Сутність i класифікація методичних прийомів
Методика проведення екскурсії передбачає вміння розкрити тему екскурсії, логічно структурувати екскурсійний матеріал, повно використати зорові та словесні докази на шляху досягнення поставленої екскурсією мети.
Методика проведення екскурсії — це i сума використаних в екскурсії прийомів, i послідовність об’єктів, що демонструються, i правильність формулювань підтем, кількість i взаємозв’язок питань, зміст логічних переходів, кількість i послідовність викладення фактичного матеріалу.
Призначення методики - допомогти екскурсантам легше та швидше засвоїти зміст екскурсії. 3авдання методичних прийомів — забезпечити ефективність екскурсійного методу повідомлення знань широкій аудиторії, знайти шлях простого та надійного досягнення поставленої для екскурсії мети.
Як відомо, екскурсійна методика поділяється на дві частини: загальну методику та спеціальні методики. Загальна методика — це основа проведення будь-якої екскурсії, незалежно від її теми та складу групи. Вона являє собою систему методичних прийомів показу та розповіді. Спеціальні методики - об’єднують ті принципи, що використовуються в екскурсіях певного виду (наприклад, за засобом пересування).
Методичні прийоми допомагають зосередити увагу екскурсантів на об’єктах, краще засвоїти зміст екскурсії. В екскурсійній методиці кожна виділити:
1) прийоми, які використовуються у всіх видах екскурсій (прийоми порівняння, локалізації подій, реконструкції, попереднього огляду) та ін.;
2)прийоми, які застосовується при показі тільки якогось конкретного об’єкта (такі прийоми — „знахідка” одного екскурсовода).
Розрізняють дві групи методичних прийомів проведення екскурсій: прийоми показу та прийоми розповіді. Показ та розповідь є основою методики проведення екскурсій — сукупності прийомів, які є основою роботи екскурсовода під час надання екскурсійних послуг.
Сучасні методики екскурсійного обслуговування головну роль відводять показу — спостереженню, огляду об’єкта під керівництвом екскурсовода, під час якого екскурсант не тільки споглядає об’єкт, але й розрізняє в ньому окремі частини, бере участь у їх аналізі. Основою показу е три елементи:
— безпосереднє спостереження об’єкта а натурі;
— ознайомлення з експонатами «портфеля екскурсовода»;
— зорова реконструкція для відтворення зовнішнього вигляду втраченого або видозміненого об’єкта, картини минулих подій, поведінки людей, про яких розповідає екскурсовод.
Розповідь екскурсовода — невід’ємна частина екскурсії, хоча по відношенню до показу вона виконує другорядну (підпорядковану) роль. Адже, надання екскурсоводом інформації про об’єкт не може підміняти самостійну активну аналітичну роботу екскурсантів, перетворювати екскурсію на лекцію. Під час розповіді екскурсовод має зацікавити i активізувати екскурсантів. Для цього в практиці екскурсійного обслуговування широко використовуються ілюстрації, наочні матеріали, відповідні запитання. Особливості використання прийомів розповіді, при забезпеченні екскурсійного обслуговування визначаються залежністю від швидкості руху групи (ритму); підпорядкованістю розповіді показу (другорядність розповіді); необхідністю використання візуальних доказів.
Співвідношення показу та розповіді неоднакове в різних екскурсіях i має базуватись на дотриманні ряду педагогічних вимог: взаємозв'язок освіти та виховання, зрозумілість та доступність викладу, його послідовність та систематичність, наочність, емоційність тощо.
Текст дає уявлення екскурсоводу про те, що потрібно сказати на екскурсії, він доповнює та пояснює зоровий ряд (об’єкти). Технологічна карта містить інформацію про те, що, коли і де треба сказати, показати. Показ та розповідь мають вестись у відповідності з вимогами контрольного тексту i технологічної карти. У підготовці екскурсії все е головним - кожний з етапів, кожна деталь. Екскурсовод має добре знати текст, об’єкти, маршрут, особливості використання i впливу на екскурсантів різних методичних прийомів показу та розповіді
Показ в екскурсії
Екскурсія будується на взаємодії людини та об’єкта. Варіанти такої взаємодії:
1. Огляд об’єкта має побіжний характер;
2. Огляд об’єкта більш детальний (прогулянка у вихідний день);
3. Огляд об’єктів під час прогулянки, причому один із її учасників бере на себе роль екскурсовода;
4. Планомірний i цілеспрямований огляд заздалегідь відібраних об’єктів, поєднаний з ретельно продуманими аналізом та поясненнями. Такий огляд відбувається під керівництвом кваліфікованого спеціаліста — екскурсовода, який для ефективного досягнення мети екскурсії i якісного екскурсійного обслуговування застосовує методичні прийоми показу та розповіді.
Показ — процес реалізації принципу наочності, наочний спосіб ознайомлення 3 екскурсійним об’єктом або кількома об’єктами одночасно (наприклад, з пам'яткою архітектури або архітектурним ансамблем).
Термін «показ» широковживаний в екскурсійній методичній літературі, разом з тим, його часто ототожнюють з терміном «демонстрація».
Демонстрація визначається як публічний показ, розрахований на групове сприйняття якогось предмета або явища. Такий показ характеризують як дію певної особи, яка представляє об’єкт для огляду групою людей (екскурсантів, студентів, учнів)
Показ об’єкта — це система цілеспрямованих дій екскурсовода i екскурсантів, спостереження об’єктів під керівництвом кваліфікованого спеціаліста. Показ передбачає аналіз об’єктів, активну самостійну роботу екскурсантів.
«Показувати об’єкт» — означає демонструвати предмети, пояснювати, робити зрозумілим те, що бачать перед собою екскурсанти, спрямовувати їх діяльність. В практичному сенсі йдеться про те, щоб підвести екскурсантів до об’єкта з такого пункту, де його характерні та відповідні темі особливості найбільш чітко виявляються та психологічно сприймаються екскурсантом.
Показ в екскурсії — це цілеспрямований, послідовний процес ознайомлення екскурсантів з об’єктами, які розкривають тему екскурсії. Показ під час екскурсії — це багатоаспектний процес виділення зорової інформації щодо об’єктів, це дія (або сума дій) екскурсовода, спрямована на виявлення сутності предмета, на те, щоб діяльність екскурсантів відбувалася у певній послідовності i з конкретною метою.
Особливістю показу е здатність виявити, розкрити ту чи іншу якість (властивість, подібність, відмінність) об’єкта; можливість зробити очевидним те, що е непомітним на перший погляд.
Показ в екскурсії е сумою трьох елементів:
− самостійного спостереження екскурсантів;
− ознайомлення екскурсантів з експонатами «портфеля екскурсовода»;
− показу під керівництвом екскурсовода, який використовує відповідні методичні прийоми для встановлення зв'язку між об’єктом і подіями, що з ним пов'язані.
3авдання показу під час екскурсії полягають у наступному:
1) показати екскурсійні об’єкти, які розташовані перед екскурсантами;
2) показати об’єкти, яких вже немає (збереглися лише на фото, малюнках тощо);
3) показати історичну подію, яка відбулася на даному місці;
4) показати діяльність історичної особистості (письменника, митця, полководця), яка проходила в даному місці;
5) показати об’єкт таким, яким він був під час події, що описується.
Ефектний показ екскурсійних об’єктів вимагає дотримання відповідних вимог:
а) правильний вибір зручної точки показу;
б)вибір найбільш придатного для показу часу;
в) можливість відвернути увагу екскурсантів від об’єктів далеких від теми;
г) використання руху екскурсантів як методичного прийому при показі;
д) вміння i навички екскурсовода;
е) підготовленість екскурсантів до спостереження об’єктів.
Врахування того, що показ випливає з таких дій людини, як спостереження i огляд, дозволяє визначити методично обґрунтовану послідовність показу:
1. Визначення - екскурсовод визначає, який об’єкт показує екскурсантам.
2. Характеристика - екскурсовод пояснює, що собою являє об’єкт (характеризує, описує його).
3. Мета створення - екскурсовод розповідає про призначення об’єкта.
4. Екскурсійний аналіз, порівняння - екскурсовод показує окремі частини об’єкта.
5. Довідка - екскурсовод називає автора пам'ятки, архітектора споруди тощо.
6. Оцінка історичної події - екскурсовод розповідає про події, як пов'язані з об’єктом.
Нарощування вражень, поступове підведення екскурсантів до узагальнень i висновків забезпечується завдяки врахуванню специфіки певних ступенів показу (Табл.).Але не в кожній екскурсії доцільно проводити показ, неухильно рухаючись за цими етапами. Певні відмінності має показ об’єктів, які віддалені від екскурсантів. Тут доречним буде використання панорамного показу. Так, наприклад, для того щоб відтворити в уяві панораму міста, архітектурного ансамблю екскурсантам доводиться кинути на нього кілька поглядів. Сума цих поглядів дає уявлення про зовнішній вигляд об’єкта. Спрямованість поглядів визначають методичні поради екскурсовода і хід думки екскурсанта.