна розминка " йде у швидкому темпі експрес – опитування. Керівник заняття ставить короткі запитання, на які ті, хто навчається, дають короткі відповіді.
Обов'язки командирів з організації і навчання особового складу.
Кожен командир (начальник) зобов'язаний:
- безпосередньо керувати бойовою підготовкою підлеглих;
- планувати і вчасно ставити завдання щодо організації бойової підготовки;
- постійно удосконалювати професійні знання, методичну майстерність і педагогічну культуру підлеглих командирів;
- особисто проводити навчання і заняття із залученням до навчання 100% особового складу;
- організовувати і контролювати підготовку класних фахівців;
- здійснювати контроль і надавати підлеглим необхідну допомогу в ході бойової підготовки, впроваджувати в бойове навчання використання усього нового, передового, що сприяє підвищенню ефективності навчання і виховання підлеглих;
- проводити заходи щодо створення умов навчання, максимально наближених до бойових, удосконалювати навчальну матеріально–технічну базу.
Одним з найважливіших показників боєздатності і бойової готовності підрозділів і частини в цілому є рівень польової виучки і її основи – тактичної підготовки. Вона дозволяє найбільш повно реалізувати принцип “ вчити війська тому, що необхідно на війні ”, забезпечує комплексне навчання військовослужбовців і підрозділів веденню бою.
У ході бойової підготовки особовим складом набуваються різні знання і уміння. Але практичні навички в діях на поле бою, ефективне застосування озброєння та військової техніки, злагодженість механізованих (танкових) підрозділів і взаємодія їх з підрозділами інших військ і спеціальних військ у різних видах бою удосконалюються тільки на тактичних заняттях і навчаннях. У силу цього тактична підготовка, як процес навчання військ прийомам і способам ведення бою, є головним і визначальним предметом у системі бойової підготовки. У залежності від розвитку озброєння і військової техніки, організаційно-штатної структури підрозділів, характеру і способів ведення бою змінюються і ускладнюються завдання, які вирішуються в ході тактичної підготовки.
5.3. Основні методи навчання на заняттях з тактичної підготовки
У тактичній підготовці використовуються такі форми навчання:
- тактико-стройові заняття;
- тактичні заняття;
- бойові стрільби;
- тактичні навчання.
Тактико-стройові заняття є першим і необхідним ступенем бойового злагодження підрозділів.
Їх сутність полягає в тому, що з підрозділами відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій у різних видах бою, спочатку по елементах у повільному темпі, а потім у цілому в межах встановленого нормативами часу. Недостатньо засвоєні елементи прийому і прийом в цілому повинні повторюватися доти, поки ті, хто навчається, не навчаться виконувати їх правильно, узгоджено і у встановлений нормативом час.
Тактична обстановка для проведення тактико-стройового заняття може створюватися для відпрацювання кожного навчального питання (нормативу) окремо і не зв'язуватися єдиним задумом. Вона повинна бути не складною, але забезпечувати якісне навчання підлеглих.
У ході цих занять офіцери і сержанти удосконалюють свої навички в управлінні підлеглими підрозділами шляхом віддачі коротких розпоряджень, команд і сигналів, а також визначають без додаткових контрольних занять рівень і якість підготовки підрозділів.
Тактико-стройові заняття можуть проводитися “піший по-машинному” або з використанням озброєння і техніки. Недоліки, виявлені при підготовці відділень (екіпажів), усуваються на початковому етапі підготовки взводів, а виявлені при підготовці взводів – на початковому етапі підготовки рот і, потім, батальйонів.