Розрахунок приведених витрат на опалювання у зимовий період

Дата: 2025-05-01; Просмотры: 4

Оценка:

0.00 из 5.00 — оценок

Скачиваний: 0

Скачать

Приведені витрати на опалення П_оп., у.о./(м²·рік), які компенсують різницю тепловтрат через ліхтарі і вікна в порівнянні з такою ж площею покриття і стін відповідно, слід визначати за формулою:

П_оп.=( g +0,01а_с.т) С_оп.+ М_оп., (2.33)

де а_с.т - річні відрахування на амортизацію і поточний ремонт сантехнічних систем (систем опалення і вентиляції), % (табл. 2.14);

С_оп. - капітальні витрати на опалення, у.о./м² (2.34);

М_оп. - вартість теплової та електричної енергії, що витрачається на опалення, у.о./(м²·рік) (2.38).

Капітальні витрати на систему опалення С_оп. слід визначати за формулою:

С_оп. = 1,1·3,6С_т(1,3+ h )(1/R_c.к -1/R_ек)(t-t_з.5) А_с.к N _с.к /А_п , (2.34)

де 1,1 - коефіцієнт, що враховує некорисні тепловтрати в системах опалення;

3,6 - коефіцієнт перерахунку одиниць, кДж/(Вт·год.);

1,3 - коефіцієнт, що враховує втрати тепла на нагрівання зовнішнього повітря, що поступає через світлопрорізи| шляхом інфільтрації;

С_т - питома вартість пристрою системи опалення, у.о.·год/кДж (приймемо для водяного опалення з радіаторами С_т = 0,02 у.о./кДж);

h - коефіцієнт, що враховує додаткові втрати тепла світлопрозорими конструкціями (приймемо h = 0);

R_c.к - опір теплопередачі світлопрозорої конструкції, м²·°С/Вт (табл. 2.16);

R _ек - економічно доцільний опір теплопередачі глухої частини покриття (при розрахунку тепловтрат через ліхтарі) або стіни (при розрахунку тепловтрат через вікна), м²·°С/Вт, визначається виходячи з умов забезпечення найменших приведених витрат, але у всіх випадках повинен бути не менш необхідного значення за санітарно-гігієнічними умовами (2.35);

t - зимова температура повітря усередині приміщення в робочий час, °С (2.36), (2.37);

t_з.5 - середня температура найбільш холодної п'ятиденки, °С.

Необхідний опір теплопередачі обгороджувальних конструкцій, за винятком світлових отворів слід визначати за формулою:

, (2.35)

де n – коефіцієнт, що приймається залежно від положення зовнішньої поверхні обгороджувальної конструкцій по відношенню до зовнішнього повітря (для зовнішніх стін приймаємо n = 1);

t _з – зимова температура зовнішнього повітря, °С, приймаємо рівною середньому значенню t_з.ср;

­– нормативний температурний перепад між температурою

повітря і температурою внутрішньої поверхні обгороджувальної конструкції:

для житлових будівель - 6 °С;

для виробничих будівель з нормальним режимом - ≤ 8 °С;

для виробничих будівель з вологим або мокрим режимом -7 °С;

для виробничих будівель із значними надлишками явного тепла

(більше 23 Вт/м²) - 12°С;

- коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні обгороджувальної конструкції (для стін, підлоги, гладких стель = 8,7 Вт/(м²·°С)).

За температуру повітря усередині приміщення або будівлі t слід приймати:

для приміщень заввишки до 4 м – температуру в робочій зоні t _р приміщення °С

t=t _р (2.36)

для приміщень заввишки понад 4 м з урахуванням зміни температури по висоті при використанні для обігріву нагрівальних приладів

t=t _р + | D t ( H-2| ), (2.37)

де Dt = 0,2-1 °С/м - градієнт температури по висоті залежно від теплонапруги приміщення;

Н = 0,8 м - висота від підлоги до розрахункової точки.

Вартість теплової і електричної енергії, що витрачається на опалення, М_оп., у.о./(м²·рік), слід визначати за формулою:

М_оп.= w _т.оп (К_тЦ_т+g_е Ц_е), (2.38)

де w _т.оп – витрата теплової енергії на опалювання при використанні чергового опалення в неробочий час ГДж/(м²·рік|) (2.39);

К_т - коефіцієнт, що враховує зміну вартості теплової енергії на перспективу і приймається рівним 1,2 для виробничих будівель;

Ц_т - вартість одиниці теплової енергії, у.о./ ГДж;

g _е - питома витрата електроенергії в системі опалення (приймається рівною 7,1 кВт·год/ГДж в системах повітряного опалення і рівною нулю в інших системах опалення);

Ц_е - вартість одиниці електричної енергії, у.о/(кВт·год|).

Витрата теплової енергії на опалення w _т.оп, ГДж/(м²·рік), при використанні чергового опалення в неробочий час слід визначати за формулою:

w _т.оп =10^-6·1,1·3,6(1,3+ h )(1/R_c.к-1/R_ек)×

×[(t-t_з.ср)Т+(t_ч-t_з.ср)(8760- T )]z_опA_с.кN_с.к/365A_п , (2.39)

де t_з.ср - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С;

Т - тривалість робочого часу за рік, що приймається рівною 2150 год - при роботі в одну зміну; 4300 год - при роботі у дві зміни; 6500 год - при роботі у три зміни;

t _ч - температура повітря всередині приміщення у неробочий час, °С (при черговому опаленні приймається рівною 5 °С| за всім обۥємом, а при роботі основної системи опалення – дорівнює температурі повітря у робочий час);

z_{о п} - тривалість опалювального періоду, діб (2.40), (2.41), (2.42)|.

Тривалість опалювального періоду z_{о п} |, діб, слід приймати рівним:

для приміщень з виробничими тепловиділеннями:

Таблиця 2.16 – Значення опору теплопередачі та інтегрального коефіцієнта пропускання

q _техн | £ 23 Вт/м³;

z _оп = z _оп ^н |; (2.40)

для приміщень з виробничими тепловиділеннями:

23<q_техн £ 73 Вт/м³;

z _оп = |(-0,02q _техн+1,46)z _оп ^н |; (2.41)

для приміщень з виробничими тепловиділеннями:

q _техн > 73| Вт/м³;

z _от =0| , (2.42)

де z _оп ^н - нормована тривалість опалювального періоду, діб.(приймемо z _оп ^н = 182 діб).