Фінансування охорони праці
Згідно ст. 19 Закону України „Про охорону праці” фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Крім того, на окремі заходи воно передбачено у державному та місцевих бюджетах окремим рядком.
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.
На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.
Функції управління охороною праці на підприємстві
У системі управління охороною праці на підприємстві можна визначити три рівні управління:
1) верхній (контрольно-керуючий) – рівень управління, що реалізує управлінські рішення за допомогою загальних функцій;
2) середній – рівень інженерного та організаційного забезпечення, який спрямований на виконання управлінських рішень;
3) нижній – рівень виконання, який спрямований на створення безпечних і нешкідливих умов праці безпосередньо на робочих місцях завдяки реалізації організаційних та технічних заходів.
Кожний вищий рівень стосовно нижчого рівня є органом контролю.
Реалізація завдань охорони праці на підприємстві здійснюється керівниками підприємства та структурних підрозділів шляхом послідовного виконання основних системоутворювальних функцій управління.
Прогнозування
Прогнозування – це імовірне визначення ходу подальших подій. Прогнозування є важливим елементом передпланової, підготовчої роботи. Прогнозування в галузі охорони праці повинно бути направлене на вирішення таких завдань, як ймовірна оцінка тенденцій динаміки травматизму, захворювань, умов праці у зв'язку з розвитком виробництва і визначення на період прогнозування заходів з охорони праці.
Прогнози можуть бути короткостроковими (на 1-2 роки), середньостроковими (до 5 років) та довгостроковими (більше за 5 років).
Прогнозування може бути:
- пошуковим (екстраполяція), заснованим на існуючих ситуаціях, що дозволяє визначати їх стан у майбутньому; проводиться методами математичної екстраполяції;
- нормативним, що проводиться від нормативно оціненого подальшого стану показників охорони праці до дії в теперішньому часі; базується на анкетуванні спеціалістів-експертів.
Прогнозування стану охорони праці здійснюють з метою раціонального планування засобів на заходи щодо попередження нещасних випадків і профзахворювань.
Планування
Планування – це процес обгрунтування рішень і розподілу ресурсів (матеріальних, фінансових, людських та ін.) для його реалізації. Планування не може бути успішним без прогнозування. Підвищення ефективності планування заходів пов'язане з прогнозуванням стану охорони праці на підприємстві та виробничого ризику.
Планування робіт з охорони праці включає розробку планів:
- довгострокових (перспективних) (на декілька років) – підставою для них є результати паспортизації та атестації умов праці на робочих місцях, результати цільових перевірок стану охорони праці; здійснюються на основі прогнозованих обсягів робіт та прогнозованих небезпек (ризику) виробництва;
- річних (поточних) (розділи „Охорони праці” колективного договору) – ці плани обов'язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами;
- оперативних (квартальні, місячні) – складаються для вирішення повсякденних актуальних завдань для усунення виявлених недоліків.
Головна вимога до плану – конкретність заходів. Важливе значення надається оптимізації планів заходів з охорони праці. В планах заходів з охорони праці повинен бути визначений ризик небезпек та шляхи його мінімізації. Планування охорони праці повинно бути відображеним в програмі розвитку підприємства, плані економічного і соціального розвитку підприємства та інших документах, діючих на підприємстві.