Дивіденд (від лат. dividendum – те, що треба розділити) – частина прибутку акціонерних товариств, яку щорічно розподіляють між акціонерами за акціями.

Економіка (від грецьк. житло і закон) – 1) історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин; 2) господарче життя, стан господарства країни, регіону; 3) структура і фінансово-матеріальний стан якої-небудь галузі господарської діяльності, господарська і фінансова діяльність.

Інспекція – (лат. inspectio - спостереження, розгляд) – система нагляду за правильністю дій, за виконанням встановлених правил різними установами, підприємствами з ужиттям заходів для виправлення недоліків і здійснення впливу стосовно порушників цих правил; органи нагляду.

Конкурент – (від лат. concurrere – бігти разом) особа (юридична, фізична), що суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою.

Кошторис – власне слово. Основний плановий документ для фінансування бюджетних установ, обчислення витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг тощо.

Мито - слово, успадковане з давньоруської мови від митарити – мучити. Зараз означає податок, сплачуваний за перевезення товару через кордон.

Міністр – (франц. ministre, від лат. ministere - слуга) – посадова особа, що є членом уряду і очолює міністерство.

Пай – (від турецьк. рау – частина, жереб) – частина, частка участі, внесок в акціонерне товариство, кооперативне господарство або підприємство.

Підприємець – 1) той, хто володіє промисловим, торговельним і т. ін. закладом; 2) організатор вигідних справ, прибуткових операцій.

Прейскурант – (від нім. preis - ціна і франц. сourant - поточний) довідник цін на товари і послуги.

Ревізія – (від лат. revisio - перегляд) – вивчення діяльності певної установи чи посадової особи з метою перевірки правильності й законності дій.

Скарб – власне слово. 1) коштовності, гроші, цінні речі; 2) закопані в землю чи приховані іншим способом цінності (гроші, золото, коштовне каміння тощо) і предмети, що становлять музейну цінність, а власник яких невідомий чи втратив на них право.

Філіал – (лат. filialis - синівський) – відділення окремого підприємства або установи.

Фінанси (від франц. finance та лат. finantia - платіж) – система грошових відносин тієї чи іншої держави; особлива сфера економічної діяльності держави і підприємств.

8.5.3.Професіоналізми

Професіоналізми – це слова і мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживаються на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії (ремесла, промислу), вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Мета професіоналізмів – спростити спілкування.

Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до термінів. На відміну від термінів, професіоналізми не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті чи інші предмети, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії.

Наприклад, для працівників банківсько-фінансової сфери: зняти касу, підбити (прикинути) баланс, запроцентувати, задебетувати тощо. Професіоналізми використовуються також літераторами з метою створення професійного колориту, відтворення певного професійного середовища у своїх творах. У писемному діловому мовленні вживання професіоналізмів небажане.

? Питання для перевірки засвоєного матеріалу

1. Що називають фразеологізмами?

2. Де найчастіше вживають фразеологізми і з якою метою?

3. Що є джерелом української фразеології?

4. Що вивчає наука лексикографія?

5. Що ви знаєте з історії словникарства в Україні?

6. Які ви знаєте типи словників?

7. Як побудовано словники?

8. Чому важливо уміти користуватися словниками?

9. На що треба звертати увагу при перекладі тесту з однієї мови на іншу?

10. Що означає знати мову професії?

11. Які шляхи збагачення професійної лексики?

12. Що таке термін? Які вимоги висуваються до термінів?

13. Що спільного і що відмінного у професіоналізмів і термінів?

14. Чому у писемному діловому мовленні не рекомендується вживання професіоналізмів?