Осо6истістъ екскурсовода
Професійна майстерність екскурсовода — це особливий вид мистецтва, який побудовано на:
– активному використанні i вмілому поєднанні показу i розповіді;
– участі в процесі сприйняття взаємодії таких компонентів, як екскурсовод, екскурсант i екскурсійні об’єкти; використанні методичних прийомів проведення екскурсії;
– володінні специфічними вміннями i навичками, які притаманні даній професії.
Екскурсійна майстерність — це особливий вид мистецтва, який крім власної специфічної професійної основи, включає елементи інших видів майстерності (педагогічної, лекторської та ін.). Така майстерність незаперечно визначається рівнем якості виконання тих методичних рекомендацій, які забезпечують високу якість подання екскурсійного матеріалу. В той же час, робота екскурсовода має творчій характер, який значною мірою реалізується завдяки особистим рисам екскурсовода.
Рівень екскурсійної майстерності залежить від низки факторів, які можна поділити на дві групи:
1)фактори, які не залежать від екскурсовода: рівень підготовки методичної документації, відбір екскурсійних об’єктів, побудова маршруту, матеріал для розповіді, зміст «портфеля екскурсовода»;
2)фактори, які безпосередньо залежать від екскурсовода: загальна ерудиція, рівень знань по темі, володіння екскурсійною методикою, культура мови, практичні вміння i професійні навички.
Друга група факторів е безпосереднім відбитком індивідуальних якостей і рис екскурсовода як особистості.
Кожна особистість визначається трьома основними особливостями:
1) стійкість властивостей (рис) особистості;
2) цілісність особистості як єдність певних властивостей (рис) i якостей;
3) активність особистості яку засвідчує багатоаспектна діяльність.
Екскурсовод, з огляду на особливості своєї професії, поставлений в умови, які сприяють виявленню його активної життєвої позиції. Його завдання — найбільш повно використовувати ці умови для своєї повсякденної діяльності.
В діяльності екскурсоводів можуть виявлятися всі три рівні активності життєвої позиції. Високий — характеризується соціальною активністю, творчою діяльністю, гарною роботою, почуттям моральної відповідальності. Життєва позиція середнього рівня активності має однобічний характер, не виходить за межі нормативних знань від i до. Життєва позиція низького рівня активності характеризується пасивністю, недостатністю знань, навичок, вмінь i досвіду.
Активна життєва позиція — спосіб участі людини в діяльності суспільства. Живцева позиція людини відображається у її ставленні до суспільно праці, державної i приватної власності, інших людей i самого себе. При оцінці рівня активності життєвої позиції людини розглядаються не поодинокі факти, а сукупність усіх можливих видів активності: суспільної, трудової, моральної, ідейно-пізнавальної.
Соціологи виділяють високий, середній i низький рівень життєвої активності, які залежать від формування поглядів особистості, виховання світогляду i впевненості, напрацювання професійних вмінь, а також якостей конкретної особистості, 'іі прагнень i бажань.
Крім трьох рівнів активності, виділяють пасивну i негативну життєву позицію. Пасивна — формується на тлі життєвих негараздів i зривів у роботі, моральної нестійкості. Негативна — характеризується активністю особистих інтересів на шкоду колективним, кар’єризмом, необ’єктивною критикою, порушеннями трудової дисципліни, аморальною поведінкою.
Важливу роль у формуванні особистості екскурсовода відіграю1ь задатки i здібності, без розвитку яких припиняється розвиток особистості. 3адатки будь-якої людини — пам'ять, спостережливість, уява, кмітливість — якщо їх розвивати, можуть стати основою надзвичайних здібностей. Слід враховувати, що одна й та сама людина може мати розвинені здібності, які характерні для кількох подібних професії.
3адатки — природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи мозку. 3адатки складають природну основу розвитку здібностей людини.
3дібності — індивідуальні риси особистості, які є суб'єктивною умовою успішного здійснення певного роду діяльності. 3дібності людини поділяються на загальні i спеціальні. 3агальні потрібні для оволодіння усіма видами діяльності (розумова активність, працелюбність, спостережливість, настирливість, швидкість орієнтація, зосередженість уваги). Спеціальні здібності е основою для оволодіння навичками i вміннями конкретної професії, забезпечують досягнення високих результатів у певній сфері.