Розрахунок приведених витрат на вентиляцію в літній період

Річні приведені витрати на вентиляцію Пв, у.о./(м2·рік|) у літній період, яка призначена для видалення з приміщення надмірних теплонадходжень від сонячної радіації|, що проходить через світлоотвори|, слід визначати за формулою:

 

Пв=( g +0,01а с.т) Свв, (2.43)

 

де Св - питомі капітальні витрати на систему вентиляції та адіабатичного охолодження припливного повітря, у.о./м2 (2.44);

Мв - питома вартість електроенергії на вентиляцію та охолодження припливного повітря, у.о./(м2·рік|) (2.47).

 

Питомі капітальні витрати на систему вентиляції та адіабатичного охолодження припливного повітря Св, у.о./м2 слід визначати за формулою:

Св = L о(Сп.в + С в.в+ Са), (2.44)

 

де Lо| – продуктивність системи вентиляції, м3/год (2.45);

Сп.в - питома вартість системи припливної вентиляції, у.о.·год/м3 (табл. 2.17);

Св.в - питома вартість системи витяжної вентиляції, у.о.·год/м3 (табл. 2.17);

Са - питома вартість системи адіабатичного охолодження повітря, у.о.·год/м3 (табл. 2.17).

 

Таблиця 2.17 – Питома вартість систем вентиляції

 

Продуктивність системи, м3/год

Питома вартість, у.о.·год/м3, системи

припливної вентиляції Сп.в витяжної вентиляції Св.в адіабатичного охолодження Са
10-20 0,54 0,31 0,15
25-70 0,40 0,26 0,11
75-150 0,23 0,11 0,08

 

Продуктивність системи вентиляції Lo |, м3/год на 1 м2| площі підлоги, з урахуванням середньої теплоінерційності| приміщення, слід розраховувати за формулою:

, (2.45)

де qрадмакс| - найбільше значення теплонадходжень| в робочу зону від сонячної радіації, що пройшла через світлоотвори|, Вт/м2 (2.46);

с = 1| кДж/кг·°С - питома теплоємність повітря;

r = 1,2 кг/м3 - щільність повітря;

tр| - літня температура повітря в робочій зоні приміщення °С;

tпр| - температура припливного повітря °С.

 

При розрахунковій літній температурі повітря t р| не більш 27°С| для видалення радіаційних теплозбитків| передбачається загальнообмінна вентиляція з механічною спонукою. При визначенні продуктивності системи загальнообмінної вентиляції за формулою (3.45) розрахункова різниця температур (t р | .A-tпр.А) приймається рівною 3 або 5°С| залежно від теплонапруги| приміщення.

При розрахунковій літній температурі повітря t А | більш 27°С| для видалення теплозбитків| та забезпечення допустимих норм температури у робочій зоні передбачається система вентиляції з випарним (адіабатичним) охолодженням припливного повітря.

Найбільше значення радіаційних теплонадходжень| у робочу зону qрадмакс| ,Вт/м2 площі приміщення, визначається максимальним значенням сумарної сонячної радіації, яка падає на площу світлоотворів |протягом доби. Для вікон qрадмакс |визначається за формулою:

 

, (2.46)

 

де , - найбільше значення сонячної радіації (прямої і розсіяної), що поступає в липні при безхмарному небі на вертикальну поверхню, Вт/м2, (приймаємо значення для Луганської області: = 601 Вт/м2; = 174 Вт/м2);

t е - коефіцієнт пропускання сонячної радіації світлопрозорим заповненням світлоотворів| (табл. 2.16);

t 2 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в рамах світлоотворів| (табл. 2.18);

b с.з - коефіцієнт теплопропускання| сонцезахисних пристроїв

(табл. 2.19).

 

Таблиця 2.18 – Значення коефіцієнта, що враховує втрати світла в рамах світлоотворів

Вид рам Значення t 2|
1 2
Рами для вікон і ліхтарів промислових будівель: а) дерев'яні: одинарні спарені подвійні роздільні   0,75 0,7 0,6
б) сталеві: одинарні, що відкриваються одинарні глухі подвійні, що відкриваються подвійні глухі   0,75 0,9 0,6 0,8
Рами для вікон житлових, суспільних і допоміжних будівель: а) дерев'яні: одинарні спарені подвійні роздільні з потрійним заскленням   0,8 0,75 0,65 0,5

 

Продовження таблиці 2.18

1 2
Вид рам Значення t 2|
б) металеві: одинарні спарені подвійні роздільні з потрійним заскленням|   0,9 0,85 0,8 0,7
Склозалізобетонні панелі з порожнистими скляними блоками при товщині шву: 20 мм і менш більше 20 мм   0,9 0,85

 

Таблиця 2.19 – Значення коефіцієнта теплопропускання| сонцезахисних пристроїв

Сонцезахисні пристрої Коефіцієнт теплопропускання| сонцезахисних пристроїв b с.з
1 2
А. Зовнішні  
1. Штора або маркіза зі світлої тканини 0,15
2. Штора або маркіза з темної тканини 0,20
3. Віконниці-жалюзі з дерев'яними пластинами 0,15
4. Штори-жалюзі з металевими пластинами 0,20
Б. Міжскляні (непровітрювані)  
5. Штори-жалюзі з металевими пластинами 0,35
6. Штора зі світлої тканини 0,25
7. Штора з темної тканини 0,40

 

Продовження таблиці 2.19

 

1 2
В. Внутрішні  
8. Штори-жалюзі з металевими пластинами 0,70
9. Штора зі світлої тканини 0,40
10. Штора з темної тканини 0,80

 

Питому вартість електроенергії на вентиляцію та охолодження припливного повітря Mв | ,, у.о./(м2·рік|), слід визначати за формулою:

 

Мв=( w е.в + w е.х ) Це , (2.47)

 

де w е.в – питома витрата електроенергії на вентиляцію, кВт·год/м2 (2.48);

w е.х – питома витрата електроенергії на охолодження припливного повітря, кВт·год/м2 (2.49).

Питомі витрати електроенергії на вентиляцію w е.в та охолодження припливного повітря w е.х слід визначати за формулою:

 

w е.в =0,72Lo(N п.в + N в.в)S(хрк-хрн)zBi ||; (2.48)

 

w е.х =0,72LoNаS(ххк-ххн)z х i || , (2.49)

 

де 0,72 - частка робочих днів за місяць;

Nп.в = 0,2·10-3 кВт·год/м3 - питома витрата електроенергії на припливну вентиляцію;

Nв.в = 0,1·10-3 кВт·год/м3 - питома витрата електроенергії на витяжну вентиляцію;

Nа = 0,75·10-4| кВт·год/м3 - питома витрата електроенергії на подачу води в припливні камери при адіабатичному охолодженні повітря;

zBi |- кількість днів в місяці з середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище 20°С|, діб (приймемо, що для літнього періоду таких днів: у червні – 12 діб|, у липні – 20 діб, у серпні – 15 діб);

z х i | - кількість днів в місяці з максимальною температурою зовнішнього повітря вище 28°С|, діб (приймемо, що для літнього періоду таких днів: у червні – 3 дні, у липні – 11 днів, у серпні – 7 днів)|;

хрн, хрк| | - час начала та кінця роботи, год (робочий час однієї зміни складає 8 годин; враховуємо робочий час двозмінного режиму роботи у літні місяці);

ххн, ххк|| - час начала та кінця роботи системи охолодження припливного повітря, яке визначається для кожного місяця при постійному повітрообміні Lo | моментами часу, коли температура повітря усередині приміщення досягає 25°С|. Для полегшення розрахунків приймемо, що при літній температурі повітря у робочій зоні t р|.А = 25 °С час начала та кінця роботи системи охолодження припливного повітря співпадає з часом начала та кінця робочого дня, тобто (ххк-ххн) дорівнює 8 годинам за одну зміну (враховуємо робочий час двозмінного режиму роботи у літні місяці).