3. Назву розділів, параграфів наукової праці завжди пишеться повністю.
4. Викладання тексту подається стисло, але основні думки та аргументи записуються більш детально.
5. У конспекті використовуються цитати.
6. При роботі над конспектом необхідно використовувати підкреслення, умовні знаки, помітки на полях.
Таким чином, при роботі з документами і науковими працями учні навчаються конспектувати і складати план-конспект фрагменту джерела, всього документу; на основі документів давати характеристику історичних діячів, подій і явищ; самостійно вивчати документ, виконуючи творчі завдання.
5) Першопочаткове застосування набутих навиків і умінь.
6) Застосування учнями знань з метою засвоєння навичок.
7) Творчий перенос знань і навичок в нові умови.
4. Урок застосування знань, навичок і умінь
Застосування знань – складний психолого-педагогічний процес, який полягає в реалізації засвоєних понять, навичок і умінь в інтелектуальній діяльності. У школі застосування знань є одночасно і засобом, і метою учбово-виховного процесу. Як засіб навчання застосування тісно переплітається із засвоєнням знань, навичок і умінь. У процесі застосування посилюється мотивація навчання.
Структура уроку застосування знань, навичок і умінь залежить насамперед від структури самого процесу застосування їх і особливостей формування в учнів творчого підходу до вирішення нестандартних завдань. Виходячи із особливостей процесу застосування знань, навичок і умінь, можна запропонувати таку структуру уроку зазначеного типу:
1) Актуалізація опорних знань і дій учнів, необхідних для творчого вирішення поставлених завдань. Вона здійснюється на основі таких методів і прийомів:
а) постановка проблемного завдання;
б) цілеспрямована бесіда;
в) виявлення знань і дій, необхідних для виконання завдань;
г) визначення навчальних засобів, необхідних для виконання завдань;
д) виявлення в учнів навичок і умінь роботи із зазначеними навчальними засобами (контурними картами, аплікаціями, учбовими картинами, дидактичними картками).
2) Аналіз завдань, розкриття способів вирішення творчих його елементів. Реалізацію зазначеної ланки уроку слід починати з повідомлення учням теми, мети і завдань уроку; який характер має самостійне завдання; як підходити до його виконання; як будуть оцінюватись результати роботи кожного учня.
3) Підготовка необхідного обладнання.
4) Самостійне виконання учнями завдання під контролем і з допомогою вчителя. Учні виконують практичне завдання індивідуально, попарно і групами. Вчитель при цьому повинен спостерігати за учнями, способами виконання ними необхідних дій.
Складність керівництва діяльністю учнів на цьому етапі уроку полягає в тому, що у них неоднакова підготовка, різні здібності, а це приводить до різних темпів учбової роботи. Чималу роль у зазначеному процесі грають і такі особливості особистості учнів, як воля і характер, уміння поставити перед собою мету і знайти оптимальні засоби для її досягнення, проявити настирливість у подоланні перепон.
Все це вимагає від вчителя індивідуального підходу до учнів, диференціації завдань для самостійної роботи як на уроках, так і вдома. Для тих, наприклад, які помалу пишуть, слід підбирати такі завдання, які вимагають мінімум описуваної роботи.
5) Узагальнення і систематизація знань і способів виконання дій, отриманих і засвоєних на уроці. Виконавши завдання, учні аналізують отримані результати, систематизують їх і відображають у вигляді таблиць, діаграм, узагальнюють і формулюють висновки, фіксують їх в зошиті у вигляді лаконічного письмового звіту.
6) Контроль вчителя, контроль і взаємоконтроль учнів у процесі виконання завдань. На підставі звіту вчитель повинен перевірити знання учнів по даному матеріалу.
5. Урок узагальнення і систематизації знань
У підручниках з педагогіки підкреслюється велика роль повторення в процесі навчання. У школі повторення проводять з такою метою:
- щоб учні не забували вивченого;
- щоб закріпити необхідні елементи знань на тривалий період;
- для поглиблення і розширення відомостей про раніше вивчені явища, події, факти;
- для усвідомлення нового матеріалу;
- для уточнення набутих уявлень;
- для формування в учнів практичних навичок і умінь;
- для систематизації і узагальнення знань.
Структура уроку узагальнення і систематизації знань насамперед повинна відповідати структурі самого процесу узагальнення і систематизації знань, в якому передбачається наступна послідовність роботи: від засвоєння і узагальнення окремих фактів до формування в учнів понять, їх категорій і систем, а від них – до засвоєння все більш складної системи знань.
Структура уроку узагальнення і систематизації знань має такі елементи:
1) Мотивація учбової діяльності школярів.
2) Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
3) Узагальнення окремих фактів, подій, явищ. Цьому етапу уроку найбільше відповідають наступні методи узагальнення і систематизації знань (у різному їхньому поєднанні): бесіда, демонстрація наочності, аналіз таблиць. На уроках узагальнюючого повторення вчителі часто використовують серії таблиць, ілюстрації, схематичні зображення, діаграми, учбові карти.
Одним із важливих методів узагальнення і систематизації являється самостійна робота учнів з підручником на уроці. При цьому можуть застосовуватись різні прийоми роботи з текстом: читання і складання планів, тез, конспекту, порівняння історичних фактів, явищ, процесів, різних історичних епох. Робота з підручником пов`язується з розглядом узагальнюючих таблиць, діаграм, графіків, схематичних малюнків.
До уроку зазначеного типу учнів слід попередньо готувати: виробляти у них уміння узагальнювати матеріал по тексту, знаходити в підручнику необхідні для нього матеріали і факти, формулювати висновки. До роботи з підручником з метою узагальнення і систематизації знань слід привчати учнів поступово. Спочатку це можуть бути завдання на висвітлення фактів, подій, їхню оцінку, визначення причин і наслідків цих подій.
Для процесу узагальнення і систематизації на уроці велике значення має правильна постановка завдань для роботи з підручником. Завдання для порівняння і співставлення, для встановлення причинно-наслідкових зв`язків даються з метою уточнення окремих фактів і подій, отримання чітких уявлень про події, явища, процеси. Широкі узагальнення вимагають виконання таких завдань, які б стосувались всього матеріалу, сприяли засвоєнню чіткої системи понять. Наприклад, такі завдання можна давати учням 6 класу під час узагальнюючого повторення теми “Стародавній Єгипет”: Як змінився суспільний лад Стародавнього Єгипту з найдавніших часів до 1 тис. до н.е.? Як змінилося господарство Стародавнього Єгипту з найдавніших часів до 1 тис. до н.е.? Проте з такими завданнями справляться лише сильні учні. Доцільніше ці питання розчленувати і розв`язувати їх на підставі роботи з підручником по частинах. Наприклад: Охарактеризуйте заняття населення Стародавнього Єгипту в найдавніші часи? Які знаряддя праці тоді використовувались? Як з часом змінились знаряддя праці? Як це вплинуло на продуктивність праці? Значний ефект при роботі з підручником на уроках систематизації і узагальнення знань дає прийом порівняння і співставлення предметів, явищ, подій, фактів.
4) Повторення і узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.
5) Повторення і систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей науки.
6) Підсумки уроку.
7) Домашне завдання.
6. Урок контролю і корекції знань, навиків і умінь
Знання, навики і уміння перевіряються і піддаються корекції на різних етапах учбового процесу. На кожному етапі перевірка відіграє неоднакову роль, виконує різні функції. На початку вивчення нового матеріалу перевіряються знання опорних уявлень і понять для уточнення і поглиблення їх з метою підготовки учнів до засвоєння нових знань. Основна функція такої перевірки – актуалізація знань і способів виконання дій, необхідних для підвищення ефективності учбово-виховного процесу.
В ході самого процесу навчання перевіряють, щоб визначити їхній рівень, ефективність процесу засвоєння знань, а також відповідно корегувати діяльність учнів і способи керівництва цією діяльністю. Основна функція такої перевірки – учбово-коригуюча.
Після вивчення учнями відповідного матеріалу перевіряється рівень засвоєння з метою контролю за їх роботою. Тут основна функція перевірки – контрольно-попереджувальна.
Після вивчення учнями окремих розділів програми вчитель комплексно перевіряє знання, навички і уміння учнів, засвоєні на протязі певного періоду часу. Ця перевірка проводиться на окремих уроках контролю і корекції. Основна функція такої перевірки – контрольно-стимулююча.
Контроль і корекція знань, навичок і умінь здійснюється на кожному уроці. Проте після вивчення великих розділів програми проводяться спеціальні уроки з метою виявлення рівня оволодіння учнями комплексом знань, навичок і умінь.
Визначаючи структуру уроку контролю і корекції, доцільно виходити із етапів поступового нарощування знань, умінь і навичок – від виявлення знання фактичного матеріалу і встановлення елементарних зовнішніх зв`язків до розкриття системи узагальнених знань і способів виконання дій та застосування їх у нестандартних умовах.
При такому підході структура уроку цього типу буде такою:
1) Мотивація учбової діяльності учнів, повідомлення теми, мети і завдань уроку.
2) Перевірка рівня знання учнями фактичного матеріалу і уміння розкривати елементарні зовнішні зв`язки в історичних явищах і процесах.
3) Перевірка знання учнями основних понять і умінь самостійно пояснювати їхню сутність, приводити найбільш переконливі аргументи до своїх суджень.
4) Перевірка глибини осмислення учнями знань і міри їхнього узагальнення.
5) Застосування учнями знань у стандартних умовах.
6) Застосування учнями знань у нестандартних умовах.
7) Збір виконаних завдань, їх перевірка, аналіз і оцінка.
8) Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання
7. Комбінований урок
Комбінований урок має дві або кілька приблизно однакових за своїм змістом і значенням дидактичних цілей. Наприклад: перевірка раніше засвоєних знань і засвоєння нових; узагальнення і систематизація знань та засвоєння навичок та умінь; перевірка знань, навичок і умінь і застосування їх на практиці.
При плануванні комбінованого уроку необхідно чітко встановити, які типи уроків і їх структурні елементи комбінуються. При цьому одні з етапів можуть випадати із структури комбінованого уроку, інші -–об`єднуватися. Важливо при цьому врахувати, що змінюватись можуть комбінації структурних елементів уроку, але самі вони повинні бути незмінними.
Наприклад, комбінований урок, який ставить за мету перевірку раніше засвоєного матеріалу і засвоєння нових знань може мати наступну приблизну структуру:
1) Перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру.
2) Перевірка раніше засвоєних знань.
3) Мотивація навчання школярів, повіджомлення теми, мети і завдань уроку.
4) Сприйняття і усвідомлення учнями нового учбового матеріалу.
5) Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
6) Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок, метою якого є засвоєння навичок і умінь, а також їхнє творче застосування на практиці може мати таку структуру:
1) Актуалізація опорних знань, навичок і умінь.
2) Мотивація учбової діяльності школярів; повідомлення теми, мети і завдань уроку.
3) Вивчення нового матеріалу.
4) Першопочаткове застосування набутих знань.
5) Засвоєння навичок.
6) Засвоєння узагальнених умінь.
7) Самостійна робота на творче застосування знань, навичок і умінь, перевірка результатів виконаних завдань.
8) Підведення підсумків уроку і домашнє завдання.
Важливу частину комбінованого уроку складає перевірка знань учнів. Вона може бути письмовою, усною і письмово-графічною.
Перевірка знань включає в себе ряд вимог:
- мотивація опитування;
- включення всіх учнів в роботу;
- врахування психологічних особливостей учнів, диференціація перевірки;
- зв`язок змісту перевірки з новою темою;
- мотивація оцінки знань.
Із опитування слід виключити прийоми, які вимагають великих затрат часу.
Рекомендована література
- Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методика викладання біології.- К.: Вища школа, 1980.- 352 с.
- Загальна методика навчання біології / За ред. І.В. Мороза.- К.: Либідь, 2006.- 592 с.
- Волкова Н.П. Педагогіка.- К.: Академія, 2002.- 576 с.
- Шудлик В.І. Структура і методика уроків біології // Хімія. Біологія.- 2005.- № 70.- С. 3-31.
- Програма з біології для загальноосвітніх навчальних закладів. 6-11 класи // Хімія. Біологія.- 2003.- № 5-6.- С. 1-53.
- Біологія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7-11 класи. – К.: Ірпінь, 2005. – 85 с.
- Мусієнко М.М., Славний П.С., Балан П.Г. Біологія. Підручник для 7 класу.- К.: Генеза, 2007.- 288 с.
- В.І. Соболь. Біологія. Підручник для 7 класу.- К.: Грамота, 2007.- 296 с.
- Серебряков В.В., Балан П.Г. Біологія. Підручник для 8 класу.- К.: Генеза, 2008.- 288 с.
- Шабатура М.Н., Матяш Н.Ю., Мотузний В.О. Біологія людини, 9 кл.- К.: Генеза, 2004.- 176 с.
- Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. та ін. Загальна біологія. Підр. для 10-11 класів середньої загальноосвітньої школи.- К.: Генеза, 2000.- 464 с.
- Кучеренко Є.В., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. Загальна біологія. Підручник для 10 класу.- К.: Генеза, 2002.- 160 с.
- Кучеренко Є.В., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. Загальна біологія. Підручник для 11 класу.- К.: Генеза, 2001.- 272 с.
- Загальна методика навчання біології: Навч. посібник / І.В. Мороз, А.В. Степанюк, О.Д. Гончар та ін.; За ред. І.В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 592 с.