Чистота повітря робочої зони

Дата: 2025-05-01; Просмотры: 4
Оценка:
0.00 из 5.00 — оценок
Скачиваний: 0

 

Повітря робочої зони характеризується не тільки параметрами мікроклімату, а також залежно від виду виробничої діяльності – наявністю пилових чи газоподібних забруднень.

Згідно з ГОСТ 12.1.007-76 „Шкідливі речовини. Класи­фікація і загальні вимоги безпеки” (змін. 1981; 1990) всі шкідливі речовини за ступенем впливу на організм поділяють на чотири класи небезпеки:

 

1 клас - надзвичайно небезпечні речовини (ГДК < 0,1 мг/м3);

2 клас - особливо небезпечні речовини (ГДК від 0,1 до 1,0 мг/м3);

3 клас - помірно небезпечні речовини (ГДК від 1,0 до 10 мг/м3);

4 клас - малонебезпечні речовини (ГДК > 10 мг/м3).

 

Гігієнічне нормування вимагає, щоб фактична концентрація Сф забруднюючої речовини не перевищувала ГДК. У ГОСТ 12.1.005-88 „Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони” наведені граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин та різного пилу (органічного, неорганічного, змішаного) у повітрі робочої зони виробничого приміщення. ГДК пилу різного походження коливаються від 10 мг/м3.

Заходи забезпечення чистоти повітря можуть бути технічними, санітарно-гігієнічними, лікувально-профілактичними:

1) використання нешкідливих, екологічно чистих технологій;

2) заміна шкідливих речовин на менш шкідливі в існуючих технологіях;

3) автоматизація виробництва та дистанційне управління обладнанням, що дозволяє працівнику бути за межами небезпечної зони;

4) використання герметичного обладнання;

5) захист від пилу: пилоуловлювання, зрошення та ін.;

6) очищення повітря від газів (адсорбція, абсорбція та ін.).

Перевагу віддають заходам, при яких шкідливі речовини не утворюються у виробничому процесі (1 та 2 заходи), коли шкідливі речовини використовують у технологічному процесі забезпечуються інженерно-технічні заходи, що направлені на зниження їх концентрації (3 – 6 заходи).

Коли шкідливі речовини потрапляють в робочу зону, знизити їх шкідливий вплив можна наступними заходами:

7) використання засобів індивідуального захисту – респіратори, протигази, комбінезони, захисні окуляри;

8) медико-профілактичні та юридичні заходи (скорочення робочого часу, стажу, оздоровлення, санітарно-курортне лікування та ін.).