Розрахунок приведених витрат на вентиляцію в літній період
Річні приведені витрати на вентиляцію Пв, у.о./(м2·рік|) у літній період, яка призначена для видалення з приміщення надмірних теплонадходжень від сонячної радіації|, що проходить через світлоотвори|, слід визначати за формулою:
Пв=( g +0,01а с.т) Св+Мв, (2.43)
де Св - питомі капітальні витрати на систему вентиляції та адіабатичного охолодження припливного повітря, у.о./м2 (2.44);
Мв - питома вартість електроенергії на вентиляцію та охолодження припливного повітря, у.о./(м2·рік|) (2.47).
Питомі капітальні витрати на систему вентиляції та адіабатичного охолодження припливного повітря Св, у.о./м2 слід визначати за формулою:
Св = L о(Сп.в + С в.в+ Са), (2.44)
де Lо| – продуктивність системи вентиляції, м3/год (2.45);
Сп.в - питома вартість системи припливної вентиляції, у.о.·год/м3 (табл. 2.17);
Св.в - питома вартість системи витяжної вентиляції, у.о.·год/м3 (табл. 2.17);
Са - питома вартість системи адіабатичного охолодження повітря, у.о.·год/м3 (табл. 2.17).
Таблиця 2.17 – Питома вартість систем вентиляції
Продуктивність системи, м3/год | Питома вартість, у.о.·год/м3, системи | ||
припливної вентиляції Сп.в | витяжної вентиляції Св.в | адіабатичного охолодження Са | |
10-20 | 0,54 | 0,31 | 0,15 |
25-70 | 0,40 | 0,26 | 0,11 |
75-150 | 0,23 | 0,11 | 0,08 |
Продуктивність системи вентиляції Lo |, м3/год на 1 м2| площі підлоги, з урахуванням середньої теплоінерційності| приміщення, слід розраховувати за формулою:
, (2.45)
де qрадмакс| - найбільше значення теплонадходжень| в робочу зону від сонячної радіації, що пройшла через світлоотвори|, Вт/м2 (2.46);
с = 1| кДж/кг·°С - питома теплоємність повітря;
r = 1,2 кг/м3 - щільність повітря;
tр| .А - літня температура повітря в робочій зоні приміщення °С;
tпр| .А - температура припливного повітря °С.
При розрахунковій літній температурі повітря t р| .А не більш 27°С| для видалення радіаційних теплозбитків| передбачається загальнообмінна вентиляція з механічною спонукою. При визначенні продуктивності системи загальнообмінної вентиляції за формулою (3.45) розрахункова різниця температур (t р | .A-tпр.А) приймається рівною 3 або 5°С| залежно від теплонапруги| приміщення.
При розрахунковій літній температурі повітря t А | більш 27°С| для видалення теплозбитків| та забезпечення допустимих норм температури у робочій зоні передбачається система вентиляції з випарним (адіабатичним) охолодженням припливного повітря.
Найбільше значення радіаційних теплонадходжень| у робочу зону qрадмакс| ,Вт/м2 площі приміщення, визначається максимальним значенням сумарної сонячної радіації, яка падає на площу світлоотворів |протягом доби. Для вікон qрадмакс |визначається за формулою:
, (2.46)
де ,
- найбільше значення сонячної радіації (прямої і розсіяної), що поступає в липні при безхмарному небі на вертикальну поверхню, Вт/м2, (приймаємо значення для Луганської області:
= 601 Вт/м2;
= 174 Вт/м2);
t е - коефіцієнт пропускання сонячної радіації світлопрозорим заповненням світлоотворів| (табл. 2.16);
t 2 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в рамах світлоотворів| (табл. 2.18);
b с.з - коефіцієнт теплопропускання| сонцезахисних пристроїв
(табл. 2.19).
Таблиця 2.18 – Значення коефіцієнта, що враховує втрати світла в рамах світлоотворів
Вид рам | Значення t 2| |
1 | 2 |
Рами для вікон і ліхтарів промислових будівель: а) дерев'яні: одинарні спарені подвійні роздільні | 0,75 0,7 0,6 |
б) сталеві: одинарні, що відкриваються одинарні глухі подвійні, що відкриваються подвійні глухі | 0,75 0,9 0,6 0,8 |
Рами для вікон житлових, суспільних і допоміжних будівель: а) дерев'яні: одинарні спарені подвійні роздільні з потрійним заскленням | 0,8 0,75 0,65 0,5 |
Продовження таблиці 2.18
1 | 2 |
Вид рам | Значення t 2| |
б) металеві: одинарні спарені подвійні роздільні з потрійним заскленням| | 0,9 0,85 0,8 0,7 |
Склозалізобетонні панелі з порожнистими скляними блоками при товщині шву: 20 мм і менш більше 20 мм | 0,9 0,85 |
Таблиця 2.19 – Значення коефіцієнта теплопропускання| сонцезахисних пристроїв
Сонцезахисні пристрої | Коефіцієнт теплопропускання| сонцезахисних пристроїв b с.з |
1 | 2 |
А. Зовнішні | |
1. Штора або маркіза зі світлої тканини | 0,15 |
2. Штора або маркіза з темної тканини | 0,20 |
3. Віконниці-жалюзі з дерев'яними пластинами | 0,15 |
4. Штори-жалюзі з металевими пластинами | 0,20 |
Б. Міжскляні (непровітрювані) | |
5. Штори-жалюзі з металевими пластинами | 0,35 |
6. Штора зі світлої тканини | 0,25 |
7. Штора з темної тканини | 0,40 |
Продовження таблиці 2.19
1 | 2 |
В. Внутрішні | |
8. Штори-жалюзі з металевими пластинами | 0,70 |
9. Штора зі світлої тканини | 0,40 |
10. Штора з темної тканини | 0,80 |
Питому вартість електроенергії на вентиляцію та охолодження припливного повітря Mв | ,, у.о./(м2·рік|), слід визначати за формулою:
Мв=( w е.в + w е.х ) Це , (2.47)
де w е.в – питома витрата електроенергії на вентиляцію, кВт·год/м2 (2.48);
w е.х – питома витрата електроенергії на охолодження припливного повітря, кВт·год/м2 (2.49).
Питомі витрати електроенергії на вентиляцію w е.в та охолодження припливного повітря w е.х слід визначати за формулою:
w е.в =0,72Lo(N п.в + N в.в)S(хрк-хрн)zBi ||; (2.48)
w е.х =0,72LoNаS(ххк-ххн)z х i || , (2.49)
де 0,72 - частка робочих днів за місяць;
Nп.в = 0,2·10-3 кВт·год/м3 - питома витрата електроенергії на припливну вентиляцію;
Nв.в = 0,1·10-3 кВт·год/м3 - питома витрата електроенергії на витяжну вентиляцію;
Nа = 0,75·10-4| кВт·год/м3 - питома витрата електроенергії на подачу води в припливні камери при адіабатичному охолодженні повітря;
zBi |- кількість днів в місяці з середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище 20°С|, діб (приймемо, що для літнього періоду таких днів: у червні – 12 діб|, у липні – 20 діб, у серпні – 15 діб);
z х i | - кількість днів в місяці з максимальною температурою зовнішнього повітря вище 28°С|, діб (приймемо, що для літнього періоду таких днів: у червні – 3 дні, у липні – 11 днів, у серпні – 7 днів)|;
хрн, хрк| | - час начала та кінця роботи, год (робочий час однієї зміни складає 8 годин; враховуємо робочий час двозмінного режиму роботи у літні місяці);
ххн, ххк|| - час начала та кінця роботи системи охолодження припливного повітря, яке визначається для кожного місяця при постійному повітрообміні Lo | моментами часу, коли температура повітря усередині приміщення досягає 25°С|. Для полегшення розрахунків приймемо, що при літній температурі повітря у робочій зоні t р|.А = 25 °С час начала та кінця роботи системи охолодження припливного повітря співпадає з часом начала та кінця робочого дня, тобто (ххк-ххн) дорівнює 8 годинам за одну зміну (враховуємо робочий час двозмінного режиму роботи у літні місяці).