Виробнича травма – травма, що сталася внаслідок дії виробничих чинників.
Виробниче приміщення – замкнутий простір у спеціально призначених будинках і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого часу) здійснюється трудова діяльність людини.
Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів, що діють на людину в процесі її трудової діяльності.
Виробничий мікроклімат – комплекс факторів виробничого середовища, які впливають на тепловий обмін організму працівника.
Виробничий ризик – імовірність ушкодження здоров'я працівника під час виконання ним трудових обов'язків, що зумовлена ступенем шкідливості та небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.
Гігієна праці – комплекс заходів і засобів щодо збереження здоров'я працівників, профілактики несприятливого впливу виробничого середовища і трудового процесу.
Горіння – це процес окислення, який супроводжується інтенсивним виділенням тепла і променевої енергії.
Гранично допустимий рівень виробничого фактору – рівень виробничого фактора, дія якого при роботі, що триває певний термін (протягом усього робочого стажу), не призводить до травми, захворювання або розладів у стані здоров'я працівника.
Ефективність - взаємозв'язок між результатами і цілями, ступінь відповідності результатів цілям.
Комплексне обстеження – обстеження підприємства групою спеціалістів різних видів нагляду і спеціалізації для всебічної перевірки стану технічної безпеки на підприємстві в цілому.
Культура безпеки – кваліфікаційна і технологічна підготовка осіб, для яких гарантування безпеки потенційно небезпечного об'єкту є пріоритетною метою і внутрішньою потребою, що зумовлює самоконтроль і самоусвідомлення відповідальності під час виконання робіт, які впливають на рівень безпеки.
Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.
Наряд-допуск – дозвіл на виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Небезпека – потенційне джерело шкоди, коли людина піддається з визначеним ступенем ймовірності дії небезпечних чи шкідливих факторів.
Недопустимий ризик – ризик, якого сучасний рівень розвитку науки, техніки та технології дозволяє уникнути.
Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Постійне робоче місце – робоче місце, на якому працівник перебуває половину або більшу частину свого робочого часу (понад дві години безперервно).
Пожежна безпека – стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Працеохоронний аудит – системне незалежне вивчення діяльності підприємства з охорони праці щодо досягнення вимог нормативно-правових актів, планових завдань і працеохоронної політики з метою запобігання травматизму і професійних захворювань.
Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
Промислова безпека – безпека від аварій на виробничих об'єктах і наслідків від аварій.
Професійна захворюваність – патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.
Професійний відбір – сукупність заходів, метою яких є відбір осіб для виконання певного виду трудової діяльності за їх професійними знаннями, анатомно-фізіологічними і психологічними особливостями, а також за станом здоров'я та віком.